Запитання для самоконтролю.

1. У чому різниця чи тотожність між поняттями психічна і психологічна діяльність?

2. У чому полягає універсальне значення категорії діяльності для розуміння сутності особистості?

3. Які якісні характеристики особистості виникають при переході з мікроструктурного рівня аналізу діяльності до макроструктурного?

4. Чи можна описувати активність тварин поняттям предметної діяльності?

5. Як діяльність визначає життєвий шлях особистості?

6. Назвіть складники індивідуальної структури діяльності та етапи формування навика.

7. У чому виявляється обмеженість діяльнісного підходу?

Використана і рекомендована література

1. Абульханова-Славская К.А. Деятельность и психология личности. – М.: Наука, 1980.

2. Ананьев Б.Г. О проблемах современного человекознания . – М.: Наука, 1977.

3. Ганзен В.А. Системые описания в психологии. – М.: Знание, 1984. – 146 с.

4. Загальна психологія: Підручник / За загальною ред. Максименка С.Д.

–К.: Форум, 2000.– 543 с.

5. Климов Е.А. Введение в психологию труда. – М.,1998.– 350 с.

6. Костюк Г.С. Вопросы психологии мышления. В кн.: Психологическая наука в СССР. – М.: Изд-во АПН РСФСР, 1959. – Т. 1. – С. 357-440.

7. Леонтьев А.М. Деятельность. Сознание. Личность. – М.: Политиздат, 1975. – 504 с.

8. Ломов Б.Ф. Методологические и теоретические проблемы психологии. М.: Наука, 1984.– 443 с.

9. Лурия А.Р. Мозг человека и психические процессы. М.: Педагогика, 1963, – Т.1.– 479 с.

10. Основи психології: Підручник / За ред. Киричука В.О., Роменця В.А. –К.: Либідь, 1996.

11. Психологія: підручник /За ред Трофімова Ю.Л. – К.: Наукова думка, 1996. – 458 с.

12. Психология: Учебник / Под ред. Петровского В.А. – М.: Мысль, 2000.

13. Рибалка В.В. Методологічні питання наукової психології (Досвід особистісно центрованої систематизації категоріально-поняттєвого апарату): Навчально-методичний посібник.– К.: Ніка-Центр, 2003. – 204 с.

14. Шадриков В.Д. Психология деятельности и способности человека: Учебное пособие. – М.: Логос, 1996.– 320 с.

Лекція 7. Проблема спілкування в психології

Логіка викладу: поняття спілкуванняі в психології, спілкування як базова категорія психології, проблема спілкування в контексті психологічної теорії діяльності, функції і структура спілкування.

  

Подібно до категорій особистості і діяльності, спілкування належить до базових категорій психологічної науки. За своїм значенням для теоретичних, експериментальних і прикладних досліджень вона не поступається проблемам діяльності особистості, свідомості та інших проблем психології.

Проблема спілкування не нова для психології. На її значення вказували такі вчені як Г.М. Андрєєва, В.М. Бехтєрєв, А.І. Лазурський, М.Н. Корнєв, Н.Л. Коломинський, В.П. Казмиренко, Л.М. Карамушка, А.Б. Коваленко, Б.Ф. Ломов, Б. Паригін та багато інших.

Проблема спілкування інтенсивно розробляється в соціальній психології, яка ставиться в дослідженнях міжособистісних взаємин. Сприймання і розуміння людини людиною (інтерперсонального сприймання), структури і динаміки так званих малих груп (групова динаміка), формування процесів малої комунікації тощо.

Однак проблема спілкування належить не тільки соціальній психології, інтерес до неї виявляється і в інших психологічних дисциплінах: у психології праці, інженерній психології, педагогічній, психології управління тощо.

Проблема спілкування має значення не тільки для спеціальних психологічних дисциплін, але й для загальної психології. Подальший розвиток загальної психології вимагає розгляду багатьох її проблем у зв’язку з дослідженням спілкування. Без такого дослідження навряд чи можна розкрити закони і механізми перетворення одних форм і рівнів психологічного відображення в інші, зрозуміти співвідношення свідомого і несвідомого в психіці людини, розкрити закони розвитку особистості тощо.

Вивчення психічних явищ не тільки в індивідуальній діяльності, але й у спілкуванні – необхідна умова розкриття системи будови психіки. Виникає потреба розглянути проблему спілкування як методологічну і теоретичну.

У вітчизняній психології знгачного поширення набуло трактування спілкування як діяльності. Але, як зазначає Ломов, на жаль, ні діяльність, ні спілкування не мають у психології загальноприй-