3.2. Зовнішні небезпечні фактори, що впливають на психіку військовослужбовців у світі сучасних подій

Психічно здоровим вважається військовослужбовець розумово розвинений, достатньо внутрішньо урівноважений, здатний засвоювати навчальну програму, перебувати в організованому військовому колективі і переносити підвищені психічні і фізичні навантаження без наслідків для свого здоров’я.

Стан психічного здоров’я безперервно змінюється під впливом численних зовнішніх факторів: соціально-економічних, екологічних, фізичних, психотравмуючих, токсичних та інших. Не існує людей, абсолютно несприйнятливих до стресу. У кожного є строго індивідуальний межа опірності, після досягнення якого психоемоційне напруження, перевтома або порушення функцій організму призводить до зриву психічної діяльності. У осіб з гармонійним складом характеру і високим рівнем здоров’я психічне або особистісний розлад може розвинутися тільки при надзвичайно інтенсивному або вельми тривалому несприятливому зовнішньому впливі. Велику роль відіграє також суб’єктивна значимість події для конкретної особистості, емоційно-смисловий контекст переживань, здатність знаходити конструктивний спосіб подолання стресової ситуації.

Військова служба неминуче супроводжується значними психічними та фізичними навантаженнями. Зміна ритму життя, розлука з будинком і родиною, статутний розпорядок дня, регламентований режим поведінки, необхідність підкорятися, неможливість усамітнитися, підвищена відповідальність, певні побутові незручності, незвичні клімато-географічні умови, різні професійні шкідливості, супроводжуючі той чи інший вид військової праці (обмежене простір, шум, вібрація, електромагнітне випромінювання, операторська діяльність тощо) - все це висуває підвищені вимоги до стану психічного і фізичного здоров’я військовослужбовців.

На стан психічного здоров’я військовослужбовців деморалізуючий вплив робить антиармійська пропаганда, погані умови побуту та харчування особового складу, затримки в забезпеченні грошовим і речовим майном. Бездуховність, жорстокість, культ сили і насильства, орієнтація на досягнення особистих корисливих цілей на шкоду суспільним інтересам, відсутність віри в високоморальні ідеали.

Реформування Збройних Сил пред’являє серйозні вимоги до свого психологічного забезпечення. Життєдіяльність військовослужбовця здійснюється в екстремальних умовах військової служби, тим самим ставлячи його постійно в ситуації вибору, випробування на міцність духовних і фізичних сил. Конструктивне вирішення вибору в інтересах розвитку особистості військового професіонала покликана забезпечити військова психологія.

З іншого боку, психологічний аналіз війни, бою дозволяє правильно обгрунтувати шляхи вдосконалення бойової, суспільно-державної, психологічної підготовки, несення бойового чергування, вахтової і вартова служби і т.д. так як необхідною учасником, суб’єктом будь-яких подій тут є людина. Військова наука приречена на співпрацю з військовою психологією. Таким чином, замовлення на військову психологію продиктований:

1. необхідністю вдосконалення військово-професійного розвитку військовослужбовців і обгрунтування ефективних шляхів військової реформи. Військова психологія спирається на образ людини-діяча, суб’єкта військової діяльності в мирний і воєнний час;

2. потребою людини в армії постійно вирішувати особисті проблеми, здійснювати себе, шукати і знаходити сенс свого буття, будувати свою сім’ю, виховувати дітей. У вирішенні цих проблем військова психологія спирається на образ «людини-потребує».

Стратегічний шлях розвитку сьогодні військової психології в забезпеченні конструктивного вирішення об’єктивного протиріччя між «людиною-діячем» і «людиною-хто потребує», «людиною-цінністю» і «людиною-засобом» в інтересах Людської Особистості ‒ захисника своєї Батьківщини.

Для того, щоб відповідати рівню поставлених завдань військова психологія сама «повинна змінитися», переглянути свою методологію, світоглядні позиції, теоретичну концепцію, використовувані методи і технології.

