
- •1. Україна в добу первісного суспільства.
- •2. Давні кочові народи на території сучасної України.
- •3. Античні міста-держави Північного Причорномор’я.
- •4. Східнослов’янські племена на території сучасної України.
- •5. Утворення та розвиток Київської Русі у х –хі ст.
- •6. Київська Русь за Володимира Великого та Ярослава Мудрого.
- •7. Причини та наслідки феодальна роздробленість Київської Русі
- •8. Галицько-Волинське князівство
- •9.Монголо-татарська навала на Русь та її наслідки.
- •10. Українські землі у складі Великого князівства Литовського та Польщі (хіv – сер. Xvі ст.)
- •11. Люблінська 1569 р. Та Берестейська 1596р. Унії та їх наслідки для українських земель.
- •13. Запорозька Січ, її роль в історії України.
- •14. Православні братства в Україні у xvі- xvіі ст.
- •15. Козацько-селянські повстання наприкінці хvі ст.
- •16. Гетьман Петро Коношевич - Сагайдачний та його доба.
- •17. Козацько-селянські повстання 1620-1630- х рр.
- •21. Українсько-московський договір. Березневі статті б. Хмельницького.
- •18. Початок національно-визвольної війни українського народу (1648-1649). Зборівський мир.
- •19. Битва під Берестечком. Білоцерківська угода.
- •20. Утворення та розвиток Української гетьманської держави Богдана Хмельницького.
- •22. Україна в період козацької Руїни.
- •26. Гайдамацький та опришківський рухи. Коліївщина.
- •29. Кирило-Мефодіївське братство.
- •23. Гетьман і.Мазепа та його доба.
- •24. Острозька та Києво- Могилянська академія – перші вищі школи України.
- •25. Пилип Орлик. Конституція 1710 р.
- •27. Обмеження прав Козацької держави у XVIII ст. Скасування Гетьманщини та ліквідація Запорозької Січі.
- •II Малоросійська Колегія (1764-1782 рр.)
- •33. Перша Світова війна і Укр. Укр-ські січові стрільці.
- •35. Третій Універсал цр. Проголошення унр.
- •38. Іv Універсал цр. Брестський мир.
- •36. Українська Держава п. Скоропатського.
- •37. Українсько-російська війна 1917-1918 рр. Бій під Крутами.
- •39. Україна в добу Дирикторії.
- •40. Зунр. Акт злуки 22.01.1919 р.
- •41. Становлення радянської влади в Україні. Причини поразки Української революції.
- •42.Нова економічна політика в Укр. Голод 1921-1923 рр.
- •43. Україна і утворення срср
- •44. Національно-культурне будівництво 1920-х рр. Українізація.
- •45. Індустріалізація в Україні. Становлення тоталітарного режиму.
- •46. Колективізація в Україні та її наслідки. Голодомор 1932-1933 рр.
- •47. ‘‘Розстріляне відродження’’. Репресії 1930-х рр.. В Україні.
- •48. Західноукраїнські землі у 1920-х -1930-х рр. (під Польщею, в складі Румунії і Чехословаччини)
- •49. Виникнення та діяльність оун у 1930-х -1940-х рр..
- •50. Початок Другої Св. Війни. Радянізація Зх. України у 1939-1941 рр.
- •52. Українська Повстанська Армія.
- •53. Військові дії на території України у 1941-1944 рр. Вклад українського народу в розгром нацистської Німеччини.
- •54, Урср на міжнародній арені у післявоєнний період. Врегулювання західних кордонів. Операція ‘‘Вісла’’.
- •61. Україна у сучасному світі.
- •59. Національно-державне відродження України наприкінці 1980-х- на початку1990-х років.
- •60. Україна на межі тисячоліть. Помаранчева революція та її наслідки.
36. Українська Держава п. Скоропатського.
