- •1. Україна в добу первісного суспільства.
- •2. Давні кочові народи на території сучасної України.
- •3. Античні міста-держави Північного Причорномор’я.
- •4. Східнослов’янські племена на території сучасної України.
- •5. Утворення та розвиток Київської Русі у х –хі ст.
- •6. Київська Русь за Володимира Великого та Ярослава Мудрого.
- •7. Причини та наслідки феодальна роздробленість Київської Русі
- •8. Галицько-Волинське князівство
- •9.Монголо-татарська навала на Русь та її наслідки.
- •10. Українські землі у складі Великого князівства Литовського та Польщі (хіv – сер. Xvі ст.)
- •11. Люблінська 1569 р. Та Берестейська 1596р. Унії та їх наслідки для українських земель.
- •13. Запорозька Січ, її роль в історії України.
- •14. Православні братства в Україні у xvі- xvіі ст.
- •15. Козацько-селянські повстання наприкінці хvі ст.
- •16. Гетьман Петро Коношевич - Сагайдачний та його доба.
- •17. Козацько-селянські повстання 1620-1630- х рр.
- •21. Українсько-московський договір. Березневі статті б. Хмельницького.
- •18. Початок національно-визвольної війни українського народу (1648-1649). Зборівський мир.
- •19. Битва під Берестечком. Білоцерківська угода.
- •20. Утворення та розвиток Української гетьманської держави Богдана Хмельницького.
- •22. Україна в період козацької Руїни.
- •26. Гайдамацький та опришківський рухи. Коліївщина.
- •29. Кирило-Мефодіївське братство.
- •23. Гетьман і.Мазепа та його доба.
- •24. Острозька та Києво- Могилянська академія – перші вищі школи України.
- •25. Пилип Орлик. Конституція 1710 р.
- •27. Обмеження прав Козацької держави у XVIII ст. Скасування Гетьманщини та ліквідація Запорозької Січі.
- •II Малоросійська Колегія (1764-1782 рр.)
- •33. Перша Світова війна і Укр. Укр-ські січові стрільці.
- •35. Третій Універсал цр. Проголошення унр.
- •38. Іv Універсал цр. Брестський мир.
- •36. Українська Держава п. Скоропатського.
- •37. Українсько-російська війна 1917-1918 рр. Бій під Крутами.
- •39. Україна в добу Дирикторії.
- •40. Зунр. Акт злуки 22.01.1919 р.
- •41. Становлення радянської влади в Україні. Причини поразки Української революції.
- •42.Нова економічна політика в Укр. Голод 1921-1923 рр.
- •43. Україна і утворення срср
- •44. Національно-культурне будівництво 1920-х рр. Українізація.
- •45. Індустріалізація в Україні. Становлення тоталітарного режиму.
- •46. Колективізація в Україні та її наслідки. Голодомор 1932-1933 рр.
- •47. ‘‘Розстріляне відродження’’. Репресії 1930-х рр.. В Україні.
- •48. Західноукраїнські землі у 1920-х -1930-х рр. (під Польщею, в складі Румунії і Чехословаччини)
- •49. Виникнення та діяльність оун у 1930-х -1940-х рр..
- •50. Початок Другої Св. Війни. Радянізація Зх. України у 1939-1941 рр.
- •52. Українська Повстанська Армія.
- •53. Військові дії на території України у 1941-1944 рр. Вклад українського народу в розгром нацистської Німеччини.
- •54, Урср на міжнародній арені у післявоєнний період. Врегулювання західних кордонів. Операція ‘‘Вісла’’.
- •61. Україна у сучасному світі.
- •59. Національно-державне відродження України наприкінці 1980-х- на початку1990-х років.
- •60. Україна на межі тисячоліть. Помаранчева революція та її наслідки.
35. Третій Універсал цр. Проголошення унр.
У Києві розпочалася боротьба між штабом Київського військового округу та більшовицькими силами. Центральна Рада зайняла нейтральну позицію. 27 жовтня 1917 р. було прийнято Звернення Генерального секретаріату «До всіх громадян України», а 7 листопада проголошено III Універсал. Так виникла Українська Народна Республіка (УНР), яка не визнавала більшовицької влади. Силою обставин Україна фактично відрізалась від Росії, і Центральній Раді залишалося тільки відповідним актом зафіксувати це. Це й зробив III Універсал. У ньому, зокрема, наголошувалося на тому, що, «не відділяючись від Російської республіки й зберігаючи єдність її, ми твердо станемо на нашій землі, щоб уся Російська республіка стала федерацією рівних і вільних народів». Право власності на землю поміщицьких та інших нетрудових господарств скасовувалось, і земля оголошувалася власністю всього трудового народу. Для робітників установлювався восьмигодинний робочий день. Передбачалося скликання Українських Установчих Зборів.
У перший місяць після жовтня Центральна Рада користувалася в Україні найбільшим впливом. Надалі, однак, ситуація ставала складнішою. Посилювалася більшовицька агітація. Проголошена урядом програма політичних та соціально-економічних перетворень здійснювалася повільно й непослідовно. Соціальна база влади швидко звужувалась. Усе це створювало грунт для приходу до влади більшовиків, вплив яких з огляду на зазначене зростав. Поряд із цим посилювалися суперечності між більшовицькими й антибільшовицькими силами в Україні. Назрівав гострий конфлікт, який тільки чекав свого приводу, а їх знайшлося принаймні два.
По-перше, в Києві перебували деякі більшовицькі військові частини та більшовицькі організації. Спочатку вони були більш-менш лояльні до української влади, але згодом стали активно агітувати проти неї. Відтак уряд приймає рішення про роззброєння цих частин і вислання їх за межі України. Другим приводом для боротьби з радянською Росією послугувалося ставлення українського уряду до антибільшовицьки налаштованих донських козаків. Для повернення з фронтів додому вони мали найкоротший шлях - через Україну. Українська влада зайняла нейтральну позицію. Тоді більшовики поставили ультиматум українському урядові, вимагаючи визнання ним радянської влади й недопущення на територію України згаданих військових частин. У відповідь на це Генеральний секретаріат приймає рішення про припинення постачання хліба до Росії та про організацію власної грошової системи. Отож намір УНР боротися за відстоювання національних інтересів призвів до війни з радянською Росією.
Ще раз наголосимо: проблема для України полягала в тому, що внаслідок дальшого погіршення соціально-економічного становища і антиукраїнської агітації більшовиків уряд УНР втрачав свій вплив на маси. В той же час вплив більшовиків невпинно зростав. На І Всеукраїнському з'їзді Рад у грудні 1917 р. було проголошено створення Української Радянської Республіки. В основному це віддзеркалювало інтереси русифікованої частини насамперед робітничого класу. Українське село загалом залишалося нейтральним, вичікуючи, яка влада візьме гору.