38.Конституція України про функціонування та розвиток мов в Україні.

Стаття 10. Державною мовою в Україні є українська мова.

Держава забезпечує всебічний розвиток і функціонування української мови в усіх сферах суспільного життя на всій території України.

В Україні гарантується вільний розвиток, використання і захист російської, інших мов національних меншин України. Держава сприяє вивченню мов міжнародного спілкування.

Застосування мов в Україні гарантується Конституцією України та визначається законом.

Стаття 11. Держава сприяє консолідації та розвиткові української нації, її історичної свідомості, традицій і культури, а також розвиткові етнічної, культурної, мовної та релігійної самобутності всіх корінних народів і національних меншин України.

Стаття 12. Україна дбає про задоволення національно-культурних і мовних потреб українців, які проживають за межами держави.

Стаття 53. Кожен має право на освіту. Повна загальна середня освіта є обов'язковою.

ч.3. Громадянам, які належать до національних меншин, відповідно до закону гарантується право на навчання рідною мовою чи на вивчення рідної мови у державних і комунальних навчальних закладах або через національні культурні товариства.

Стаття 92. Виключно законами України визначаються: ... 4) порядок застосування мов;

Стаття 103.

...Президентом України може бути обраний громадянин України, який досяг тридцяти п'яти років, має право голосу, проживає в Україні протягом десяти останніх перед днем виборів років та володіє державною мовою...

Стаття 127.

... На посаду судді може бути рекомендований кваліфікаційною комісією суддів громадянин України, не молодший двадцяти п'яти років, який має вищу юридичну освіту і стаж роботи у галузі права не менш як три роки, проживає в Україні не менш як десять років та володіє державною мовою...

Стаття 138. До відання Автономної Республіки Крим належить:

... 8) забезпечення функціонування і розвитку державної та національних мов і культур в Автономній Республіці Крим...

Стаття 148.

... Суддею Конституційного Суду України може бути громадянин України, який на день призначення досяг сорока років, має вищу юридичну освіту і стаж роботи за фахом не менш як десять років, проживає в Україні протягом останніх двадцяти років та володіє державною мовою...

39.Державна мова та її функції

Термін “державна мова” виник у добу утворення національних держав. За загальноприйнятим визначенням, державна мова – це офіційно проголошена законодавчою владою мова сфери офіційного спілкування, мова спілкування держави з її громадянами і навпаки (мова всіх гілок державної влади (законодавчої, виконавчої, судової, засобів масової інформації, освіти, культури, науки, документації і т. д. ).

Державна мова – це один із символів держави, за допомогою якого людина ідентифікує себе як особис тість; це мова корінної більшості населення, яке стало державотворчою нацією і функціонує в усіх галузях державної діяльності.

У ст.10 Конституції України також зазначається, що “в Україні гарантується вільний розвиток, використання і захист російської та ін. мов національних меншин України ” і що ”держава сприяє вивченню мов міжнародного спілкування “.

Конституційне закріплення державності української мови вимагає створення в усіх регіонах України необхідних умов громадянам різних національностей для досконалого вивчення української мови,  поглибленого оволодіння нею.

Конституція України є правовою базою для успішного регулювання суспільних відносин у галузі всебічного розвитку і вживання української та ін. мов Це означає, що держава бере на себе конкретні зобов’язання щодо забезпечення всебічного розвитку та функціонування української мови.

1) комунікативна – за допомогою мови люди спіл­ку­ють­ся як під час безпосереднього контакту, так і віддалено в просторі й часі; 2) пізнавальна – мова є зна­ряддям пізнання, вивчення світу; 3) номінативна – мова називає всі пред­мети, явища, ознаки, відношення, які нас оточують; 4) акумулятивна – через мову людина засвоює інформацію та на­громаджує її, передаючи від покоління до покоління; 5) мисле­творча – за допомогою мо­ви людина формує і формулює думку; 6) емо­тивна – мо­ва ви­ражає почуття, емоції, суб’єктивну оцін­ку подій; 7) фатична – за допо­мо­гою типових мовних формул ввічливості ми вітаємось, прощаємось, вста­нов­люємо кон­такт, готуємо слухача до сприй­нят­тя інформації, продовження або при­пинення спілкування; 8) есте­тич­на – мова є знаряддям створення куль­турних цінностей, зокрема лі­те­ратури; 9) ідентифікаційна – мова є засобом ототожнення в межах певної спільноти; 10) культуроносна – мова виражає культуру нації; 11) волюнтативна – мова виражає волю людини; 12) магічна – здатність мови, окремих словесних формул вплинути на плин подій, долю, здоров’я людини. Зараз ця функція менш ак­ту­альна, проте збереглись її окремі вияви – по­ба­жан­ня, вітання, прощання, благословення, про­клят­тя, ев­фе­міз­ми, табу, замов­ляння. Культура мови передбачає досконале оволодіння властивими мові закономірностями й уміння застосовувати на практиці лексичні, орфоепічні, граматичні, стилістичні норми літературної мови.