10.4. Припинення підприємницької діяльності

Підприємства можуть припинити свою діяльність не тільки з

причини нерентабельності, а й тому, що змінюють форму функціо­нування, об'єднуються з іншими підприємствами, відокремлюються з розподілом майна та ін. Проте в усіх цих випадках порушуються інтереси як власників, так і найманих працівників, які потребують

допомоги, захисту і можуть розраховувати в цих випадках на державу.

Припинення діяльності суб'єкта підприємництва здійснюється двома шляхами — реорганізацією та ліквідацією. Підприємство реорганізується у випадках:

— злиття з іншим підприємством та утворення в результаті

нового підприємства, до якого переходять усі майнові права та обо­в'язки обох підприємств;

— приєднання одного підприємства до іншого. В результаті до

останнього переходять усі майнові права та обов'язки підприємства,

що приєднуються;

— поділу підприємства. Новим підприємствам, що виникли,

переходять за домовленістю сторін, у відповідних частинах (част­ках) майнові права і обов'язки розділеного підприємства;

• виділення з підприємства одного або кількох нових, яким переходять за актом (балансом) у відповідних частинах (частках) майнові права і обов'язки реорганізованого підприємства;

• перетворення одного підприємства в інше. До нового підприєм­ства переходять усі майнові права і обов'язки реорганізованого.

Ліквідація підприємства (фірми) здійснюється:

• з власної ініціативи підприємця;

• у разі закінчення строку дії ліцензії або її анулювання;

• за рішенням вищого органу підприємства (фірми);

— на підставі рішення суду або арбітражного суду: за клопотан­ням банківських органів у разі неплатоспроможності та визнання його банкрутом; контролюючих органів за систематичне або грубе

порушення чинного законодавства;

— за іншими підставами, передбаченими засновницькими

документами та законодавчими актами України.

Ліквідація підприємства (фірми) здійснюється ліквідаційною

комісією, яка створюється власником або уповноваженим ним ор­ганом, а у випадку банкрутства — судом або арбітражним судом. За рішенням судових органів ліквідація може проводитися й орга­ном управління підприємством (фірмою).

Ліквідаційна комісія або орган, який проводить ліквідацію, пуб­лікує в офіційній пресі інформацію про ліквідацію підприємства (фірми); повідомляє порядок і строк прийняття претензій; оцінює наявне майно підприємства; виявляє дебіторів і кредиторів (розра­ховується з ними); вживає заходів щодо сплати боргів третім осо­бам; складає ліквідаційний баланс і подає його власнику або органу,

який призначив ліквідаційну комісію.

Майно підприємства (фірми), його кошти після розрахунків з бюд­жетом, кредиторами, оплатою праці працівників розподіляються між

засновниками (учасниками) пропорційно до частки їх у майні під­приємства, у порядку та за умов, передбачених засновницькими до­кументами і законодавчими актами України. Претензії, не задово­лені у зв'язку з відсутністю майна, а також не визначені ліквідацій­ною комісією, вважаються погашеними. Спори, що виникають у про­цесі ліквідації між фізичними і юридичними особами, розглядають­ся в судовому порядку.

⁸ — 2-470

113

Підсумки теми

1. Суб'єктами підприємницької діяльності можуть бути грома- дяни України, інших держав, особи без громадянства, не обмежені законом у правоздатності або дієздатності, юридичні особи всіх форм власності, а також об'єднання юридичних осіб, що здійснюють

діяльність в Україні на умовах угоди про розподіл продукції.

2. Підприємці мають право без обмежень приймати рішення і здійснювати самостійно будь-яку діяльність, що не суперечить чин­ному законодавству.

3. Певні види діяльності можуть здійснювати лише державні підприємства, а окремі види діяльності потребують спеціального дозволу (ліцензії).

4. Ліцензія — це документ державного зразка, який засвідчує право ліцензіата на провадження зазначеного в ньому виду госпо­дарської діяльності протягом визначеного строку за умови вико­нання ліцензійних умов.

5. Ліцензіат — це суб'єкт господарювання, який одержав ліцен­зію на провадження певного виду господарської діяльності, що підля­гає ліцензуванню.

6. Орган ліцензування приймає рішення про видачу ліцензії або

про відмову у її видачі у строк не пізніше ніж десять робочих днів

із дати надходження заяви про видачу ліцензії та документів, що додаються до заяви, якщо спеціальним законом, що регулює відно­сини у певних сферах господарської діяльності, не передбачений інший строк видачі ліцензії на окремі види діяльності.

7. Строк дії ліцензії на провадження певного виду господарської діяльності встановлюється Кабінетом Міністрів України за подан­ням спеціально уповноваженого органу з питань ліцензування, але не може бути меншим ніж три роки.

8. Припинення діяльності суб'єкта підприємництва здійснюєть­ся шляхом його реорганізації або ліквідації.

Терміни і поняття для словника

Банкрутство Ліквідаційна комісія Ліквідація підприємства Ліцензіат Ліцензійні умови Ліцензія

Обмеження підприємництва

Підприємці Реорганізація фірми Свобода підприємницької

діяльності Суб'єкти підприємницької

діяльності

Запитання для самоконтролю

1. Хто в Україні може бути суб'єктом підприємницької діяль- ності?

