Методичні вказівки до виконання завдання 1

Визначення фактичної вартості переробки вантажів на складі дає можливість приймати рішення щодо обсягу вантажообороту, при якому доцільно приймати один із можливих варіантів вирішення завдання щодо використання власного або найманого складу.

Це завдання може бути вирішене з достатнім рівнем точності у випадку, коли характер залежності витрат для переробки вантажів на власному складі від обсягу відповідних робіт відомий (рис. 7.1).

Рис.7.1. Витрати на користування власним або найманим складом

При цьому вартість переробки вантажів на власному складі Р1 визначається залежністю:

F1 = φ х Т.

Величина умовно постійних витрат F2 є величиною сталою (F2 = const).

Відповідно залежність сумарних витрат для зберігання товарів на власному складі (без відсотків за кредит) від обсягу вантажообороту визначається як сума змінних та постійних витрат на користування власним складом:

F3 = F1 + F2 .

Витрати на користування найманим складом прямо залежать від розмірів площі, яка орендується Sн:

.

Таким чином, залежність витрат для зберігання товарів на найманому складі від обсягу вантажообороту останнього визначається за формулою:

Z = 365 x ả x Sн

Прийняття рішення про користування власним або найманим складом приймається на основі порівняння значень показників фактичного вантажообороту складу із вантажооборотом байдужості.

Вантажооборот байдужості (рівноважний вантажооборот) Тб - це такий обсяг вантажообороту, при якому сума витрат підприємства на утримання власного складу дорівнює витратам при користуванні послугами складу найманого (F3 = Z).

У випадку, якщо фактичний вантажооборот складу підприємства менший за теоретично (або графічно) розраховане значення вантажообороту байдужості, приймається рішення про утримання власного складу. Якщо ж фактичний вантажооборот складу підприємства більший за значення вантажообороту байдужості, доцільно скористатись послугами найманого складу.

Завдання 2. Оптимізація розміщення товарів на складі

Завдання до ситуації. Виділити значущу (з точки зору внутрішньоскладського переміщення) номенклатуру товарів на складі з метою подальшого розміщення вантажів на «гарячих» лініях складу на основі даних про обсяги відпуску за місяць (табл. 7.2):

Таблиця 7.2

Кількість вантажних одиниць, реалізованих зі складу протягом місяця

Асортиментна позиція	Кількість вантажних одиниць за варіантами
	1	2	3	4	5
А	20	300	180	120	180
Б	90	90	145	300	70
В	10	280	240	170	150
Г	160	45	100	400	ПО
Д	25	190	60	70	50
Е	70	ЗО	200	270	90
Ж	180	60	85	100	20
3	5	15	175	340	200
І	40	270	45	50	ЗО
К	210	160	250	200	10
Л	50	50	ЗО	380	130
М	8	20	220	25	40
Н	145	ПО	125	150	5
О	15	220	10	220	160

Розподіл номенклатури вантажів проводиться за принципом Парето-аналізу (правило 20/80). Відповідно до нього 20% досліджуваних об’єктів забезпечують приблизно 80% результату.

На складах оптових підприємств застосування цього принципу дає змогу оптимізувати обсяг внтрішньоскладських переміщень, за рахунок поділу всієї товарної номенклатури на дві групи: товари, що часто відпускаються і, від­повідно, потребують значної кількості переміщень та товари, обсяг попиту на які незначний, і тому до них звертаються порівняно рідко. Товари першої групи розташовують вздовж „гарячих” ліній складу, другої - вздовж „холодних” (рис. 7.2):

-► „Холодна” лінія

Р

> „Гаряча” лінія

ис. 7.2. Розподіл матеріальних потоків на складі з метою оптимізації розміщення товарів

Розподіл загальної номенклатури товарів на складі за принципом Парето-аналізу проводиться у такій послідовності:

1. Розташування асортиментних позицій у порядку зменшення кількості вантажних одиниць, що відпускаються протягом місяця (табл. 7.3, колонки 1,2):

Таблиця 7.3