
Міністерство освіти і науки України
Київська державна академія водного транспорту
ім. гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного
Кафедра Економіки і менеджменту
РОЗРАХУНКОВО-ГРАФІЧНА РОБОТА
З дисципліни: Фінанси підприємства
Шифр Шифр Спеціаль- Шифр Курс № групи спеціаль- кафедри ність залікової
ності книжки
6.030509 01 ОА 12115029 ІІ 1213
Виконала : Осінська В.В.
Перевірила:Власова В.П.
Київ – 2014
Зміст
Вступ......................................................................................................................3
Розділ 1: Завдання до розрахунково-графічної роботи.....................................4
1.1 Вихідні дані та розрахунок за графічним методом......................................4
1.2 Розрахунок за аналітичним методом.............................................................8
Висновок...............................................................................................................11
Список використаної літератури........................................................................12
Вступ
Фінанси підприємств - це сукупність економічних відносин, які пов'язані з рухом грошових коштів, а саме їх формуванням, розподілом і використанням у процесі господарської діяльності підприємств. Фінансові ресурси підприємств - це грошові надходження, які перебувають у розпорядженні підприємства і призначені для виконання зобов'язань перед всіма суб'єктами господарювання. Формування фінансових ресурсів відбувається за рахунок власних, залучених і позичених коштів.
Розрахунково-графічна робота допоможе дати правильне розуміння закономірностей у сфері фінансових відносин підприємств різних форм власності, розкрити можливості використання цих закономірностей у практиці; з'ясувати роль фінансів підприємства; визначити сукупність заходів, що забезпечують використання фінансів підприємства як одного з дійових важелів оптимізації виробництва.
Прибуток є однією з основних категорій товарного виробництва, що характеризує відносини, які виникають у процесі суспільного виробництва. Прибуток — це та частина додаткової вартості продукту, яка залишається після покриття витрат виробництва. Відокремлення частини вартості продукції у вигляді витрат у грошовому вираженні є собівартістю продукції.
Витрати підприємства — це сукупність матеріальних витрат і витрат живої праці, що характеризує вартість виробництва для підприємства. Для окремої фірми економічні витрати — це платежі, які вона зобов'язана зробити, або ті доходи, які ця фірма зобов'язана забезпечити постачальникові ресурсів, щоб відволікти ці ресурси від використання в альтернативних виробництвах. Ці витрати можуть бути або явними, або неявними.
Написання розрахунково-графічної роботи допоможе розширити та поглибити теоретичні знання, здобуті у процесі вивчення дисципліни «Фінанси підприємства».
Розділ 1: Завдання до розрахунково-графічної роботи
Перед планово-фінансовим відділом підприємства поставлена задача скоротити витрати виробництва та збільшити суму прибутку. Одним із напрямків скорочення витрат є вибір оптимального варіанта технології виробництва із кількох альтернативних.
Необхідно на основі вихідних даних аналітичним і графічний способами обґрунтувати варіант технології виробництва. Обгрунтувати правильність обраного рішення. Визначити потребу підприємства в фінансових ресурсах для даного виду продукції на плановий рік, рентабельність виробництва продукції.
1.1 Вихідні дані та розрахунок за графічним методом
Варіант А. Підприємство купує деталі, робить зборку готових виробів, а потім продає їх. При цьому витрати за рік становлять: постійні — 390 тис.грн, змінні — 125 грн. на одиницю продукції.
Варіант В. Підприємство додатково купує обладнання, що дає змогу виконувати деякі технологічні операції у власних приміщеннях. При цьому витрати становитимуть: постійні — 650 тис. грн, змінні — 60 грн на одиницю продукції.
Максимально можлива виробнича потужність за двома варіантами — 13 500 виробів у рік. Ціна реалізації одного виробу — 245 грн. За прогнозами попит на вироби становитиме 13000 од..
Розв’язання.
Одержання прибутку залежить від трьох основних складових – витрат на виробництво і реалізацію продукції, планової ціни одиниці продукції та обсягу реалізації. Наявність правильної інформації про витрати дає можливість:
- встановити оптимальну ціну товарів (робіт, послуг);
- оцінити економічність процесів та ефективність використання ресурсів окремими підрозділами підприємства;
- визначити прибуток підприємства.
Витрати – це характерне явище для діяльності будь-якого підприємства. Витрати підприємства – це вартість ресурсів (трудових, матеріальних, фінансових), спожитих у процесі виробництва та реалізації продукції та при здійсненні інших господарських операцій на підприємстві. На сучасному етапі основним завданням підприємства є оптимізація управління витратами, тобто пошук шляхів найбільш ефективного використання наявних обмежених ресурсів за допомогою планування, калькулювання, обліку і контролю.
