Задача №1

Хвора С., 63 роки, неодноразово протягом останніх тижнів отримувала церебролізин. При черговому призначенні церебролізин введений внутрішньовенно. Через 10-12 годин у хворої підвищилась температура до 39-40 єС, з’явилася висипка на шкірі, набряк повік та обличчя, а через 12 годин – біль в суглобах.

При огляді виявлене збільшення пахвинного лімфовузла зліва (до 15-20 мм) та незначна припухлість периферичних лімфовузлів всіх груп. На шкірі верхніх кінцівок, грудей та обличчя розповсюджений еритематозний висип, на деяких ділянках зливний, виражений периорбітальний набряк. Звертає на себе увагу набряклість та болючість лівого променевозап’ясткового суглоба та фалангових суглобів лівої кисті. З боку внутрішніх органів патології не виявлено, але при перкусії відмічене збільшення селезінки у довжину на 10 мм. УЗД підтвердило збільшення селезінки, її розміри (3,3х4,7х6,8см). З боку інших внутрішніх органів при УЗД патологічних змін не виявлено.

Загальний аналіз крові: ер. 4,4х10¹²/л, Hb 135 г/л, кол. пок. 0,95, тр. 200х10³/л, л. - 8,8х10⁹/л, е. - 4%, с.- 66%, лімф. - 29%, мон. - 1%, ШОЕ 17 мм/год. Біохімічні аналізи крові в межах норми. В аналізі сечі неодноразово виявлена протеїнурія.

В імунограмі виявлені у великій кількості ЦІК, дисімуноглобулінемія з відносною недостатністю імуноглобуліну класу А (Ig A – 0,56 г/л, IgM – 0,82 г/л, IgG – 8,2 г/л). З боку Т-клітинного імунітету та факторів вродженної резистентності патології не виявлено.

Через 5 діб від початку захворювання після консультації алерголога встановлений діагноз: медикаментозна алергія з клінікою сироваткової хвороби на церебролізин, підгострий перебіг, середньотяжка форма. Проведено лікування кортикостероїдами, саліцилатами із застосуванням детоксикаційної та симптоматичної терапії. Стан хворої покращився через 12 годин від початку лікування: знизилась, а згодом і нормалізувалась, температура, поступово зникли набряки, висип, болючість суглобів. При контрольному УЗД через 10 днів нормалізувались розміри селезінки. Через 16 днів від початку захворювання хвора виписалась зі стаціонару в задовільному стані. Амбулаторно, через 4 тижні після виписки зі стаціонару, пацієнтці проведено контрольне імунологічне обстеження. Виявлена нормалізація показників гуморального та клітинного імунітету. Незважаючи на задовільний стан, нормалізацію лабораторних, клінічних та інструментальних показників, хвору

продовжував турбувати сверблячий висип, що посилювався після вживання в їжу свинини.

Яка причина виникнення рецидиву сивороткової хвороби? Лікувальна тактика та профілактика можливих ускладнень в майбутньому?

1. Розвиток гострої кропив»янки, сенсибілізація до лікарських препаратів. Елімінаційна дієта, ГКС, антигістамінні препарати, ентеросорбіція Проведення алергодіагностики з визначенням причинно-значимих алергенів.

2. Перекресна алергічна реакція на харчовий алерген, який має загальну антигенну детермінанту з церебролізином. Сувора елімінаційна діета на продукти із свинини. При необхідності введенні пацієнтці вакцин або сироваток в майбутньому – по методу Безредько.

3. Розвиток хронічної кропив»янки, сенсибілізація до харчових алергенів. Елімінаційна дієта, антигістамінні препарати та кромоглікати. Проведення алергодіагностики з визначенням причинно-значимих алергенів.

4. Непереносимість свинини, псевдоалергічна форма, сиворотковоподібний синдром. Елімінаційна дієта, антигістамінні препарати. Дообстеження: УЗД ОБП, біохімічні дослідження крові, рівень загального IgE.