Дослідження вітчизняних і зарубіжних психологів показують, що коли військовослужбовець отримує завдання, нерідко він відчуває занепокоєння, переляк, тривогу, страх і страх. Все це представляє загрози біологічному або соціальному існуванню людини, заважає продуманим бойових дій під час бою.

Тривале перебування людини в обстановці бойових дій, стрес-факторів може призвести до психогенним психічних розладів різної глибини. Найбільш частими з них у бойових умовах є неврози (неврастенія, істерія, невроз нав’язливих станів) і гострі реактивні психози (ступор, сутінкові стани свідомості, реакції тікання). У разі виникнення подібних психічних розладів воїн на певний час повністю або частково втрачає здатність до активних довільних дій. Це відбувається тому, що названі розлади часто супроводжуються руховими порушеннями, втратою слуху, зору, істеричним відтворенням ознак променевої хвороби, ступорозні реакціями, втратою орієнтування у просторі, часі, бойової ситуації, власної особистості.

Стійкість до дії психотравмуючих чинників бою, збереження бойової активності, як показує вивчення, багато в чому визначаються перш за все високим рівнем спрямованості особистості, мотивами бойової поведінки воїнів, готовністю до активних і самовідданим діям, їх бойовим досвідом. Наприклад, встановлено, що вже в 4-5 бою сила впливу на поведінку воїнів таких бойових факторів, як небезпека, раптовість, несподіваність, новизна бойових подій знижується в 1,5-2,5 рази.

Таким чином, аналіз впливу факторів сучасного бою на психіку і поведінку людей дав змогу зробити наступні висновки. Небезпечна обстановка неминуче викликає у воїнів психічне напруження (стресовий стан). Цей стан має суттєвий вплив на протікання психічних процесів (сприйняття, увага, пам'ять, мислення, волю, емоції) і ефективність бойової діяльності. Стрес може впливати на психіку як мобілізуюче (бойове збудження), так і гнітюче (дистрес). Характер цього впливу залежить від мотивації, індивідуально психологічної стійкості, бойового досвіду воїнів. Отже, є реальні підстави для зміни сприйнятливості воїнів до дії бойових стрес-факторів у процесі психологічної підготовки і забезпечення їх високої активності в бою.

Аналіз діяльності військових психологів показує, що психічна саморегуляція може стати важливим засобом формування психологічної здатності військовослужбовців до бойових дій, так як вона відрізняється порівняльною простотою прийомів і високою ефективністю впливу. Вона також дозволяє реалізувати ідею активної участі військовослужбовця в процесі психологічної підготовки.

Крім цього освоєння методів саморегуляції надає військовослужбовцю незаперечна перевага перед непідготовленим супротивником і в значній мірі знижує ймовірність психічних розладів. Вона підвищує психічну здатність, а отже, і моральну готовність військовослужбовців до бойових дій, і може служити як самостійним засобом роботи, так і засобом, що дозволяє значно посилити терапевтичний ефект інших методик.

Висновки до третього розділу

Схема вмикання людини до електричного ланцюга є дуже важливим фактором, що визначає важкість наслідку ураження струмом. Людина може включитися до струму вмиканням в ланцюг струму між двома дротами, одним дротом і землею, двома дротами і землею, двома точками землі, що мають різні потенціали. Найхарактерніші перші дві схеми. Першу схему називають двофазним, а другу - однофазним вмиканням до електричного ланцюга.

Електротравматизм ‒ це результат порушення правил техніки безпеки та інструктажів, відсутності технагляду та аварійного режиму роботи електроустановок. Це наслідок незадовільної ізоляції струмо-провідних частин, перехід напруг на корпус електроустановок, обрив проводів (і як наслідок - крокова напруга, напруга дотику). Причиною електротравматизму в багатьох випадках є непродумані, помилкові дії оперативного обслуговуючого персоналу.

Головними факторами, що впливають на психічне здоров’я військовослужбовців, є політична стабільність, економічний добробут і моральне здоров’я суспільства. Командир повинен пам’ятати, що людина здатна перенести найважчі страждання і позбавлення в тому випадку, якщо він відчуває свою потрібність і захищеність, знаходить увагу і повагу з боку оточуючих, їх розуміння і моральну підтримку.