
- •1. Україна в добу первісного суспільства.
- •2. Давні кочові народи на території сучасної України.
- •3. Античні міста-держави Північного Причорномор’я.
- •4. Східнослов’янські племена на території сучасної України.
- •5. Утворення та розвиток Київської Русі у х –хі ст.
- •6. Київська Русь за Володимира Великого та Ярослава Мудрого.
- •7. Причини та наслідки феодальна роздробленість Київської Русі
- •8. Галицько-Волинське князівство
- •9.Монголо-татарська навала на Русь та її наслідки.
- •10. Українські землі у складі Великого князівства Литовського та Польщі (хіv – сер. Xvі ст.)
- •11. Люблінська 1569 р. Та Берестейська 1596р. Унії та їх наслідки для українських земель.
- •13. Запорозька Січ, її роль в історії України.
- •14. Православні братства в Україні у xvі- xvіі ст.
- •15. Козацько-селянські повстання наприкінці хvі ст.
- •16. Гетьман Петро Коношевич - Сагайдачний та його доба.
- •17. Козацько-селянські повстання 1620-1630- х рр.
- •21. Українсько-московський договір. Березневі статті б. Хмельницького.
- •18. Початок національно-визвольної війни українського народу (1648-1649). Зборівський мир.
- •19. Битва під Берестечком. Білоцерківська угода.
- •20. Утворення та розвиток Української гетьманської держави Богдана Хмельницького.
- •22. Україна в період козацької Руїни.
- •26. Гайдамацький та опришківський рухи. Коліївщина.
- •29. Кирило-Мефодіївське братство.
- •23. Гетьман і.Мазепа та його доба.
- •24. Острозька та Києво- Могилянська академія – перші вищі школи України.
- •25. Пилип Орлик. Конституція 1710 р.
- •27. Обмеження прав Козацької держави у XVIII ст. Скасування Гетьманщини та ліквідація Запорозької Січі.
- •II Малоросійська Колегія (1764-1782 рр.)
- •33. Перша Світова війна і Укр. Укр-ські січові стрільці.
- •35. Третій Універсал цр. Проголошення унр.
- •38. Іv Універсал цр. Брестський мир.
- •36. Українська Держава п. Скоропатського.
- •37. Українсько-російська війна 1917-1918 рр. Бій під Крутами.
- •39. Україна в добу Дирикторії.
- •40. Зунр. Акт злуки 22.01.1919 р.
- •41. Становлення радянської влади в Україні. Причини поразки Української революції.
- •42.Нова економічна політика в Укр. Голод 1921-1923 рр.
- •43. Україна і утворення срср
- •44. Національно-культурне будівництво 1920-х рр. Українізація.
- •45. Індустріалізація в Україні. Становлення тоталітарного режиму.
- •46. Колективізація в Україні та її наслідки. Голодомор 1932-1933 рр.
- •47. ‘‘Розстріляне відродження’’. Репресії 1930-х рр.. В Україні.
- •48. Західноукраїнські землі у 1920-х -1930-х рр. (під Польщею, в складі Румунії і Чехословаччини)
- •49. Виникнення та діяльність оун у 1930-х -1940-х рр..
- •50. Початок Другої Св. Війни. Радянізація Зх. України у 1939-1941 рр.
- •52. Українська Повстанська Армія.
- •53. Військові дії на території України у 1941-1944 рр. Вклад українського народу в розгром нацистської Німеччини.
- •54, Урср на міжнародній арені у післявоєнний період. Врегулювання західних кордонів. Операція ‘‘Вісла’’.
- •61. Україна у сучасному світі.
- •59. Національно-державне відродження України наприкінці 1980-х- на початку1990-х років.
- •60. Україна на межі тисячоліть. Помаранчева революція та її наслідки.
41. Становлення радянської влади в Україні. Причини поразки Української революції.
На початку 20-х років основна частина українських земель входила до складу Української СРР - однієї з 13-ти держав, що виникли на уламках колишньої Російської імперії. Площа радянської України становила тоді 452 тис. кв. км, а її населення — 25,5 млн осіб.
Узимку 1919 р. більшовики вдруге повертаються до України і поновлюють свою владу на переважній частині республіки. 14 січня 1919 р. згідно з декретом Тимчасового робітничо-селянського уряду вона дістала назву «Українська Соціалістична Радянська Республіка» (У СРР). Нова влада вбачала своє головне завдання у «доведенні до кінця соціалістичної революції». Очолив уряд УСРР X. Раковський, він же обіймав посаду наркома закордонних справ. III Всеукраїнський з'їзд Рад у 1919 р. прийняв першу радянську Конституцію України. До уряду, тобто Ради народних комісарів, ввійшли головним чином комуністи. Відповідними були й методи їхнього керівництва, котрі запозичалися з практики радянської Росії. Головна увага концентрувалася на здійсненні горезвісної політики «воєнного комунізму», на запровадженні диктатури пролетаріату.
Така політика, як і в Росії, викликала спротив. Зокрема, селяни протестували під гаслом «Геть комуну!» У квітні 1919 р. в Україні було зареєстровано 93 виступи, в липні — 207. Проти повстанців більшовики спрямували регулярні війська. Це, однак, не дало результату; рух спротиву тривав, а радянська влада втрачала підтримку населення. За таких умов денікінці влітку 1919 р. переходять у наступ, і радянська влада в Україні губить свої позиції.
Але до закінчення громадянської війни залишалося ще два роки. Денікінська влада, яка мала на меті відновлення Російської імперії, не тільки не заспокоїла населення України, а й викликала нову хвилю загальнонаціонального спротиву. У тилу Добровольчої армії швидко зростав повстансько-партизанський рух. Що ж до більшовиків, то вони збирали сили, а також намагалися використати суперечності між денікінцями та С. Петлюрою, незгоди та розбіжності у керівництві Директорії УНР. Невдовзі розпочався широкий наступ радянських військ. 16 грудня 1919 р. вони взяли Київ.
Отож більшовицька влада повернулася в Україну, її політика загалом залишилася без скільки-небудь принципових змін, проте в методах її запровадження з'явилися нові моменти. Москва вдається до іншої тактики: в резолюції ЦК РКП(б) «Про Радянську владу на Україні» від 29 листопада 1919 р. зазначалося, що «РКП стоїть на точці зору визнання самостійності УСРР», а питання визначення форм якнайтіснішого союзу України й усіх радянських республік буде остаточно вирішене самими українськими робітниками і селянами. Але на практиці, звісно, робилося все для того, щоб Україна не мала дійсної незалежності. До поразки Директорії додався розгром військ Врангеля в Криму. Тут була встановлена радянська влада. Незважаючи на статус самостійної держави, УСРР разом з п'ятьма іншими радянськими республіками і двома народними республіками утворювали єдиний простір, жорстко контрольований Москвою. 28 грудня 1920 р. між РСФРР та УСРР був укладений договір про військовий та господарський союз.
Після розпаду Австро-Угорщини західні українці були єдиною нацією, яка не здобула власної державності, адже Західноукраїнську Народну Республіку поглинула Польща. У Версальському мирному договорі зазначалося, що нова Польща повинна утворюватися в межах етнічних польських земель. Однак навесні 1923 р. під тиском Ризького договору 1921 р. Рада послів Антанти перестала заперечувати анексію Польщею українських земель, зокрема Східної Галичини.