3. Дослідження ринку й маркетинг

Створені в корпорації "Укрпапірвторпром", до якої входять Жидачівський і Рубежанський целюлозно-паперові комбінати, Ізмаїльський целюлозно-картонний комбінат, потужності за умови повного їх завантаження (використання) дають змогу виготовляти 283 млн м² гофрокартону. Інші відомства мають річну потужність 219 млн м² гофрокартону. У цілому Україна може виготовити 502 млн м² гофрованого картону і 401,6 млн м² гофрокартонної тари.

У найсприятливіший для України господарський 1992 р., після якого розпочався стрімкий спад промислового виробництва, у га­лузі було вироблено понад 362 млн м² гофрованого картону, що задо­вольняло приблизно лише 50 % попиту внутрішнього ринку. За наступні три роки через економічну кризу виробництво гофрокар­тонної тари значно скоротилося. Зокрема у 1995 р. обсяг виробниц­тва гофрокартону зменшився до 242 млн м², що становило лише 48 % наявних виробничих потужностей галузі.

У 1995 р. в розрахунку на одного жителя України спожито лише 4,4 м² гофрокартонної тари, що в кілька разів менше, ніж у будь-якій іншій країні Європи. Обсяги виробництва (у розрахунку на одного жителя) цього виду продукції в розвинутих країнах світу в тому самому році наведено в табл.

За умови стабілізації та пожвавлення виробництва можна очікува­ти, що у 2000 р. суспільні потреби країни в гофрокартонній тарі станови­тимуть 14,4 м² на одного жителя України, а у 2005 р. — 18 м². Дані про потужності, потребу й виробництво гофрокартону та гофротари наведено в табл. 2. З неї видно, що організація виробництва гофрованого картону й гофрокартонної тари на АТ "Дніпроважпапірмаш" в обсязі відповідно 32 та 29,6 млн м² у 2000 р. дасть змогу дещо збільшити споживання (приблизно на 0,6 м² у розрахунку на одного жителя України) і певною мірою зменшити дефіцит цих видів продукції.

Рівень задоволення ринкового попиту на гофровану тару в перс­пективному періоді (2000—2005 рр.) за прогнозом становитиме: без урахування додаткового обсягу виробництва цього виду про­дукції на АТ "Дніпроважпапірмаш" - відповідно 69 і 55 %, а з урахуванням згаданого виробничого чинника - відповідно 73 і 59 %,

тобто дефіцит гофротари зменшиться на чотири відсоткові пункти.

Отже, економічна доцільність організації експериментально-про­мислового виробництва гофрованого картону й картонної тари ще

на одному підприємстві — в акціонерному товаристві "Дніпроваж­папірмаш" — є очевидною.

4. Розміщення підприємства

Виробничо-господарські об'єкти новостворюваного експеримен­тально-промислового виробництва гофрованих картону й тари роз­міщено в Дніпропетровську на території машинобудівного заводу

— акціонерного товариства "Дніпроважпапірмаш" ім. Артема. Про­мисловий майданчик підприємства знаходиться на лівому березі

Дніпра. Він межує: на заході — із житловим масивом "Сонячний", на півночі — із вулицею Білостоцького, на сході — з промисловим

майданчиком Дніпропетровської паперової фабрики, на півдні — з

вул.Малиновського (набережною вулицею Дніпра).

Діє під'їзна залізнична колія з виходом на станцію Нижньодніп­ровська Придніпровської залізниці, довжиною 3,5 км від промисло­вого майданчика. На відстані 5 км від заводу знаходиться річко­вий порт.

Усі виробничо-господарські об'єкти нового виробництва, що про­ектуються, розміщено в межах здійсненого раніше землевідведення для проммайданчика функціонуючого підприємства, без знесення існуючих будівель і споруд.

Виробничий корпус гофрокартону й гофротари облаштований необхідним протипожежним проїздом з усіх чотирьох боків. Нове виробництво не змінює санітарно-захисної зони підприємства, ос­кільки належить до п'ятого класу шкідливості зі санітарно-захис­ною смугою завширшки 50 м, а відстань до найближчої забудови

становить 200 м. 224

5. План виробництва

Виготовляти гофрований картон передбачається на гофроагре-гаті ЛСГКП-3, який зараз випускає АТ "Дніпроважпапірмаш" ім. Ар­тема. Для виробництва гофрокартонної тари доцільно придбати імпортне високопродуктивне устаткування, на якому можна вигото­вляти стандартні чотириклапанні ящики будь-яких розмірів і ящи­ки-заготовки, котрі складають безпосередньо в процесі пакування готових виробів. До такого високопродуктивного й надійного устат­кування, що пройшло вже достатню апробацію на підприємствах в інших країнах СНД, належать: технологічна лінія "Мідлайн 924" (Франція) для виготовлення чотириклапанних ящиків методом склеювання і висікальний автомат Т-70 фірми "Ю-Пак" для проду­кування штампованих ящиків, що складаються.

Виробнича потужність для продукування нових виробів визна­чалася, виходячи з двох обмежувальних чинників: одиничної потуж­ності технологічного устаткування та потреби України в гофрова­них картоні та ящиках. З урахуванням цих чинників орієнтовно визначено таку розрахункову потужність: з гофрокартону (у пере­рахунку на тришаровий) - 33 млн м²; за ящиками з гофрокартону - 30,5 млн м² на рік.

