Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
RGR_1P.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
125.44 Кб
Скачать

12

Міністерство освіти і науки України

Київська державна академія водного транспорту

ім. гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного

Кафедра Економіки і менеджменту

РОЗРАХУНКОВО-ГРАФІЧНА РОБОТА

З дисципліни: Фінанси підприємства

Шифр Шифр Спеціаль- Шифр Курс № групи спеціаль- кафедри ність залікової

ності книжки

6.030509 01 ОА 12115029 ІІ 1213

Виконала : Осінська В.В.

Перевірила:Власова В.П.

Київ – 2014

Зміст

Вступ......................................................................................................................3

Розділ 1: Завдання до розрахунково-графічної роботи.....................................4

1.1 Вихідні дані та розрахунок за графічним методом......................................4

1.2 Розрахунок за аналітичним методом.............................................................8

Висновок...............................................................................................................11

Список використаної літератури........................................................................12

Вступ

Фінанси підприємств - це сукупність економічних відносин, які пов'язані з рухом грошових коштів, а саме їх формуванням, розподілом і використанням у процесі господарської діяльності підприємств. Фінансові ресурси підприємств - це грошові надходження, які перебувають у розпорядженні підприємства і призначені для виконання зобов'язань перед всіма суб'єктами господарювання. Формування фінансових ресурсів відбувається за рахунок власних, залучених і позичених коштів.

Розрахунково-графічна робота допоможе дати правильне розуміння закономірностей у сфері фінансових відносин підприємств різних форм власності, розкрити можливості використання цих закономірностей у практиці; з'ясувати роль фінансів підприємства; визначити сукупність заходів, що забезпечують використання фінансів підприємства як одного з дійових важелів оптимізації виробництва.

Прибуток є однією з основних категорій товарного виробництва, що характеризує відносини, які виникають у процесі суспільного виробництва. Прибуток — це та частина додаткової вартості продукту, яка залишається після покриття витрат виробництва. Відокремлення частини вартості продукції у вигляді витрат у грошовому вираженні є собівартістю продукції.

Витрати підприємства — це сукупність матеріальних витрат і витрат живої праці, що характеризує вартість виробництва для підприємства. Для окремої фірми економічні витрати — це платежі, які вона зобов'язана зробити, або ті доходи, які ця фірма зобов'язана забезпечити постачальникові ресурсів, щоб відволікти ці ресурси від використання в альтернативних виробництвах. Ці витрати можуть бути або явними, або неявними. 

Написання розрахунково-графічної роботи допоможе розширити та поглибити теоретичні знання, здобуті у процесі вивчення дисципліни «Фінанси підприємства».

Розділ 1: Завдання до розрахунково-графічної роботи

Перед планово-фінансовим відділом підприємства поставлена задача скоротити витрати виробництва та збільшити суму прибутку. Одним із напрямків скорочення витрат є вибір оптимального варіанта технології виробництва із кількох альтернативних.

Необхідно на основі вихідних даних аналітичним і графічний способами обґрунтувати варіант тех­нології виробництва. Обгрунтувати правильність обраного рішення. Визначити потребу підприємства в фінансових ресурсах для даного виду продукції на плановий рік, рентабельність виробництва продукції.

1.1 Вихідні дані та розрахунок за графічним методом

Варіант А. Підприємство купує деталі, робить зборку готових виробів, а потім продає їх. При цьому витрати за рік становлять: постійні — 390 тис.грн, змінні — 125 грн. на одиницю продукції.

Варіант В. Підприємство додатково купує обладнання, що дає змогу виконувати деякі технологічні операції у власних приміщеннях. При цьому витрати становитимуть: постійні — 650 тис. грн, змінні — 60 грн на одиницю продукції.

Максимально можлива виробнича потужність за двома варіантами — 13 500 виробів у рік. Ціна реалізації одного виробу — 245 грн. За прогнозами попит на вироби становитиме 13000 од..

Розв’язання.

Одержання прибутку залежить від трьох основних складових – витрат на виробництво і реалізацію продукції, планової ціни одиниці продукції та обсягу реалізації. Наявність правильної інформації про витрати дає можливість:

- встановити оптимальну ціну товарів (робіт, послуг);

- оцінити економічність процесів та ефективність використання ресурсів окремими підрозділами підприємства;

- визначити прибуток підприємства.

Витрати – це характерне явище для діяльності будь-якого підприємства. Витрати підприємства – це вартість ресурсів (трудових, матеріальних, фінансових), спожитих у процесі виробництва та реалізації продукції та при здійсненні інших господарських операцій на підприємстві. На сучасному етапі основним завданням підприємства є оптимізація управління витратами, тобто пошук шляхів найбільш ефективного використання наявних обмежених ресурсів за допомогою планування, калькулювання, обліку і контролю.

