
- •1.1. Форми суспільного виробництва
- •1.2. Товарне виробництво — матеріальна основа виникнення підприємництва
- •1.3. Ринок та його функції
- •2.1. Історичний розвиток поняття "підприємництво"
- •2.2. Сутність і функції підприємництва
- •2.3. Економічна основа підприємництва
- •2.4. Економіко-теоретичні знання і підприємництво
- •3.1. Підприємець — ключова фігура ринкової економіки
- •3.2. Права, обов'язки та відповідальність підприємця
- •4.1. Економічна свобода як основна передумова розвитку підприємництва
- •4.2. Рушійні сили підприємництва
- •4.3. Принципи та передумови підприємництва
- •5.1. Приватне, колективне та державне підприємництво
- •5.2. Види підприємницької діяльності
- •Виробниче
- •Види підприємництва Фінансово-кредитне
- •6.1. Підприємство, його сутність та функції
- •6.2. Види та об'єднання підприємств
- •6.3. Господарські товариства
- •Тема 7
- •7.1. Організаційні одиниці підприємництва
- •7.2. Організаційно-правові форми підприємницької діяльності
- •8.1. Економічна сутність малого підприємництва
- •8.2. Функції малого підприємництва
- •8.3. Особливості розвитку малого підприємництва в Україні й за кордоном
- •9.1. Сутність селянського (фермерського) господарства
- •9.2. Створення та діяльність фермерських господарств
- •Тема 10
- •10.1. Суб'єкти підприємницької діяльності
- •10.2. Обмеження у здійсненні підприємницької діяльності
- •10.3. Порядок ліцензування підприємницької діяльності
- •10.4. Припинення підприємницької діяльності
- •Тема 11
- •11.1. Засновницькі документи та їх підготовка
- •11.2. Статутний фонд та його формування
- •11.3. Державна реєстрація підприємництва
- •Тема 12
- •12.2. Методологія та стадії розробки бізнес-плану
- •12.3. Структура та логіка розробки бізнес-плану
- •12.4. Технологія розробки бізнес-плану
- •Тема 13
- •13. 1. Сутність та методи державного регулювання підприємництва
- •13.2. Державна політика підтримки підприємництва
- •Тема 14
- •14.1. Правова база розвитку підприємництва
- •14.2. Проблеми правового забезпечення підприємництва в Україні
- •14.3. Удосконалення нормативно-правової бази розвитку підприємництва
- •Тема 15
- •15.1. Об'єктивна необхідність коопераційних зв'язків суб'єктів підприємництва
- •15.2. Форми коопераційних зв'язків суб'єктів підприємництва
- •Основні форми кооперації суб'єктів підприємництва
- •Тема 16
- •16.1. Об'єктивна необхідність самоорганізації суб'єктів підприємництва
- •16.2. Етапи становлення громадських об'єднань підприємців в Україні
- •Зразок статуту товариства з обмеженою відповідальністю
- •1. Загальні положення
- •2. Мета та предмет діяльності фірми
- •5. Виробничо-господарська діяльність
- •6. Трудові відносини та соціальний розвиток
- •7. Розподіл прибутку та відшкодування збитків
- •3. Види діяльності
- •4. Статутний фонд. Вклади засновників, учасників
- •5. Обов'язки та права засновників, учасників
- •7. Розподіл прибутку
- •8. Інші умови
- •9. Умови розірвання договору
- •10. Відповідальність за порушення договору
- •11. Умови та строки набуття договором чинності
- •12. Сторони, які домовляються, їхні адреси та підписи
- •3. Дослідження ринку й маркетинг
- •6. Організаційний план
- •V м. Житомир, вул. Київська, 59, "Знання", тел. (0412)37-27-42;
9.2. Створення та діяльність фермерських господарств
Право на створення селянського (фермерського) господарства має кожний дієздатний громадянин України, який досягнув 18-річного віку, виявив таке бажання, має документи, що підтверджують його здатність займатися сільським господарством, та пройшов конкурсний відбір.
Першочергове право на створення селянського (фермерського) господарства надається громадянам, які проживають у сільській місцевості й мають необхідну кваліфікацію або досвід роботи в
сільському господарстві.
