Тема 14

ПРАВОВЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ РОЗВИТКУ ПІДПРИЄМНИЦТВА

Правове регулювання підприємництва є нагальною проблемою сучасного і майбутнього соціально-економічного життя країни. Аналіз практики підприємницької діяльності в Україні свідчить про необхідність самостійного правового забезпечення підприєм­ництва. У цій темі ви дізнаєтесь, у чому полягає об'єктивна не­обхідність формування правового поля розвитку підприємництва,

які проблеми та перспективи правового забезпечення підприєм­ництва в Україні.

14.1. Правова база розвитку підприємництва

Знайти розумне співвідношення між державним регулюванням і ринковим саморегулюванням — одне з ключових завдань, яке

сьогодні постало в процесі розбудови Української держави.

На етапі становлення ринкової економіки перед державою по­стають такі основні завдання: по-перше — формування нової систе­ми відносин власності, які притаманні змішаній, багатоукладній

економіці; по-друге, формування основних елементів ринкової інфра­структури; по-третє, сприяння становленню підприємництва, До того ж формування цього сектору економіки не може бути пущено на

самоплив, а вимагає чіткого ініціювання, регулювання та підтримки

з боку держави.

Слід зазначити, що найважливіша функція держави — розробка

законодавства та забезпечення виконання законів, тобто — правове

регулювання. Що, власне, і визначає роль держави в ринковій еко­номіці.

Формування та розвиток національного підприємництва знач­ною мірою залежать від створення відповідної правової бази, яка стимулювала би підприємницьку активність та добросовісну кон­куренцію.

Сьогодні правове регулювання підприємництва здійснюється численними нормативно-правовими актами як загального, так і спеці­ального характеру. Однак уповільнення темпів зростання кількості суб'єктів підприємництва, кількості зайнятих на них свідчить про недостатність і недосконалість нормативно-правової бази розвитку підприємництва, яка має бути першоосновою, фундаментом (базою — у повному розумінні цього слова) формування та розвитку

суб'єктів підприємницької діяльності.

Що ж таке правова база підприємництва?

Правова база підприємницької діяльності — це сукупність законів, нормативних та інструктивних документів, які визначають

порядок створення підприємств, реєстрацію фізичних осіб — підприємців, їх правові та організаційні форми, порядок організації

виробництва, забезпечення його необхідними ресурсами, збут, систе­му оподаткування, відносини між державою та підприємцями,

суб'єктів підприємницької діяльності між собою, а також які дають

підприємцям певні правові гарантії.

Формування правової бази підприємництва — найголовніша пе­редумова його становлення та розвитку. Законодавство у сфері підприємництва має становити єдину систему як за взаємною узго­дженістю норм, так і за цілісністю самого нормативно-правового

регулювання підприємницької діяльності.

Світовий досвід показує, що для успішного розвитку підприєм­ництва необхідно створити правову базу його функціонування, за­безпечити належним чином юридичне закріплення прав та постій­не правове забезпечення з боку держави, що гарантує захист закон­ного функціонування підприємництва, сприяє його розвитку. Міжна­родна практика господарювання доводить, що підприємництво не може існувати без чітких та ефективних законодавчих актів. Тому формування сприятливих умов для ведення підприємницької діяль­ності неможливе без прийняття та реальної дії таких законів, які б

чітко визначали умови здійснення підприємницької діяльності.

У розвинутих країнах з ринковою економікою немає спеціаль­них законів про підприємництво. Свобода підприємницької діяль­ності в них закріплена у конституції, цивільному законодавстві та в

інших нормативно-правових актах, що регламентують господар­ську діяльність.

В Україні, як і в інших постсоціалістичних країнах, необхідність

прийняття спеціального закону з питань розвитку підприємництва

зумовлена двома причинами: по-перше, необхідністю відмінити існу­юче в законодавстві обмеження (до 1991 р. приватна підприємницька діяльність була заборонена, вона вважалася карним злочином); по­друге, необхідністю сформування правового поля, яке стимулювало б розвиток підприємництва та його підтримку.

Тому 7 лютого 1991 р. Верховною Радою України було ухвалено Закон України "Про підприємництво", який набрав чинності 1 бе­резня 1991 р. Цей Закон визначає основні правові, економічні та соціальні засади заняття підприємницькою діяльністю (підприєм­ництва) громадянами та юридичними особами на території Украї­ни, встановлює гарантії свободи підприємництва та його державної

підтримки.

Підприємницьку діяльність регламентують також Закони України "Про власність", "Про підприємства в Україні", "Про господарські

товариства", "Про селянське (фермерське) господарство", "Про обме­ження монополізму і недопущення недобросовісної конкуренції у

підприємницькій діяльності", "Про ліцензування певних видів гос­подарської діяльності", "Про державну підтримку малого підприєм­ництва" та ін.

Закон України "Про власність" від 7 лютого 1991 р. з внесеними до нього змінами і доповнення, забезпечує вільне економічне само­визначення громадян, використання природного, економічного, нау­ково-технічного та культурного потенціалів країни для підвищен­ня рівня життя її народу, зокрема, в законі зазначаються права при­ватної власності.

Закон України "Про підприємства в Україні" від 27 березня 1991 р., спрямований на забезпечення самостійності підприємств, ви­значає їхні права і відповідальність у здійсненні господарської діяль­ності, регулює відносини підприємств з іншими підприємствами і

організаціями, органами державного управління. Закон України "Про господарські товариства" від 19 вересня

1991 р. визначає поняття і види господарських товариств, правила їх створення, діяльності, а також права і обов'язки їх учасників та

засновників.

Закон України "Про обмеження монополізму і недопущення не­добросовісної конкуренції у підприємницькій діяльності" від 18 лю­того 1992 р. визначає правові основи обмеження і попередження монополізму, недопущення недобросовісної конкуренції у підприєм­ницькій діяльності та здійснення державного контролю за додер­жанням норм антимонопольного законодавства.

Закон України "Про селянське (фермерське) господарство" в новій редакції від 22 червня 1993 р. визначає економічні, соціальні й пра­вові основи створення та діяльності селянських (фермерських) гос­подарств, які є формою підприємництва громадян України.

І нарешті, з точки зору нормативно-правового забезпечення, відбу­лося конституційне закріплення свободи підприємництва. Відповідно

до Конституції України (ч. 1 ст. 42), яка прийнята па п'ятій сесії Верховної Ради України 28 червня 1996 р.: "Кожен має право на

підприємницьку діяльність, яка не заборонена законом".

Прийняття та введення в дію Конституції України — Основного Закону нашої держави — справді знаменна подія. Україна та її народ отримали довгостроковий правовий фундамент для динаміч­ного цивілізованого розвитку. Основний Закон — це гарантія не тільки незалежності, а й справді реформаторської розбудови держа­ви, зокрема ринкової трансформації економіки.

Створюється відповідна база і щодо розвитку конкуренції та обме­ження монополізму. Поряд з існуючими законодавчими актами Вер­ховна Рада України у 1996 р. прийняла Закони України "Про захист від недобросовісної конкуренції" та "Про рекламу", у травні 2000 р.

було ухвалено Закон України "Про природні монополії", а у січні 2001 р. — Закон України "Про захист економічної конкуренції" тощо.