
- •Предмет і структура курсу Українська мова за професійним спрямуванням.
- •Мова як засіб професійного спілкування.
- •Поняття про сучасну українську літературну норму. Типи мовних норм. Форми сучасної української літературної мови.
- •Кодифікація мови. Місце мови в комунікативній деонтиці юриста.
- •Комунікативні ознаки культури мовлення
- •Правила культури спілкування (за I.Томаном)
- •Функціональна диференціація сучасної українськой мови.
- •Офіційно-діловий стиль як один із функціональних стилів сучасної української мови. Оосбливості офіційно-ділового стилю. Кліше.
- •Професійна сфера як інтеграція офіційно-ділового, наукового і розмовного стилів
- •Текст як форма реалізації мовленнєво-професійної діяльності. Основні ознаки тексту.
- •Сучасна українська ділова мова: етапи становлення, проблеми та перспективи розвитку.
- •Поняття про документ, його властивості та вимоги до його оформлення. Мовностильові особливості тексту документу.
- •Правила оформлення сторінки, рубрикація тексту, правила оформлення заголовків., виділення окремих частин тексту.
- •Вимоги до оформлення тексту
- •Мова і професія. Мовленнєва діяльність як один з основних видів діяльності людини.
- •Загальне поняття про лексику. Слово як найменша самостійна одиниця мови, його значення.
- •17.Лексика сучасної української мови з погляду її становлення
- •18.Синоніми,омоніми та пароніми в юридичній термінології. Міжмовні пароніми.
- •19.Українська лексикографія. Основні типи словників
- •20.Фахові навчально-наукові роботи юридичного спрямування
- •21. Стилістична диференціація української лексики.
- •22.Українська юридична термінологічна система ( з історії розвитку мови права)
- •23. Поняття юридичного терміна. Класифікація юридичних термінів.
- •24. Запозичення в юридичній термінології.
- •25.Труднощі, що виникають в перекладі з російської на українську мову. Синоніми, омоніми та пароніми в юридичній термінології.
- •26. Особливості використання різних частин мови у професійному спілкуванні.
- •27. Іменники на позначення професій, посад, звань, їх рід та правильність вживання. Узгодження прикметників з іменником на означення певних професій.
- •28.Відмінювання прізвищ,імен, по батькові,географічних назв.
- •29. Правопис відмінкових закінчень іменників іі відміни у родовому відмінку
- •У родовому відмінку однини іменники іі відміни можуть мати закінчення –а, -я; -у, -ю
- •30.Рід, число невідмінюваних іменників
- •31. Нормативність уживання граматичних форм прикметника
- •32.Нормативність уживання граматичних форм числівника, написання цифрових даних у ділових документах.
- •33.Особливості використання займенників у діловому мовленні
- •34.Нормативність уживання граматичних форм дієслова та дієслівних форм.
- •35. Службові частини мови. Прийменник по в діловому мовленні
- •36. Мовне законодавство та мовна політика в Україні.
- •37. Закон про мови в Українській рср – нормативно – правова основа утвердження української мови як державної в Україні. 28.10.1989
- •38.Конституція України про функціонування та розвиток мов в Україні.
- •39.Державна мова та її функції
- •40.Функції мови у суспільстві
- •41. Психологічні особливості професійного спілкування.
- •42.Основи комунікативної лінгвістики
- •43. Вербальне та невербальне мовлення.
- •44.Нлп як мистецтво комунікації.
- •45.Загальні засади психолінгвістики.
- •46. Бар*єри у спілкуванні, його рівні.
- •47. Сучасні теорії міжособистісних стосунків.
- •48.Допит як різновид переговорів
- •49.Герменевтика як наука тлумачення текстів.
- •50. Поняття усного та писемного мовлення. Риторика і майстерність презентації.
- •Структурні компоненти презентації
- •51. Майстерність публічного виступу. Види підготовки до виступу.
- •52. Промова адвоката, прокурора, судді під час судових засідань. Промови відомих адвокатів.
- •53. Мистецтво аргументації.
- •54. Культура сприймання публічного виступу. Види запитань.
- •55. Проблеми суржику.
- •56.Поняття білінгвізму.
- •57. Документи щодо особистого складу: автобіографія, характеристика, резюме, заява.
- •58. Розпорядчі документи: постанова, наказ, розпорядження.