Створення необхідної техніко-технологічної бази та організацію виробництва нової продукції передбачається здійснити у два етапи: перший - товарний випуск 32 млн м² щорічно на власному (вітчиз­няному) устаткуванні; другий - започаткувати виробництва гоф-рокартонних ящиків в обсязі 29,6 млн м² на імпортному устат­куванні.

Рівні освоєння проектної потужності та обсяги виробництва про­тягом перших трьох років експлуатації нового підприємства роз­раховано відповідно до існуючого галузевого документа "Норми

тривалості і рівнів освоєння проектних потужностей підприємств, що вводяться в дію, лісової, целюлозно-паперової і деревообробної промисловості". У табл. З наводяться дані щодо потужності й ви­робничої програми випуску гофрокартону та гофроящиків протя­гом трьох років від започаткування нового виробництва, розрахо­вані на підставі того, що обсяги виробництва стосовно річної про­ектної потужності мають становити: у перший рік роботи - 65 %, другий - 95 % і третій - 97 %.

Проектом передбачено тісну внутрішньовиробничу кооперацію.

Ремонтно-технічне обслуговування нового виробництва здійснюва­тиметься ремонтною службою діючого підприємства. Зберігання

сировини й матеріалів, паливно-мастильних матеріалів, устаткуван­ня й запасних частин, буде організовано в наявних складських при­міщеннях. Забезпечення нового виробничого корпусу енергією здій­снюватиметься від таких джерел: електроенергія — від системи

Таблиця г. Виробничі потужності й програма випуску гофрованих картону та ящиків на експериментально-промисловому виробництві АТ "Дніпроважпапірмаш"

Найменування продукції	Проектна виробнича потуж­ність, млн м2	Обсяг виробництва продукції (млн м2) у рік експлуатації
		перший	другий	третій
Гофрований картон	33,0	21,4	31,4	32,0
Гофровані ящики	30,5	19,8	29,0	29,6

"Дніпроенерго", теплова енергія — від власної котельної зі встанов­ленням додаткового парового котла.

Для виробництва гофрованих картону та ящиків на створювано­му підприємстві потрібні такі види сировини й матеріалів:

• картон для виготовлення плоских шарів гофрокартону (очікується постачання з Дніпропетровської паперової фабрики: можлива закупівля в інших українських постачальників — Жида-чівський, Ізмаїльський та Рубежанський комбінати);

• папір для гофрування (передбачена поставка з Дніпропет­ровської паперової фабрики; зараз виготовляється на Жидачівсь-кому целюлозно-паперовому комбінаті; можливими постачальни­ками такого паперу можуть бути також Архангельський і Котлась-кий целюлозно-паперові комбінати Росії);

• силікат-брила (виготовляється на Лисичанському склозаводі; можлива поставка за прямими господарськими зв'язками);

• полівінілацетатна дисперсія (в Україні виробляють два під­приємства — Сіверськодонецьке і Черкаське ВО "Азот");

— дибутилфталат (продуцентом є Сіверськодонецький

хімічний завод);

• стрічка сталева пакувальна (виготовляє Маріупольський завод

• стрічка поліпропіленова (виробники — заводи пластичних мас у Донецьку й Шостці Сумської області);

— фарба флексографська (основний постачальник — завод барвників у Торжку Тульської області).

Річну потребу в сировині, хімікатах, енергетичних ресурсах для

новостворюваного виробництва гофрокартону і гофротари в АТ "Дніпроважпапірмаш" наведено в табл. 4. Відсутність великих транс­портних витрат має помітно зменшити вартість нової продукції.

За проведеними розрахунками, собівартість 1000 м² становити­ме: гофрокартону — 623,5 гривні, гофротари (ящиків) — 687,8 гривні. Оптові ціни на продукцію мають бути визначені з урахуван­ням конкурентоспроможності картонної тари на внутрішньому ринку Ціни на гофровані картон та ящики розраховувалися на ос­

нові собівартості одиниці продукції і рівня її рентабельності в розмірі 15 % від собівартості. За такої умови вони можуть дорівнювати відповідно 717 гривням і 791 гривні за 1000 м² продукції. Виходя­чи з викладеного можна визначити очікуваний прибуток від ново­створюваного виробництва гофрокартону й гофротари на АТ "Дніпро-важпапірмаш" ім. Артема (табл. 5).

Варто наголосити, що практична реалізація варіанта постачання картону для плоских шарів гофрокартону й паперу для гофрування з Дніпропетровської паперової фабрики, що територіально межує з АТ "Дніпроважпапірмаш", уможливлює зменшення собівартості гоф­рокартону з 623,5 до 586,5 гривні, а гофроящиків — з 687,8 до 644,5 гривні за рахунок скорочення транспортних витрат. За умови

реалізації продукції за раніше прийнятими проектними цінами до­датковий прибуток від виробництва гофрованих картонних ящиків становитиме 1 281 680 гривень [(687,8 - 644,5) • 29 600] або зросте

на кінець 2000 р. на 42 % (1 281 680 : 3 054 720 • 100). Це означає що валовий прибуток від виробництва гофротари може досягти 4 336 400 гривень.