9.2. Створення та діяльність фермерських господарств

Право на створення селянського (фермерського) господарства має кожний дієздатний громадянин України, який досягнув 18-річного віку, виявив таке бажання, має документи, що підтверджують його здатність займатися сільським господарством, та пройшов конкур­сний відбір.

Першочергове право на створення селянського (фермерського) господарства надається громадянам, які проживають у сільській місцевості й мають необхідну кваліфікацію або досвід роботи в

сільському господарстві.

Конкурсний відбір бажаючих створити фермерське господарство проводить районна (міська) конкурсна комісія, склад якої формує

районна державна адміністрація (виконавчий орган місцевого са­моврядування) і затверджує голова районної, міської, в адміністра­тивному підпорядкуванні якої є район.

Земельні ділянки громадянам України для ведення селянського

(фермерського) господарства передаються у приватну власність і

надаються в користування, у тому числі на умовах оренди.

Передача земельних ділянок у приватну власність і надання їх у

користування здійснюється із земель запасу, а також земель, вилу­чених (викуплених) у встановленому порядку.

Безоплатно земельні ділянки передаються у приватну власність громадян для ведення селянського (фермерського) господарства у

межах середньої земельної частки, що обчислюється в порядку, пе­редбаченому Земельним кодексом України.

Селянське (фермерське) господарство зобов'язане:

1) забезпечувати використання землі за цільовим призначенням

та відповідно до умов її надання;

2) ефективно використовувати землю відповідно до проекту

внутрігосподарського землеустрою, підвищувати її родючість, засто­совувати природоохоронні технології виробництва, не допускати по­гіршення екологічної обстановки на території внаслідок своєї гос­подарської діяльності;

3. здійснювати комплекс заходів щодо охорони земель, передба­чених ст. 84 Земельного кодексу України;

4. своєчасно вносити земельний податок або орендну плату за землю;

5. не порушувати права власників інших земельних ділянок і землекористувачів, у тому числі орендарів;

6. зберігати геодезичні знаки, протиерозійні споруди, мережі зро­шувальних і осушувальних систем;

7. дотримуватися режиму санітарних зон і територій, що особли­^в° охороняються;

2-470

97

8) дотримуватися правил добросусідства:

9) дозволяти власникам і користувачам земельних ділянок прохід (проїзд) до доріг загального користування, а також для споруджен- ня або ремонту межових знаків і споруд;

10. не чинити перешкод у проведенні робіт для державних по­треб, а також для спорудження необхідних комунікацій до суміж­них земельних ділянок;

11. вживати заходів щодо недопущення можливості стоку дощо­вих і стічних вод, проникнення отрутохімікатів і мінеральних доб­рив на суміжну земельну ділянку.

У власності осіб, які ведуть селянське (фермерське) господарство,

можуть бути земля, житлові будинки, квартири, предмети особисто­го користування, предмети домашнього господарства, продуктивна і

робоча худоба, птиця, бджолосім'ї, посіви та посадки сільськогоспо­дарських культур і насадження на земельній ділянці, засоби вироб­ництва, вироблена продукція і доходи від її реалізації, транспортні засоби, кошти, акції, інші цінні папери, а також інше майно спожив­чого і виробничого призначення для ведення селянського (фермерсь­кого) господарства і заняття підсобними промислами.

Майно цих осіб належить їм на праві спільної сумісної влас­ності, якщо інше не передбачено угодою між ними. Майно селянсь­кого (фермерського) господарства перебуває під захистом держави нарівні з іншими формами власності.

Прохід по землях селянського (фермерського) господарства, проїзд

на тракторах, автомобільному і гужовому транспорті, пересування на човнах, купання і рибальство у водоймах господарства, розміщен­ня на цих землях палаток і проживання в них, розведення багаття та інші подібні дії дозволяються лише за згодою власника госпо­дарства і за умови збереження природних компонентів в екологічно чистому вигляді.

Селянське (фермерське) господарство діє в умовах самоокупності. Всі витрати господарство покриває за рахунок власних доходів. Фермерське господарство самостійно визначає напрями своєї діяль­ності, спеціалізацію, організує виробництво сільськогосподарської

тіродукції, її переробку у встановленому порядку та реалізацію, за власним розсудом підбирає партнерів з економічних зв'язків у всіх

сферах діяльності, у тому числі іноземних. Воно може разом із сільськогосподарським виробництвом займатися будь-яким іншим видом діяльності, не забороненим законодавством України.

