11.3. Державна реєстрація підприємництва

Процес створення фірми (підприємства) завершує державна реє­страція.

Державна реєстрація суб'єктів підприємницької діяльності про­водиться у виконавчому комітеті міської, районної у місті ради або

в районній, районній міст Києва і Севастополя державній адміні­страції за місцезнаходженням або місцем проживання суб'єкта, якщо інше не передбачено законом .

Місцезнаходженням суб'єкта підприємницької діяльності —

юридичної особи є розміщення (місцезнаходження) його постійно

діючого керівного органу (правління, дирекція, адміністрація тощо).

Місцем проживання суб'єкта підприємницької діяльності є за­реєстроване в установленому порядку постійне місце проживання громадянина-підприємця.

Для державної реєстрації суб'єкта підприємницької діяльності

- юридичної особи - власник (власники), уповноважений ним

(ними) орган чи особа (заявник) особисто або поштою подають до

органу державної реєстрації такі документи:

— рішення- власника (власників) майна або уповноваженого ним

(ними) органу про створення юридичної особи (крім приватного

підприємства). Якщо власників або уповноважених ними органів

два і більше, таким рішенням є установчий договір, а також прото­кол установчих зборів (конференції) у випадках, передбачених за­коном;

• статут, якщо це необхідно для створюваної організаційно-пра­вової форми підприємництва;

• реєстраційну картку встановленого зразка, яка є водночас зая­вою про державну реєстрацію;

• документ, що засвідчує сплату власником (власниками) внес­ку до статутного фонду суб'єкта підприємницької діяльності в розмірі, передбаченому законом;

• документ, що засвідчує внесення плати за державну реєстрацію.

Громадяни (фізичні особи), які мають намір займатися підприєм­ницькою діяльністю без створення юридичної особи, подають реє­страційну картку встановленого зразка, яка є водночас заявою про державну реєстрацію, копію довідки про присвоєння ідентифікацій­ного номера фізичної особи — платника податків та інших обов'яз­кових платежів, дві фотокартки, документ, що підтверджує внесення

плати за державну реєстрацію, а також пред'являють документ, що посвідчує особу.

Місцезнаходженням суб'єкта підприємницької діяльності (юри­дичної особи) на дату державної реєстрації може бути місцезнахо­дження (місце проживання одного із засновників) або місцезнахо­дження за іншою адресою, що підтверджується договором оренди

або іншим відповідним договором.

Державна реєстрація суб'єктів підприємницької діяльності про­водиться за наявності всіх необхідних документів за заявочним

принципом протягом не більше п'яти робочих днів. Органи дер­жавної реєстрації зобов'язані протягом цього терміну внести дані з

реєстраційної картки до Реєстру суб'єктів підприємницької діяль­ності та видати свідоцтво про державну реєстрацію встановленого

зразка з проставленим ідентифікаційним кодом (для юридичних

осіб), який надається органам державної реєстрації органами дер­жавної статистики, або ідентифікаційним номером фізичної особи

— платника податків та інших обов'язкових платежів.

У п'ятиденний термін з дати реєстрації органи державної реєст­рації надсилають примірник реєстраційної картки з відміткою про

державну реєстрацію відповідному державному податковому орга­ну і органу державної статистики та подають відомості про держав­ну реєстрацію суб'єкта підприємницької діяльності до органів Фон­ду соціального страхування і Пенсійного фонду України.

Свідоцтво про державну реєстрацію є підставою для відкриття рахунків у будь-яких банках України та інших держав за вибором

суб'єкта підприємницької діяльності й за згодою цих банків у по­рядку, що встановлюється Національним банком України.

Банк, у свою чергу, зобов'язаний відкрити банківський рахунок і

протягом трьох днів повідомити про це податкову інспекцію.

Перереєстрація суб'єктів підприємницького бізнесу здійснюєть­ся у порядку, встановленому для реєстрації.

Перереєстрація проводиться у разі зміни:

• форм власності, організаційної форми чи назви суб'єкта бізнесу;

• основних положень статуту. 124

Суб'єкти підприємницького бізнесу мають право відкривати філії

(відділення), представництва без статусу юридичної особи. Відкрит­тя цих підрозділів не потребує реєстрації. Суб'єкт бізнесу тільки

сповіщає про це реєстраційний орган внесенням допоміжної інфор­мації до своєї реєстраційної картки.

