
- •Предмет і структура курсу Українська мова за професійним спрямуванням.
- •Мова як засіб професійного спілкування.
- •Поняття про сучасну українську літературну норму. Типи мовних норм. Форми сучасної української літературної мови.
- •Кодифікація мови. Місце мови в комунікативній деонтиці юриста.
- •Комунікативні ознаки культури мовлення
- •Правила культури спілкування (за I.Томаном)
- •Функціональна диференціація сучасної українськой мови.
- •Офіційно-діловий стиль як один із функціональних стилів сучасної української мови. Оосбливості офіційно-ділового стилю. Кліше.
- •Професійна сфера як інтеграція офіційно-ділового, наукового і розмовного стилів
- •Текст як форма реалізації мовленнєво-професійної діяльності. Основні ознаки тексту.
- •Сучасна українська ділова мова: етапи становлення, проблеми та перспективи розвитку.
- •Поняття про документ, його властивості та вимоги до його оформлення. Мовностильові особливості тексту документу.
- •Правила оформлення сторінки, рубрикація тексту, правила оформлення заголовків., виділення окремих частин тексту.
- •Вимоги до оформлення тексту
- •Мова і професія. Мовленнєва діяльність як один з основних видів діяльності людини.
- •Загальне поняття про лексику. Слово як найменша самостійна одиниця мови, його значення.
- •17.Лексика сучасної української мови з погляду її становлення
- •18.Синоніми,омоніми та пароніми в юридичній термінології. Міжмовні пароніми.
- •19.Українська лексикографія. Основні типи словників
- •20.Фахові навчально-наукові роботи юридичного спрямування
- •21. Стилістична диференціація української лексики.
- •22.Українська юридична термінологічна система ( з історії розвитку мови права)
- •23. Поняття юридичного терміна. Класифікація юридичних термінів.
- •24. Запозичення в юридичній термінології.
- •25.Труднощі, що виникають в перекладі з російської на українську мову. Синоніми, омоніми та пароніми в юридичній термінології.
- •26. Особливості використання різних частин мови у професійному спілкуванні.
- •27. Іменники на позначення професій, посад, звань, їх рід та правильність вживання. Узгодження прикметників з іменником на означення певних професій.
- •28.Відмінювання прізвищ,імен, по батькові,географічних назв.
- •29. Правопис відмінкових закінчень іменників іі відміни у родовому відмінку
- •У родовому відмінку однини іменники іі відміни можуть мати закінчення –а, -я; -у, -ю
- •30.Рід, число невідмінюваних іменників
- •31. Нормативність уживання граматичних форм прикметника
- •32.Нормативність уживання граматичних форм числівника, написання цифрових даних у ділових документах.
- •33.Особливості використання займенників у діловому мовленні
- •34.Нормативність уживання граматичних форм дієслова та дієслівних форм.
- •35. Службові частини мови. Прийменник по в діловому мовленні
- •36. Мовне законодавство та мовна політика в Україні.
- •37. Закон про мови в Українській рср – нормативно – правова основа утвердження української мови як державної в Україні. 28.10.1989
- •38.Конституція України про функціонування та розвиток мов в Україні.
- •39.Державна мова та її функції
- •40.Функції мови у суспільстві
- •41. Психологічні особливості професійного спілкування.
- •42.Основи комунікативної лінгвістики
- •43. Вербальне та невербальне мовлення.
- •44.Нлп як мистецтво комунікації.
- •45.Загальні засади психолінгвістики.
- •46. Бар*єри у спілкуванні, його рівні.
- •47. Сучасні теорії міжособистісних стосунків.
- •48.Допит як різновид переговорів
- •49.Герменевтика як наука тлумачення текстів.
- •50. Поняття усного та писемного мовлення. Риторика і майстерність презентації.
- •Структурні компоненти презентації
- •51. Майстерність публічного виступу. Види підготовки до виступу.
- •52. Промова адвоката, прокурора, судді під час судових засідань. Промови відомих адвокатів.
- •53. Мистецтво аргументації.
- •54. Культура сприймання публічного виступу. Види запитань.
- •55. Проблеми суржику.
- •56.Поняття білінгвізму.
- •57. Документи щодо особистого складу: автобіографія, характеристика, резюме, заява.