Фермерське господарство має право вступати у договірні відноси­ни з будь-якими підприємствами, установами і організаціями, з ок­ремими громадянами, самостійно вибирати партнерів, у тому числі

іноземних, для укладання договорів.

Спори, що виникають під час виконання договорів, вирішуються судом або арбітражним судом.

Селянське (фермерське) господарство має право відкривати на свій вибір у будь-якій установі банку розрахунковий та інші рахун­ки, включаючи валютний, вільно розпоряджатися власними кошта­ми, що є на цих рахунках, використовуючи їх як на безготівковій

основі, так і готівкою відповідно до законодавства.

Списання коштів із розрахункового рахунку селянського (фер­мерського) господарства, крім платежів до бюджету, може провади­тися лише за його згодою, або за рішенням суду, або на підставі

виконавчого напису та в інших визначених законодавчими актами випадках. Платежі до бюджету вносяться в порядку й у терміни, що встановлюються законодавством України.

Фермерське господарство має право одержувати в установах банків, у підприємств і кооперативів довготермінові та короткотермінові позички на підставі укладеного кредитного договору, який визначає умови кредитування. Господарство одержує кредит під заставу май­на, поручительство (гарантію) та інші види забезпечення зобов'язань.

Діяльність селянського (фермерського) господарства припиняєть­ся у разі:

1. рішення членів селянського (фермерського) господарства про припинення його діяльності;

2. припинення права власності на землю, права користування земельною ділянкою у випадках, передбачених ст. 27 і 28 Земель­ного кодексу України;

3. визнання селянського (фермерського) господарства неплато­спроможним (банкрутом);

4. якщо не залишається жодного члена селянського (фермер­ського) господарства або спадкоємця, який бажає продовжити діяльність господарства.

В Україні перші селянські (фермерські) господарства з'явилися у 1991 р., і вже у 1992 р. їх кількість збільшилась у 7 разів. Сьо­годні в Україні кількість селянських (фермерських) господарств

становить понад 38 тис, на одне фермерське господарство припадає в середньому по Україні 56 га сільськогосподарських угідь (табл. 9.1). Однак розвиток цієї важливої форми підприємницької діяльності не в усіх регіонах проходить однаково. Це пояснюється, з одного

боку, особливостями введення сільського господарства в різних еко­номічних районах, а з іншого — різним ставленням до розвитку

фермерства органів місцевого самоврядування.

7*

99

Підсумки теми

1. Селянське (фермерське) господарство є формою підприємництва громадян України, які виявили бажання виробляти товарну сільсько­господарську продукцію, займатися її переробкою та реалізацією.

2. Фермерське господарство в системі ринкової економіки народ­ногосподарського комплексу є рівноправною формою ведення госпо­дарства поряд із державними, колективними, орендними та іншими підприємствами і організаціями, господарськими товариствами.

3. Членами селянського (фермерського) господарства можуть бути подружжя, їх батьки, діти, які досягли 16-річного віку, та інші ро­дичі, які об'єдналися для роботи в цьому господарстві.

4. Право на створення селянського (фермерського) господарства має кожний дієздатний громадянин України, який досягнув 18-річно-го віку, виявив таке бажання, має документи, що підтверджують його здатність займатися сільським господарством, та пройшов конкурс­ний відбір.

5. Головою селянського (фермерського) господарства є засновник або особа, яка є його правонаступником.

6. Селянське господарство діє в умовах самоокупності. Всі витра­ти господарство покриває за рахунок власних доходів.

Терміни і поняття для словника

Власні доходи Довгострокові позички

Голова фермерського Засновник фермерського

господарства господарства

Земельні ділянки Короткострокові позички Оренда Орендатор

Приватна власність Розрахунковий рахунок

Самоокупність

Селянське (фермерське)

господарство Умови створення фермерського господарства Члени фермерського господарства

Запитання для самоконтролю

1. Що таке селянське (фермерське) господарство?

2. Хто може бути членом селянського (фермерського) госпо­дарства?

3. Які роль і місце селянського (фермерського) господарства в системі ринкової економіки?

4. Хто може бути головою селянського (фермерського) госпо­дарства?

5. Як будуються виробничо-економічні відносини селянського

(фермерського) господарства з іншими підприємствами і організаціями?

