
- •Предмет і структура курсу Українська мова за професійним спрямуванням.
- •Мова як засіб професійного спілкування.
- •Поняття про сучасну українську літературну норму. Типи мовних норм. Форми сучасної української літературної мови.
- •Кодифікація мови. Місце мови в комунікативній деонтиці юриста.
- •Комунікативні ознаки культури мовлення
- •Правила культури спілкування (за I.Томаном)
- •Функціональна диференціація сучасної українськой мови.
- •Офіційно-діловий стиль як один із функціональних стилів сучасної української мови. Оосбливості офіційно-ділового стилю. Кліше.
- •Професійна сфера як інтеграція офіційно-ділового, наукового і розмовного стилів
- •Текст як форма реалізації мовленнєво-професійної діяльності. Основні ознаки тексту.
- •Сучасна українська ділова мова: етапи становлення, проблеми та перспективи розвитку.
- •Поняття про документ, його властивості та вимоги до його оформлення. Мовностильові особливості тексту документу.
- •Правила оформлення сторінки, рубрикація тексту, правила оформлення заголовків., виділення окремих частин тексту.
- •Вимоги до оформлення тексту
- •Мова і професія. Мовленнєва діяльність як один з основних видів діяльності людини.
- •Загальне поняття про лексику. Слово як найменша самостійна одиниця мови, його значення.
- •17.Лексика сучасної української мови з погляду її становлення
- •18.Синоніми,омоніми та пароніми в юридичній термінології. Міжмовні пароніми.
- •19.Українська лексикографія. Основні типи словників
- •20.Фахові навчально-наукові роботи юридичного спрямування
- •21. Стилістична диференціація української лексики.
- •22.Українська юридична термінологічна система ( з історії розвитку мови права)
- •23. Поняття юридичного терміна. Класифікація юридичних термінів.
- •24. Запозичення в юридичній термінології.
- •25.Труднощі, що виникають в перекладі з російської на українську мову. Синоніми, омоніми та пароніми в юридичній термінології.
- •26. Особливості використання різних частин мови у професійному спілкуванні.
- •27. Іменники на позначення професій, посад, звань, їх рід та правильність вживання. Узгодження прикметників з іменником на означення певних професій.
- •28.Відмінювання прізвищ,імен, по батькові,географічних назв.
- •29. Правопис відмінкових закінчень іменників іі відміни у родовому відмінку
- •У родовому відмінку однини іменники іі відміни можуть мати закінчення –а, -я; -у, -ю
- •30.Рід, число невідмінюваних іменників
- •31. Нормативність уживання граматичних форм прикметника
- •32.Нормативність уживання граматичних форм числівника, написання цифрових даних у ділових документах.
- •33.Особливості використання займенників у діловому мовленні
- •34.Нормативність уживання граматичних форм дієслова та дієслівних форм.
- •35. Службові частини мови. Прийменник по в діловому мовленні
- •36. Мовне законодавство та мовна політика в Україні.
- •37. Закон про мови в Українській рср – нормативно – правова основа утвердження української мови як державної в Україні. 28.10.1989
- •38.Конституція України про функціонування та розвиток мов в Україні.
- •39.Державна мова та її функції
- •40.Функції мови у суспільстві
- •41. Психологічні особливості професійного спілкування.
- •42.Основи комунікативної лінгвістики
- •43. Вербальне та невербальне мовлення.
- •44.Нлп як мистецтво комунікації.
- •45.Загальні засади психолінгвістики.
- •46. Бар*єри у спілкуванні, його рівні.
- •47. Сучасні теорії міжособистісних стосунків.
- •48.Допит як різновид переговорів
- •49.Герменевтика як наука тлумачення текстів.
- •50. Поняття усного та писемного мовлення. Риторика і майстерність презентації.
- •Структурні компоненти презентації
- •51. Майстерність публічного виступу. Види підготовки до виступу.
- •52. Промова адвоката, прокурора, судді під час судових засідань. Промови відомих адвокатів.
- •53. Мистецтво аргументації.
- •54. Культура сприймання публічного виступу. Види запитань.
- •55. Проблеми суржику.
- •56.Поняття білінгвізму.
- •57. Документи щодо особистого складу: автобіографія, характеристика, резюме, заява.
- •58. Розпорядчі документи: постанова, наказ, розпорядження.
- •59.Організаційні документи: статут, положення, інструкція.
- •60. Довідково-інформаційні документи : лист,виробничий протокол, договір.
- •61. Види службових листів Етикет ділового спілкування. Кореспонденція за характером інформації.
- •62. Оформлення довідково-інформаційних документів: оголошення, запрошення, записки і виробничі звіти.
- •63.Довідково-інформаційні документи: довідка, розписка, доручення,заповіт.
- •64.Особливості укладання документів юридичного фаху:позовна заява, протокол слідчої дії.
17.Лексика сучасної української мови з погляду її становлення
Лексика української мови складалася і розвивалася впродовж багатьох віків. У лексиці знаходять відображення зміни, що відбуваються в житті нашого суспільства, багата і славна історія українського народу, величезні досягнення в економіці і культурному житті сучасної України.
Лексика - це сукупність слів, уживаних у будь-якій мові. Паралельно з терміном "лексика" вживається також рівнозначний термін "словниковий склад".