- •59.Організаційні документи: статут, положення, інструкція.
- •60. Довідково-інформаційні документи : лист,виробничий протокол, договір.
- •61. Види службових листів Етикет ділового спілкування. Кореспонденція за характером інформації.
- •62. Оформлення довідково-інформаційних документів: оголошення, запрошення, записки і виробничі звіти.
- •63.Довідково-інформаційні документи: довідка, розписка, доручення,заповіт.
- •64.Особливості укладання документів юридичного фаху:позовна заява, протокол слідчої дії.
Правила культури спілкування (за I.Томаном)
В науково-популярній книзі відомий чеський письменник і соціолог Іржі Томан на основі власного досвіду та життєвих спостережень дає практичні поради щодо того, як краще оволодіти технікою розмови з колегами, друзями, рідними, як побудувати свій виступ перед аудиторією.
- Не вдавайтесь у крайнощі: не будьте ні надто мовчазним, ні надто балакучим.
- Говоріть лише тоді, коли у вас є що сказати.
- Цікаво не може говорити той, хто нічого не читає, не бере участі у громадському житті, не відвідує культурних закладів, не дискутує з товаришами, не подорожує, нічого не спостерігає і нічого не переживає.
- Щоб стати активним співрозмовником, треба занотувати цікаву інформацію та нові знання, щоб запам'ятати їх, а пізніше розповісти іншим. (Установіть, які слова вживаєте надто часто і намагайтеся замінити їх іншими словами і виразами).
- Навчіться точно висловлюватися. Вибирайте точні та однозначні слова.
- Чергуйте довгі речення з короткими.
- Основна думка має завжди висловлюватися головним реченням, а не підрядним.
- Виклад ведіть від простого до складного, від відомого до невідо¬мого.
- (Критично оцініть,чи вмієте ви спілкуватися. На що ви порадили б звернути увагу під час спілкування? До поданиху тексті додайте свої поради, беручи до уваги дихання, галос, жести у процесі мовлення).
- При спілкуванні з важкодумами не варто сваритися, не виходити із себе, повторюючи найважливіше, викладати свою думку, звіря¬ючи, що уже засвоєно, а що - ні.
- Якщо комуніканти помічають, що вони викладають репліки один одного неправильно, то у них домінують власні настанови.
- Починаючи розмову, подумайте, чи слід говорити те, що вам хо¬четься, тобто розпочинайте, орієнтуючись у ситуації спілкування. (Мистецтво спілкуваюія завжди передбачає вміюнн 'чітко і ясно У правильному стилі і грамотно обмінюватися інформацією (ціка¬вою і достовірною).
- Не говоріть багато - це дратує.
- Уміння контролювати себе у спілкуванні притаманне людям щирим і прямолінійним.
Функціональна диференціація сучасної українськой мови.
Функціональне розшарування укр. мови виявляється у тому, що у певних ситуаціях активізуються різні мовні засоби. При єдності теми повідомлення тих хто говорить або пише в усіх випадках буде вирізнятися різна стилі стичність. При характеристиці функт. Розшарування мови важливо враховувати екстралінгвістичні основи кожного стилю, а також ті позамовні явища, які визначають умови комунікації. До таких основ належать:
Форма суспільної свідомості;
Тип мислення(логічне і образне):
Призначення форми суспільної свідомості;
Отже вибір мовного засобу визначається:
Метою
Ситуацією спілкування
Комбінації цих мов.засобів і утворюють мовні стилі.
Функціональний стиль - сукупність лексичних, фразеологічних, морфологічних, синтаксичних,орфографічних та акцеантичних засобів що викор. для реалізації функції мови(спілкування, вплив,упевність)
Стиль (від лат. stylus) - це система мовних елементів, способів відбору і уживання їх, об'єднаних певним функціональним призначенням.
Стилі сучасної українськой мови: розмовний, офіційно-діловий, науковий, публіцистичний, художній, церковний. Також окремо іноді виділяють конфесійний стиль, епістолярний та уснорозмовний (риторика).
Функції мови:
Спілкування(Комунікативна) - Номінативна(називання)
Мислетворча - Естетична
Культуроносна - Ідентифікаційна
Волюнтативна - Фактологічна
Експресивна - Магічно-містична
Гносеологічна(вчитися,знання) - Демонстративна