Постійні витрати - це такі витрати, що безпосередньо не змінюються при збільшенні або зменшенні масштабів виробництва в короткостроковому періоді. Це амортизація, орендна плата, заробітна плата персоналу з обслуговування на погодинній оплаті, витрати, пов'язані з управлінням і організацією виробництва.

Змінними називають такі витрати, величина яких безпосередньо залежить від масштабів виробництва продукції. Це може бути пряма заробітна плата, витрата сировини, матеріалів, палива, електроенергії та ін.

Варіант А має вищі змінні, але нижчі постійні ви­трати. Більш високі постійні витрати за варіантом В включають додаткові суми амортизації нового обладнання і приміщень. Розрахун­кового обсягу виробництва не дано. Максимальний попит обме­жений виробничою потужністю 13 500 од.

Ви­значимо за кожним варіантом максимальний прибуток і беззбитковий обсяг продажу. Результати подані в таблиці 1 .

Маржа покриття (маржинальний прибуток) — різниця між виручкою від реалізації продукції, товарів і послуг та змінни­ми витратами, віднесеними на реалізовану продукцію

Вона служить основою для визначення беззбиткового обсягу продажів за кожним видом про­дукції в цілому по підприємству, а також для обґрунтування опти­мального варіанта різноманітних управлінських рішень.

Маржа покриття на одиницю продукції показує внесок кож­ної додатково виготовленої одиниці продукції у загальну суму маржинального прибутку, що є джерелом покриття постійних витрат і генерації прибутків. Порівняння маржинального прибут­ку з сумою постійних витрат підприємства відбиває фінансовий ре­зультат від операційної діяльності. її величина залежить від та­ких факторів:

МПод = pi – bi ; (1)

• на весь обсяг продажів і-го виду продукції:

МПi = VРПi * (рi bi) ; (2)

• в цілому по підприємству:

• на одиницю продукції (питомий маржинальний прибуток):

МПзвг = ∑VPПi(pi-bi) =∑VPПзар * ПВi(pi – bi) (3)

де МП — сума маржі покриття;

Р — ціна одиниці продукції;

b — змінні витрати на одиницю продукції (усічена собівартість),

VPП — фізичний обсяг реалізованої продукції;

ПВі — питома вага окремих видів продукції в загальному об­сязі продажів.

Таблиця 1 – Визначення максимального прибутку і беззбиткового обсягу реалізації

Показник

Варіант А

Варіант В

Виробнича потуж­ність, од.

13 500

13 500

Ціна реалізації, грн

245

245

Питомі змінні ви­трати, тис. грн

125

60

Маржа покриття на одиницю продукції, грн

245-125=120

245-60=185

Маржа покриття на весь випуск, грн.

13 500*120 =1620000

13 500*185=1500000

Постійні витрати, грн

390 000

650 000

Прибуток, грн

1 230 000

1847500

Беззбитковий обсяг реалізації, од.

3250

3514

Прогнозний попит на вироби, од.

13000

13000

З розрахунків ми бачимо, що варіант В забезпечує вищий прибуток. Однак при першому варіанті технології поріг рентабельності нижчий, а це означає, що при зростанні попиту прибуток буде отримано швидше. Але при малих обсягах попиту варіант А дає вищий прибуток або менші збитки.

Якщо варіант А більш дохідний при малих обсягах реалізації, а варіант В — при великих, то має бути якась точка перетину, в якій обидва варіанти мають однаковий сумарний прибуток при однаковому загальному обсязі реалізації продукції. Для знахо­дження її можна застосовувати графічний і аналітичний методи.

Графічний метод полягає у побудові графіка залежності прибутку від обсягу реалізації за кожним варіантом (рис.1).

  1. При нульовій реалізації маржа покриття дорівнює 0, а ком­панія зазнає збитків у розмірі постійних витрат (варіант А 390 000 грн., варіант В — 650000 грн).

  2. При обсязі реалізації 13 500 од. прибуток уже розрахова­ний. За варіантом А він становить 1230 000 грн, за варіантом В 1847 500 грн.

За допомогою графіка визначаємо поріг рентабельності (без­збитковий обсяг реалізації продукції) і максимальний прибуток за кожним варіантом. З рисунка видно, що прибуток за обома ва­ріантами однаковий при обсязі реалізації 4500 од., і при великих обсягах варіант В стає вигіднішим, ніж варіант А.

у,млн.грн

18475 Варіант В

Варіант А

12300

3250 3514 4500 13500 х

-390

-650

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]