Скасування державної реєстрації здійснюється за особистою за­явою підприємця, на підставі рішення суду, арбітражного суду у випадках визнання дій підприємця недійсними або такими, що су­перечать чинному законодавству, засновницьким документам, а та­кож при здійсненні нестатутної діяльності.

За державну реєстрацію (перереєстрацію) суб'єктів підприємниць­кої діяльності справляється плата (реєстраційний збір), яка стано­вить: для громадян-підприємців — 1,5, для юридичних осіб — 7 не­оподатковуваних мінімумів доходів громадян. За прискорену (про­тягом одного дня) державну реєстрацію (перереєстрацію) суб'єктів підприємницької діяльності справляється потрійний розмір відпо­відного реєстраційного збору.

Отже, фірма здійснила державну реєстрацію і внесена до держав­ного реєстру. Засновникам видані відповідні документи, однак це

не привід для відпочинку та розслаблення. Після того, як підприєм­ство набуло статусу юридичної особи, організаційний період ще три­ває. Зокрема, відбувається остаточне формування органів управлін­ня фірми, розробляється та затверджується організаційна структу­ра функціонування підприємства, виготовляються печатка і штам­пи, здійснюється відповідне планування підприємницької діяльності

тощо.

Підсумки теми

1. Після вибору виду підприємницької діяльності, визначення ефективної форми організації переходять до наступного етапу ство­рення власної справи — підготовки засновницьких документів підприємства (фірми).

2. Засновницькими документами, що підтверджують статус юри­дичної особи і без яких неможливо заснувати фірму, є статут та

установчий договір підприємства (фірми).

3. Статут підприємства — це офіційно зареєстрований доку- мент, який визначає форму власності підприємства, сферу його діяль- ності, спосіб управління та контролю, порядок утворення майна підприємства та розподілу прибутку, порядок реорганізації та інші положення, які регламентують діяльність юридичної особи.

4. Установчий договір — це угода (договір), яка укладається між

двома або кількома засновниками щодо створення підприємства

(фірми) певним шляхом.

5. Статутний фонд — це сукупність грошових коштів та майна, яка необхідна для організації та початку функціонування підприєм- ства (фірми).

6. Державна реєстрація суб'єктів підприємницької діяльності

проводиться у виконавчому комітеті міської, районної у місті ради

або в районній, районній міст Києва і Севастополя державній адмі­ністрації за місцезнаходженням або місцем проживання суб'єкта,

якщо інше не передбачено законом.

7. Державна реєстрація суб'єктів підприємницької діяльності проводиться протягом п'яти робочих днів з дня надходження всіх

необхідних документів, після чого видається свідоцтво про держав­ну реєстрацію встановленого зразка.

8. Свідоцтво про державну реєстрацію суб'єкта підприємниць- кої діяльності та копія документа, що підтверджує взяття його на

облік в органі державної податкової служби, є підставою для відкрит­тя рахунків у будь-яких банках в установленому порядку.

Терміни і поняття для словника

Державна реєстрація суб'єкта

підприємницької діяльності Засновники (учасники)

підприємства Засновницькі документи

Реєстраційна картка Резервний фонд

Рішення власника майна Свідоцтво про державну реєстрацію Статут підприємства

Статутний фонд

Страховий фонд Установчий договір

Запитання для самоконтролю

1. Що таке засновницькі документи?

2. Який основний зміст та структура статуту підприєм- ства (фірми)?

3. Що таке установчий договір? Яка його структура?

4. Що передбачає процес укладання засновницьких документів?

5. Що таке статутний фонд?

6. Як утворюється та використовується статутний фонд?

7. Який мінімальний обсяг становить статутний фонд?

8. Які можуть утворюватися фонди, крім статутного?

9. Де і як здійснюється державна реєстрація суб'єктів підприєм- ницької діяльності?

10. Які документи необхідні для державної реєстрації юридичної особи?

11. Які документи необхідні для державної реєстрації грома­дян, які мають здійснювати підприємницьку діяльність без ство­рення юридичної особи?

10. Протягом якого терміну здійснюється державна реєстрація суб'єктів підприємницької діяльності?