- •58. Розпорядчі документи: постанова, наказ, розпорядження.
- •59.Організаційні документи: статут, положення, інструкція.
- •60. Довідково-інформаційні документи : лист,виробничий протокол, договір.
- •61. Види службових листів Етикет ділового спілкування. Кореспонденція за характером інформації.
- •62. Оформлення довідково-інформаційних документів: оголошення, запрошення, записки і виробничі звіти.
- •63.Довідково-інформаційні документи: довідка, розписка, доручення,заповіт.
- •64.Особливості укладання документів юридичного фаху:позовна заява, протокол слідчої дії.
30.Рід, число невідмінюваних іменників
31. Нормативність уживання граматичних форм прикметника
Прикметником називається частина мови, що виражає ознаку предмета і відповідає на питання який? яка? яке? чий? чия? чиє? Наприклад: сміливий, щаслива, зелене, сестрин, батькова, братове.
Прикметники виражають: а) ознаки кольору (білий, бузковий); б) розміру (широкий, малий); в) віку (старий, юний); г) смаку (солоний, кислий); д) запаху (запашний, п'янкий); е) матеріалу (металевий, кришталевий); є) якості (твердий, гнучкий); ж) приналежності (тещин, сватів); з) зовнішні прикмети (гарний, смаглявий); и) внутрішні властивості (добрий, милосердний); і) ознаки за відношенням до місця (сільський, обласний); ї) простору (далекий близький); й) часу (вечірній, завтрашній) тощо.
Ознаку предмета прикметник може виражати безпосередньо (ніжний голос, тепла хвиля, широке поле) або через відношення до інших предметів (полотняна скатертина - скатертина з полотна, бабусина казка - казка бабусі).
Морфологічні ознаки
Прикметник змінюється за родами, числами і відмінками, і ці його форми залежать від форм іменника, з яким прикметник узгоджується: струнк-ий юнак-0 - струнк-ого юнак-а, струнк-ої топол-і, струнк-і дівчат-а - струнк-их дівчат-0. Рід, число, відмінок і група відмінювання прикметника є його морфологічними ознаками.
Синтаксична роль
У реченні прикметник виконує синтаксичну роль:
1) узгодженого означення : Тоненький струмок диму поволі піднявся над сторожкою, понад віттям дерев та й послався над ними прозорою хмаркою. Дубовий Нестор дивиться крізь пальці на білі вальси радісних беріз;
2) іменної частини складеного присудка: Яка важка у вічності хода.І все ждало. Тиша стояла якась неспокійна.Світле безмежжя здавалось крихким.
32.Нормативність уживання граматичних форм числівника, написання цифрових даних у ділових документах.
Здебільшого в ділових паперах не обходяться без цифрових даних, назв, що потребують особливого оформлення. Так, однозначні числа, що не мають посилань на одиниці вимірювання, у ділових паперах записують словами.
Наприклад: Механікам цеху виготовити не більше двадцяти верстатів.
Коли ж число супроводжується найменуванням одиниць вимірювання, його пишуть цифрами.
Наприклад: До магазину терміново привезли 150 центнерів картоплі, 40 центнерів яблук.
Складні чи складені числівники записують цифрами
Наприклад: На історичний факультет прийнято 156 студентів.
Порядкові числівники вводять у документи з відповідним відмінковим закінченням.
Наприклад: На колгоспних ланах працюватимуть студенти перших курсів.
Складні слова, де перша частина позначається цифрою, можуть бути написані так: 50-процентний і 50%, 100-кілометровий і 100-км. Щодо вживання займенників, то всі документи пишуть від першої особи множини, хоча сам займенник ми пропускають.
Наприклад: Повідомляємо...; Просимо...; Надсилаємо...
У деяких документах з метою пом'якшення категоричності вимоги вводять займенник вам. Наприклад: Прошу Вас підготувати лекцію й прочитати її 12 жовтня 1998 року.
Найпоширенішою частиною мови в ділових паперах є дієслово теперішнього часу першої чи третьої особи множини. Наприклад: Нагадуємо...; Запевняємо...; Повідомляємо... або Редакція звертається; Деканат просить.
Недоконаний вид виражають складеними формами. Наприклад: Заняття будуть розпочинатися о 8 годині 40 хвилин.