6. Яка підтримка надається селянським (фермерським)госпо- дарствам з боку держави?

7. Хто має право на створення селянського (фермерського)гос-

подарства?

8. Хто має першочергове право на створення селянського (фер­мерського) господарства?

9. Як здійснюється конкурсний відбір бажаючих створити се­лянське (фермерське) господарство?

10. Як передаються земельні ділянки громадянам України для ведення селянського (фермерського)господарства?

11. Які обов'язки селянського (фермерського) господарства, як

власника земельної ділянки та землекористувача?

12. Яке майно може бути у власності осіб, які ведуть селянське (фермерське) господарство?

13. Як здійснюється господарська діяльність селянського (фер­мерського) господарства?

14. Які підстави для припинення діяльності селянського (фер­мерського) господарства?

Практичні завдання

1. Доведіть, що селянське (фермерське) господарство є однією з форм підприємницької діяльності.

2. Хто з ваших знайомих або родичів не може бути членом селянського (фермерського)господарства? Чому?

3. Побудуйте схему виробничо-економічних відносин селянсько­го (фермерського)господарства з державними, колективними, оренд­ними та іншими підприємствами і організаціями, господарськими товариствами, окремими громадянами.

4. Чому, на вашу думку, першочергове право на створення се­лянського (фермерського)господарства треба надавати громадя­нам, які проживають у сільській місцевості й мають необхідну кваліфікацію або досвід роботи в сільському господарстві?

5. Як ви розумієте діяльність селянського (фермерського) гос­подарства на умовах самоокупності? Проаналізуйте основні скла­дові самоокупності селянського (фермерського)господарства?

6. За даними табл. 9.1 проаналізуйте динаміку розвитку се­лянських (фермерських)господарств в Україні. Розрахуйте, скільки сільськогосподарських угідь та ріллі припадає в середньому по Україні на одне селянське (фермерське) господарство. Поясніть ці тенденції.

7. Проаналізуйте за конкретними даними стан розвитку се­лянського (фермерського Господарства у вашому регіоні ( селі,районі,

області).

8. Які існують підстави для припинення діяльності селянського (фермерського) господарства? Що було підставою припинення діяль- ності селянського (фермерського) господарства у вашому селі (районі)?

Теми рефератів

1. Селянське (фермерське) господарство як форма підприємництва.

2. Тенденції та проблеми розвитку селянського (фермерського) господарства в Україні.

3. Основні напрями державної підтримки селянських (фермер­ських) господарств.

4. Позитивний досвід розвитку селянських (фермерських) гос­подарств у вашому районі (області).

5. Сільськогосподарська освіта як важлива передумова розвит­ку фермерських господарств в Україні.

Тести

1. Селянське (фермерське) господарство це суб'єкт господарю­вання, який здійснює:

1. Будь-яку діяльність.

2. Виробництво сільськогосподарської продукції.

3. Діяльність на власний ризик.

4. Переробку та реалізацію сільськогосподарської продукції.

5. Діяльність з метою отримання прибутку.

2. Хто може бути головою селянсьивт ( фермерського) гасла

дарства?

1. Будь-який член господарства.

2. Засновник селянського (фермерського) господарства.

2.3. Правонаступник засновника селянського (фермерського) гос- подарства.

2.4. Людина, яка має відповідну кваліфікацію.

3. Хто має право на створення селянського (фермерського)гос- подарства?

1. Кожний дієздатний громадянин України, здатний займати­ся сільським господарством.

2. Кожний дієздатний громадянин України, який досягнув 16-річного віку.

3.3. Кожний дієздатний громадянин України, який досягнув

18-річного віку.

3.4. Кожний дієздатний громадянин України, який досягнув

20-річного віку.

4. Ким вирішуються спори, що виникають під час виконання договорів між селянським (фермерським) господарством із будь- якими підприємствами?

1. Учасниками договорів.

2. Судом.

3. Арбітражним судом.

4. Виконавчим органом місцевої влади.

5. Що є підставою для припинення діяльності селянського (фер- мерського ) господарства ?

5.1. Рішення членів селянського (фермерського) господарства про

припинення його діяльності.

2. Заява споживача.

3. Заява прокурора.

4. Визнання господарства банкрутом.

5.5. Якщо не залишається жодного члена господарства, який ба- жає продовжувати діяльність господарства.