П.Скоропадський, нащадок старовинного козацького роду Скоропадських, народився у 1873р. Дитячі роки провів у родинному маєтку на Полтавщині, був наближений до царського двору, в роки Першої світової війни почергово командував полком, дивізією, армійським корпусом, був організатором в Україні Вільного козацтва.
В ніч на 30 квітня 1918р. під його контроль перейшли всі найважливіші урядові інституції. Тоді ж П.Скоропадський підписав “Грамоту до всього українського народу”, в якій проголошувалась його ідеологічна платформа. Нею ліквідовувалася Центральна Рада, її уряд, земельні комітети. Українська Народна Республіка перейменовувалася на “Українську державу”. В “Грамоті” було зазначено, що переворот дав можливість побудови нової за формою української держави, яка встановить стабільний політичний лад, що ґрунтується на засадах приватної власності і зуміє забезпечити національне відродження. Державно-політичний устрій найближчим часом мав вирішувати український Сейм. А на початках законодавча й виконавча влада мала належати гетьманові. Прерогативи його влади були розписані в “Законі про тимчасовий державний устрій України”. Гетьман призначав отамана (голову) Ради міністрів, затверджував і скасовував склад уряду, виступав найвищою посадовою особою у зовнішньополітичних справах, верховним воєначальником. Він мав право оголошувати амністію, а також воєнний чи особливий стан. Це свідчило, що на зміну демократичній формі управління приходить авторитарна.
Гетьману вдалося сформувати кабінет міністрів, головою якого було призначено Федора Лизогуба - голову земства Полтавської губернії, міністром закордонних справ – Дмитра Дорошенка (історика, який у роки Першої світової війни був генерал-губернатором Галичини та Буковини, а згодом членом Центральної Ради), міністром освіти та мистецтва – кадета Миколу Василенка, міністерство юстиції очолив син етнографа П.Чубинського, професор криміналістики Харківського університету М. Чубинський.
Внутрішня та зовнішня політика П.Скоропадського. В Україні була відроджена російська схема територіально – адміністративного устрою, посади губернаторів замінено на губернських і повітових старостів, міську і повітову міліцію замінено на державну варту, перевибори до органів місцевого самоврядування проводились на підставі майнового цензу. Було переформовано військові частини. Найбоєздатнішими були окрема Запорізька і Сердюцька дивізії, переформований полк Січових Стрільців, дивізія Сірожупанників, йшов подальший процес організації козацтва. У липні 1918р. міністерство морських справ ухвалило закони про уніформу і військові прапори українського флоту. Так було сформовано 60-тисячну регулярну армію.
Павло Скоропадський запровадив гривню, заснував низку українських банків. За доби гетьманату посилено дисципліну на виробництві, скасовано 8-годинний робочий день. Певних успіхів було досягнуто в культурі та освіті: функціонувало понад 150 українських шкіл; створено державні університети у Києві і Кам’янець-Подільському (ректор І.Огієнко); відкрито Державний український архів, Національну галерею мистецтв, Український історичний музей, театр драми й опери та ін.
14 листопада відбулася урочиста церемонія відкриття Української академії наук, президентом якої став В.Вернадський. Було також проголошено закон про Українську автокефальну православну церкву.
Уряд Павла Скоропадського розширив міжнародні контакти з Німеччиною, Австро-Угорщиною, Швейцарією, Туреччиною, Польщею, скандинавськими країнами, Францією, Англією, Росією.
Водночас розпочався наступ на революційну демократію, була проведена консервативна аграрна реформа, зорієнтована на великих землевласників і буржуазію. Це відштовхнуло від влади селян, національну інтелігенцію, робітників, які розпочали активну боротьбу як проти німців, так і проти П.Скоропадського.
Чаша терпіння опозиції переповнилась після 14 листопада 1918р., коли гетьман опублікував грамоту про федерацію України з небільшовицькою Росією. Для виконання цього завдання було створено уряд проросійської орієнтації. Подібні дії ще більше загострили ситуацію в Україні і привели до краху Гетьманщини в грудні 1918р.