За походженням лексика української мови не однорідна. Окремі слова і цілі групи слів в українській мові виникли в різні епохи і з різних джерел. Отже, з погляду походження лексика сучасної української мови поділяється на кілька груп.
Спільнослов'янська лексика. Це найдавніший шар словникового складу української мови, успадкований через давньоруську з мови праслов'янської, що існувала до V-VI ст. н.е. До спільнослов'янського лексичного фонду відносяться слова, поширені в усіх або в більшості слов'янських мов. Мати, син, дочка, батько, сестра, баба, гнів, гріх та інші.
Східнослов'янська лексика - та частина українського словникового запасу, яку наша мова успадкувала разом із спільнослов'янською лексикою з мови давньоруської - спільного джерела сучасних української, російської та білоруської мов. Поширені переважно в сучасних східнослов'янських мовах: білка, кішка, собака, коровай, пряник, коржик, гречка, селянин та інші.
До власне української лексики належать слова, які виникли на українському мовному грунті, тобто в період становлення і подальшого розвитку мови української народності (приблизно з XIV ст.): багаття, бавитись, будинок, вареник, гай, карбованець, кисень, паляниця, освіта, мрія, літак..
.Досить значну за обсягом, стилістичними функціями і за семантичними ознаками лексичну групу становлять старослов'янізми, тобто слова, засвоєні із спорідненої старослов'янської мови.( уста, супостат, істина, небеса, Бог, хрест, золото, вождь, святиня, собор, союз, соратник.)
Найдавнішими запозиченнями слід вважати слова з грецької та латинської мов.
Протягом багатьох століть здійснювались контакти між східнослов'янськими мовами, тому найбільше слів українського походження проникало в російську та білоруську мови. В російських пам'ятках XIV-XV ст. дослідники знаходять слова брунатний, гай, тиждень...
Інтернаціоналізми - це слова, що вживаються в багатьох мовах і мають спільне значення: комунізм, біологія, фізика, трактор, інженер, аспект, радіо, телевізор, супутник, концерт, архітектура, соло, соната, лектор, студент, університет, суботник тощо.
Лексика української мови в процесі свого історичного розвитку постійно змінюється, збагачується і вдосконалюється, причому лексичні зміни в інших структурних ярусах мови (у фонетиці, морфології) не такі інтенсивні і помітні.
18.Синоніми,омоніми та пароніми в юридичній термінології. Міжмовні пароніми.
Синоніми - близькі або однакові за значенням слова.
Існують синоніми:
- абсолютні (абсолютно однакові за значенням слова) ІСПИТ-ЕКЗАМЕН
- понятійні(відрізняються відтінками значень)
Стилістичні синоніми – це синоніми які належать до різних стилів мови (сказати і брякнути, жити і мешкати)
Синоніми виконують такі функції:
уточнення і роз*яснення (це путані протерічні докази)
експресивно-стилістична функція (розсудити розумно, справедливо
Синоніми використовуються при протиставленні:(це проступок але не злочин)
Особливої уваги потребують семантичні синоніми(мають спільні ознаки)
Військовий, воєнний(про час) Квиток, білет Замісник(тимчасово), заступник
Пароніми - це слова (пари слів), які мають подібність у морфологічній будові (близькі за фонетичним складом), але розрізняються за значенням. Вони переважно належать до однієї частини мови, мають однакові граматичні ознаки. На відміну від синонімів - слів, що позначають близькі поняття і тому можуть заміняти одне одного,-для паронімів така взаємозамінність неможлива.
Приклади: Виборний - який визначається або обирається голосуванням: Виборна посада
Виборчий - пов'язаний з виборами, з місцем, де відбуваються вибори, з правовими
нормами виборів: виборча дільниця, виборчий бюлетень, виборче право.
Житловий - 1) стосовний до житла, жител, пов'язаний з ними;
Жилий - заселений, залюднений: жилий будинок - той будинок, у якому живуть
люди, заселений.
Індосант - особа, яка робить передатний напис на чеках, векселях та інших цінних паперах.
Індосат - особа, на яку переводять чек, вексель та інші цінні папери.
Ліцензія - дозвіл на право торговельного обміну, використання чогось тощо.
Ліценція - зниження тарифного мита тощо
У результаті Білінгвізму виникло таке поняття як міжмовна паронімія
Міжмовні пароніми – це слова, які в різних мовах мають істотні розбіжності предметно-логічного змісту, але частково (як правило, на імпліцитному рівні) зберігають загальну понятійну подібність, що є результатом їх генетичної спільності
Укр. Мова Російська мова
Мешкати Мешкать
Вродливий Уродливий
Вдача Удача
Злодій Злодей
Омоніми - Слова які мають однакове написання або звучання, але вони не моють нічого спільного.
Омографи,омофоми,омоформи – НЕПОВНІ ОМОНІМИ
Розрізняють омоніми:
повні (абсолютні) — омоніми, у яких збігається уся система форм. Наприклад, ключ (від замку) — ключ (джерело), рукав (елемент одягу) — рукав (річки).
часткові — омоніми, у яких збігаються за звучанням не всі форми. Так, слово кадри, що означає склад працівників, вживається тільки у множині, а слово кадри, що означає окремі сцени чи епізоди з кінофільму, знімки на кіноплівці, є формою множини іменника кадр.