58. Розпорядчі документи: постанова, наказ, розпорядження.

Основна функція розпорядчих документів — регулювати діяльність органу управління задля виконання поставлених перед ним завдань, одержання максимального ефекту від своєї діяльності та діяльності організації загалом. Розпорядчі документи виконують регулятивну функцію, спрямовану від суб’єкта управління (керівного органу) до об’єкта управління (підлеглих), тобто від керівника організації до керівників структурних підрозділів та їх працівників, забезпечуючи безперебійність і безперервність процесу управління, злагоджену роботу всіх органів і ланок управління.

Підставами для створення розпорядчих документів служать:

• закони Верховної Ради України,

• укази Президента України;

• постанови й розпорядження Кабінету Міністрів України;

• вказівки вищестоящих організацій, органів державної влади і управління;

• діяльність органів управління, яка передбачена нормативни-ми актами, положеннями, статутами, інструкціями та ін.;

• інші підстави, що викликають потребу у правовому регулю-ванні роботи апарату управління.

Наказом називається розпорядчий документ, що видається керівником підприємства чи установи на правах єдиноначальності і в межах своєї компенсації. Наказ видають для вирішення основних і оперативних питань.

Усі накази здебільшого поділяють на дві групи:

1) накази про особовий склад,

2) накази із загальних питань.

Реквізити наказу:

• назва організації, (підприємства); • назва виду документа (наказ); • дата; • місце видання;

• номер заголовка до тексту; • текст; • підпис керівника; • види погодження.

Текст наказу має містити констатаційну і розпорядчу частини. У констатаційній частині:

• вказується причина видання наказу (це вступ);

• далі переказуються основні факти (це доведення);

• викладено мету видання наказу (це висновок).

Розпорядча частина наказу починається словом “Наказую”. Ця частина складається із пунктів, у кожному з яких мають бути зазначені дія, термін виконання, хто відповідає за виконання.

В останньому пункті має бути зазначено осіб, яким доручено контроль за виконанням даного наказу, наприклад: “Контроль за виконанням наказу покласти на … ”

Постанова в офіційно-діловому стилі:

1. Правовий акт органів державної влади, що стосується кардинальних проблем.

2. Колективне рішення, ухвалу зборів, тобто заключну частину протоколу засідання, зборів, правління тощо.

Постанова входить у протокол чи додається до нього, або ж може бути оформлена як витяг із протоколу.

Текст постанови складається із двох частин: констатаційної і розпорядчої (як і в наказах).

Констатаційна частина містить:

• вступ; • оцінку становища чи посилання на розпорядчий документ вищої установи.

Розпорядча частина містить:

• запропоновані постановою заходи; • вказівку на виконавця і термін виконання.

Постанову підписують дві особи: голова колегіального органу і керуючий справами (секретар).

Реквізити постанови:

• герб України; • назва установи, що підготувала постанову; • назва виду документа (Постанова);

• дата (дата засідання, коли прийнято цю постанову); • місце видання;

• заголовок (стислий виклад змісту постанови); • підписи.

Розпорядження – це докумен, що видається уповноваженими особами,держ. Органами, установами в межаї їх компетенції й має обов*язкову юридичну силу щодо громадян(працівників) та підлеглих, яким адресовано це розпорядження.

Розпорядження має обмежений термін дії, стосується вузького кола осіб – виконавців документа.

Розпорядження можуть видаватися Кабінетом Міністрів Украї-ни, місцевими радами, представниками Президента України на місцях, керівниками колегіальних органів, тощо.

Реквізити:

– назва структурного підрозділу; – назва документа; – номер; – назва видання; – дата видання; – місце видання; – заголовок до тексту; – текст; –додатки (при необхідності);– посада,підпис, ініціали особт яка рідписала розпорядження ;