10. Яка плата (реєстраційний збір) справляється за державну реєстрацію (перереєстраціюСуб'єктів підприємницької діяльності?

11. Що є підставою для відкриття рахунків фірми у банках?

Практичні завдання

1. Обгрунтуйте об'єктивну необхідність засновницьких доку- ментів. Яку роль вони відіграють у створенні підприємницької

фірми?

2. Уявіть, що ви маєте намір створити власну справу. Підго­туйте, використовуючи зразки, статут підприємства та уста­новчий договір.

3. Виходячи з яких міркувань дають назву фірмі (підприємству), що створюється. Якій назві вашої фірми ви віддали б перевагу?

4. Підготуйте атрибути вашої майбутньої фірми: зразок пе­чатки, штампи, фірмові бланки, торговельний знак, емблему фірми тощо.

5. Поясніть, що таке розрахунковий рахунок у банку. Яким шляхом його можна відкрити, що для цього потрібно?

6. Побудуйте загальну схему (процедуру) державної реєстрації су­б'єкта підприємницької діяльності (юридичноїособи і фізичної особи).

Теми рефератів

1. Як розпочати власну справу.

2. Статут — основний закон підприємства.

3. Сутність та механізм формування статутного фонду фірми.

4. Процедура державної реєстрації та її проблеми.

5. Адміністративні перешкоди на шляху державної реєстрації суб'єктів підприємницької діяльності.

6. Основні шляхи спрощення процедури державної реєстрації.

7. Назва фірми — справа відповідальна ("Как вы яхту назове- те, так она и поплывет").

1. Які засновницькі документи підтверджують статус юри­дичної особи?

1. Статут підприємства.

2. Підприємницька угода.

3. Організаційно-правова форма.

4. Установчий договір.

Тести

2. Офіційно зареєстрований документ, який регламентує ді- яльність юридичної особи — це:

1. Угода (договір).

2. Статут.

3. Установчий договір.

4. Оренда.

3. Угода, яка укладається між двома або кількома засновника- ми щодо створення підприємства (фірми) певним шляхом — це:

1. Договір.

2. Статут.

3. Установчий договір.

4. Оренда.

4. Установчий договір набирає сили:

4.1. З моменту його підписання всіма засновниками фірми.

4.2. З моменту державної реєстрації суб'єкта підприємницької діяльності.

4.3. З моменту відкриття рахунка в банку.

5. Сукупність грошових коштів та майна, яке необхідно для організації та початку функціонування фірми — це:

1. Майно засновників фірми.

2. Статутний фонд фірми.

3. Резервний фонд фірми.

4. Страховий фонд фірми.

6. Який мінімальний обсяг статутного фонду акціонерного то- вариства?

1. 100 мінімальних заробітних плат.

2. 625 мінімальних заробітних плат.

3. 750 мінімальних заробітних плат.

4. 1250 мінімальних заробітних плат.

5. 1500 мінімальних заробітних плат.

7. Який мінімальний обсяг статутного фонду для всіх това- риств (крім акціонерного товариства)?

1. 100 мінімальних заробітних плат.

2. 625 мінімальних заробітних плат.

3. 750 мінімальних заробітних плат.

4. 1250 мінімальних заробітних плат.

5. 1500 мінімальних заробітних плат.

8. Д е відбувається державна реєстрація суб'єктів підприєм- ницької діяльності?

1. За місцем їх діяльності.

2. За місцем реалізації основної продукції.

1. За місцезнаходженням або за місцем проживання.

2. За будь-якою адресою.

9. У який строк видається свідоцтво про державну реєстрацію суб'єкта підприємницької діяльності?

1. Протягом 5 робочих днів.

2. Протягом 10 робочих днів.

3. Протягом 15 робочих днів.

4. У місячний строк.

10. Яка плата (реєстраційний збір) справляється за державну реєстрацію (перереєстрацію)суб'єктів підприємницької діяльності?

1. Для громадян-підприємців — у розмірі одного, для юри­дичних осіб — у розмірі п'яти неоподатковуваних мінімумів до­ходів громадян.

2. Для громадян-підприємців — у розмірі півтора, для юри­дичних осіб у розмірі семи неоподатковуваних мінімумів.

3. Для громадян-підприємців - у розмірі двох, для юридич­них осіб — у розмірі дванадцяти неоподатковуваних мінімумів.