2. Кому забороняється заняття підприємницькою діяльністю?

3. У чому полягає свобода підприємницької діяльності?

4. Які існують обмеження у здійсненні підприємницької діяль­ності?

5. Які види діяльності можуть здійснювати лише державні підприємства?

6. Які види діяльності потребують спеціального дозволу (ліцензії)?

7. Що таке ліцензія?

8. Ким видаються ліцензії на здійснення окремих видів діяль- ності?

9. Протягом якого строку видається ліцензія?

10. Який термін дії ліцензії, і ким він встановлюється?

11. Які документи необхідні для отримання ліцензії на кожний

вид діяльності?

12. У яких випадках орган, який видає ліцензії, має право при­зупинити її дію?

13. Якими шляхами здійснюється припинення діяльності суб'єк­та підприємництва?

14. Як здійснюється ліквідація підприємства (фірми)? Практичні завдання

1. Чому, на вашу думку, не всі громадяни України, інших держав можуть займатися підприємницькою діяльністю?Наведіть конкретні приклади осіб, які обмежені законом у правоздатності або дієздатності.

2. Поясніть, чому в Україні дуже поширене уявлення (твер­дження), що підприємництво є легким видом великих прибутків.

3. Чому, на вашу думку, особи, які мають непогашену судимість

за крадіжки, хабарництво та інші корисливі злочини, не можуть бути зареєстровані як підприємці, не можуть виступати співза-

сновниками підприємницької організації, а також займати в підпри­ємницьких товариствах керівні посади?

4. Як ви вважаєте, чому окремі види діяльностіможуть здійсню-

ватися лише державними підприємствами?

5. Побудуйте структурну схему порядку отримання ліцензій на конкретні види діяльності.

6. На які види підприємницької діяльності, що потребують сьо­годні отримання ліцензій, на вашу думку, можна спростити, відміни­ти ліцензування? Поясніть чому.

8*

115

7. Уявіть себе власником фірми. Які будуть ваші Му разі, коли:

• закінчився строк дії ліцензії;

• ваша фірма нерентабельна;

• вашу фірму визнано банкрутом.

Теми рефератів

1. Здійснення підприємницької діяльності — конституційне право.

2. Основні передумови організації підприємництва.

3. Складові свободи підприємницької діяльності.

4. Проблеми обмеження у здійсненні підприємницької діяль­ності.

5. Стан та перспективи розвитку ліцензування видів діяль­ності.

6. Протидіючі чинники ліквідації підприємства (фірми). Тести

1. Хто може бути підприємцем?

1. Всі громадяни України.

2. Громадяни інших держав.

3. Громадяни, які досягли працездатного віку.

1.4. Громадяни України, інших держав, особи без громадянства, не обмежені законом у правоздатності або дієздатності.

2. Які категорії громадян не допускаються до заняття підприєм- ницькою діяльністю?

1. Військовослужбовці.

2. Службові особи органів державної влади.

3. Особи, які не мають спеціальної освіти.

4. Особи, яким суд заборонив займатися певною діяльністю.

5. Особи, які не мають стартового капіталу.

3. Яка діяльність може здійснюватися лише державними під- приємствами?

1. Пошук та експлуатація родовищ корисних копалин.

2. Діяльність, пов'язана з обігом наркотичних засобів.

3. Виготовлення та реалізація військової зброї та боєприпасів до неї, вибухових речовин.

4. Діяльність, пов'язана з охороною окремих особливо важли­вих об'єктів права державної власності.

5. Створення та утримання ігрових закладів, організація азарт­них ігор.

1. Розроблення, випробування, виробництво та експлуатація ра-_кет-носіїв.

6. Видобування, виробництво й використання радіоактивних відходів, джерел іонізуючого випромінювання.

7. Виплата та доставка пенсій, грошової допомоги малозабез­печеним громадянам.

4. Ким видається спеціальний дозвіл (ліцензія) на певні види підприємницької діяльності?

1. Верховною Радою України.

2. Президентом України.

3. Кабінетом Міністрів України.

4. Органом ліцензування.

5. Органами виконавчої влади.

5. Протягом якого строку приймається рішення про видачу ліцензії або про відмову в її видачі?

1. Не пізніше 5 робочих днів.

2. Не пізніше 10 робочих днів.

3. Не пізніше 20 робочих днів.

4. Не пізніше ЗО робочих днів.

5. Не пізніше 40 робочих днів.

6. Який термін дії ліцензії?

1. Не менше 1 року.

2. Не менше 2 років.

3. Не менше 3 років.

4. Не менше 4 років.

5. Не менше 5 років.

7. Що є підставою припинення підприємницької діяльності?

1. Власна ініціатива підприємця.

2. Закінчення терміну дії ліцензії.

3. Закінчення терміну договору з постачальником.

4. Закінчення терміну договору зі споживачем.

5. Рішення суду або арбітражу.