Постійні витрати - це такі витрати, що безпосередньо не змінюються при збільшенні або зменшенні масштабів виробництва в короткостроковому періоді. Це амортизація, орендна плата, заробітна плата персоналу з обслуговування на погодинній оплаті, витрати, пов'язані з управлінням і організацією виробництва.
Змінними називають такі витрати, величина яких безпосередньо залежить від масштабів виробництва продукції. Це може бути пряма заробітна плата, витрата сировини, матеріалів, палива, електроенергії та ін.
Варіант А має вищі змінні, але нижчі постійні витрати. Більш високі постійні витрати за варіантом В включають додаткові суми амортизації нового обладнання і приміщень. Розрахункового обсягу виробництва не дано. Максимальний попит обмежений виробничою потужністю 13 500 од.
Визначимо за кожним варіантом максимальний прибуток і беззбитковий обсяг продажу. Результати подані в таблиці 1 .
Маржа покриття (маржинальний прибуток) — різниця між виручкою від реалізації продукції, товарів і послуг та змінними витратами, віднесеними на реалізовану продукцію
Вона служить основою для визначення беззбиткового обсягу продажів за кожним видом продукції в цілому по підприємству, а також для обґрунтування оптимального варіанта різноманітних управлінських рішень.
Маржа покриття на одиницю продукції показує внесок кожної додатково виготовленої одиниці продукції у загальну суму маржинального прибутку, що є джерелом покриття постійних витрат і генерації прибутків. Порівняння маржинального прибутку з сумою постійних витрат підприємства відбиває фінансовий результат від операційної діяльності. її величина залежить від таких факторів:
МПод = pi – bi ; (1)
• на весь обсяг продажів і-го виду продукції:
МПi = VРПi * (рi – bi) ; (2)
• в цілому по підприємству:
• на одиницю продукції (питомий маржинальний прибуток):
МПзвг = ∑VPПi(pi-bi) =∑VPПзар * ПВi(pi – bi) (3)
де МП — сума маржі покриття;
Р — ціна одиниці продукції;
b — змінні витрати на одиницю продукції (усічена собівартість),
VPП — фізичний обсяг реалізованої продукції;
ПВі — питома вага окремих видів продукції в загальному обсязі продажів.
Таблиця 1 – Визначення максимального прибутку і беззбиткового обсягу реалізації
Показник |
Варіант А |
Варіант В |
Виробнича потужність, од. |
13 500 |
13 500 |
Ціна реалізації, грн |
245 |
245 |
Питомі змінні витрати, тис. грн |
125 |
60 |
Маржа покриття на одиницю продукції, грн
|
245-125=120 |
245-60=185 |
Маржа покриття на весь випуск, грн. |
13 500*120 =1620000 |
13 500*185=1500000 |
Постійні витрати, грн |
390 000 |
650 000 |
Прибуток, грн |
1 230 000 |
1847500 |
Беззбитковий обсяг реалізації, од. |
3250 |
3514 |
Прогнозний попит на вироби, од. |
13000 |
13000 |
З розрахунків ми бачимо, що варіант В забезпечує вищий прибуток. Однак при першому варіанті технології поріг рентабельності нижчий, а це означає, що при зростанні попиту прибуток буде отримано швидше. Але при малих обсягах попиту варіант А дає вищий прибуток або менші збитки.
Якщо варіант А більш дохідний при малих обсягах реалізації, а варіант В — при великих, то має бути якась точка перетину, в якій обидва варіанти мають однаковий сумарний прибуток при однаковому загальному обсязі реалізації продукції. Для знаходження її можна застосовувати графічний і аналітичний методи.
Графічний метод полягає у побудові графіка залежності прибутку від обсягу реалізації за кожним варіантом (рис.1).
При нульовій реалізації маржа покриття дорівнює 0, а компанія зазнає збитків у розмірі постійних витрат (варіант А 390 000 грн., варіант В — 650000 грн).
При обсязі реалізації 13 500 од. прибуток уже розрахований. За варіантом А він становить 1230 000 грн, за варіантом В 1847 500 грн.
За допомогою графіка визначаємо поріг рентабельності (беззбитковий обсяг реалізації продукції) і максимальний прибуток за кожним варіантом. З рисунка видно, що прибуток за обома варіантами однаковий при обсязі реалізації 4500 од., і при великих обсягах варіант В стає вигіднішим, ніж варіант А.
у,млн.грн
18475
Варіант В
Варіант А
12300
3250 3514 4500 13500 х
-390
-650