Доконаний вид частіше використовують з префіксами. Наприклад: Негайно розглянути пропозицію. Прошу завізувати цей документ.
Наказовий спосіб у ділових паперах передають здебільшого з допомогою інфінітивної форми чи інших лексичних засобів.
. Числівник один відмінюють за родами, наприклад: один протокол, одне підприємство, одна довідка.
Числівник два також має граматичне значення роду: два при зв'язку з іменниками чоловічого й середнього роду (два міста, два управління), дві у поєднанні з іменниками жіночого роду (дві установи, дві фабрики). Це значення роду виражають лише у формах називного й знахідного відмінків.
Значення роду також мають числівники іншомовного походження, наприклад: нуль градусів, тисяча висловлювань. Мільйон гектарів, мільярд кілометрів, мільйон кілограмів. У реченні такі числівники можуть виступати зі своїм давнім іменниковим значенням, і тоді вони мають форму множини на відміну від числівників, які множини не мають.
Наприклад: тисяча демонстрантів вийшло на площу, мільйон трудящих живе в цьому мікрорайоні.
В усному мовленні числівник один може опускатися при іменнику (карбованець, літр, кілограм, метр), наприклад: не вистачає карбованця, купили кілограм цукру, зекономили тонну пального.
При числівниках два (дві), три, чотири називного та знахідного відмінків у назвах неживих предметів вживають іменники у формі називного відмінка множини, хоча наголос зберігається такий, як в однині. Наприклад: дві статті, три зошити, чотири документи.
Числівники п'ять, шість і т. д. у формах називного й знахідного відмінків керують іменниковою формою родового відмінка множини, наприклад: п'ять заяв, шість протоколів, двадцять доручень, двадцять п'ять угод.
Кількісні числівники узгоджуют ься з іменниками у непрямих відмінках, наприклад: до двох місяців, трьома термінами, чотирма способами, у п'яти районах, на семи поверхах, у п'ятнадцяти школах.
Числівники сорок, дев'яносто, сто у непрямих відмінках мають закінчення^-а, наприклад: сорока вагонів, дев'яноста карбованців, ста процентів.
У числівниках від двохсот до дев'ятисот відмінюються обидві частини, наприклад: двохсот метрів, двомстам робітникам, двомастами підприємствами, на двохстах заводах.
У складених числівниках відмінюються всі слова, наприклад: двохсот двадцяти, тисячі п 'ятистам, тисячею сьомастами.
При складених числівниках, що закінчуються на один, одна, одне, іменник ставлять в однині, наприклад: сорок один карбованець, шістдесят одна організація. Якщо іменник стоїть у множині, то числівник один також вживають у множині, наприклад: двадцять одні двері, сто сімдесят одні окуляри.
При числівниках, що закінчуються на два, три, чотири, іменники стоять у називному відмінку, наприклад: п'ятдесят два дні, тридцять дві станції, сорок чотири роки, вісімдесят три ящики.
Якщо у групі підмета є слова типу більшість, меншість, решта, частина, ряд, група, безліч, багато, мало тощо, присудок вживають у формі однини. Наприклад: більшість організацій прийшла на збори, на столах лежало багато протоколів, переважна більшість справ уже розглянута.
Форму множини присудка використовують, якщо підмет або присудок є однорідними членами речення. Наприклад: / вже не один, а безліч фактів підтверджували його правоту.
Якщо у складі підмета вживають числівники до десяти, то присудок найчастіше має форму множини. Наприклад: п'ять підприємств виконують свої плани вчасно.
Зверніть увагу:
а) слова розпорядження, відрядження, виконання, завдання, найменування пишуть з двома н;
б) слова ім'я, пред'явити пишуть з апострофом.
Коли використовують числівники на позначення великої кількості,
а також іменники сто, тисяча, мільйон, мільярд, переважає присудок у формі однини. Наприклад: чотириста двадцять інженерів підвищило свою кваліфікацію.
Збірні числівники означають кількість предметів у їх єдності, наприклад: троє підприємств, четверо об'єднань.
До складу збірних числівників входять також слова обоє, обидва, обидві. Наприклад: обидва директори, обидві фабрики, обоє завдань.