Конкурсний відбір бажаючих створити фермерське господарство проводить районна (міська) конкурсна комісія, склад якої формує
районна державна адміністрація (виконавчий орган місцевого самоврядування) і затверджує голова районної, міської, в адміністративному підпорядкуванні якої є район.
Земельні ділянки громадянам України для ведення селянського
(фермерського) господарства передаються у приватну власність і
надаються в користування, у тому числі на умовах оренди.
Передача земельних ділянок у приватну власність і надання їх у
користування здійснюється із земель запасу, а також земель, вилучених (викуплених) у встановленому порядку.
Безоплатно земельні ділянки передаються у приватну власність громадян для ведення селянського (фермерського) господарства у
межах середньої земельної частки, що обчислюється в порядку, передбаченому Земельним кодексом України.
Селянське (фермерське) господарство зобов'язане:
1) забезпечувати використання землі за цільовим призначенням
та відповідно до умов її надання;
2) ефективно використовувати землю відповідно до проекту
внутрігосподарського землеустрою, підвищувати її родючість, застосовувати природоохоронні технології виробництва, не допускати погіршення екологічної обстановки на території внаслідок своєї господарської діяльності;
здійснювати комплекс заходів щодо охорони земель, передбачених ст. 84 Земельного кодексу України;
своєчасно вносити земельний податок або орендну плату за землю;
не порушувати права власників інших земельних ділянок і землекористувачів, у тому числі орендарів;
зберігати геодезичні знаки, протиерозійні споруди, мережі зрошувальних і осушувальних систем;
дотримуватися режиму санітарних зон і територій, що особлив° охороняються;
2-470
97
8) дотримуватися правил добросусідства:
9) дозволяти власникам і користувачам земельних ділянок прохід (проїзд) до доріг загального користування, а також для споруджен- ня або ремонту межових знаків і споруд;
не чинити перешкод у проведенні робіт для державних потреб, а також для спорудження необхідних комунікацій до суміжних земельних ділянок;
вживати заходів щодо недопущення можливості стоку дощових і стічних вод, проникнення отрутохімікатів і мінеральних добрив на суміжну земельну ділянку.
У власності осіб, які ведуть селянське (фермерське) господарство,
можуть бути земля, житлові будинки, квартири, предмети особистого користування, предмети домашнього господарства, продуктивна і
робоча худоба, птиця, бджолосім'ї, посіви та посадки сільськогосподарських культур і насадження на земельній ділянці, засоби виробництва, вироблена продукція і доходи від її реалізації, транспортні засоби, кошти, акції, інші цінні папери, а також інше майно споживчого і виробничого призначення для ведення селянського (фермерського) господарства і заняття підсобними промислами.
Майно цих осіб належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не передбачено угодою між ними. Майно селянського (фермерського) господарства перебуває під захистом держави нарівні з іншими формами власності.
Прохід по землях селянського (фермерського) господарства, проїзд
на тракторах, автомобільному і гужовому транспорті, пересування на човнах, купання і рибальство у водоймах господарства, розміщення на цих землях палаток і проживання в них, розведення багаття та інші подібні дії дозволяються лише за згодою власника господарства і за умови збереження природних компонентів в екологічно чистому вигляді.
Селянське (фермерське) господарство діє в умовах самоокупності. Всі витрати господарство покриває за рахунок власних доходів. Фермерське господарство самостійно визначає напрями своєї діяльності, спеціалізацію, організує виробництво сільськогосподарської
тіродукції, її переробку у встановленому порядку та реалізацію, за власним розсудом підбирає партнерів з економічних зв'язків у всіх
сферах діяльності, у тому числі іноземних. Воно може разом із сільськогосподарським виробництвом займатися будь-яким іншим видом діяльності, не забороненим законодавством України.
Фермерське господарство має право вступати у договірні відносини з будь-якими підприємствами, установами і організаціями, з окремими громадянами, самостійно вибирати партнерів, у тому числі
іноземних, для укладання договорів.
Спори, що виникають під час виконання договорів, вирішуються судом або арбітражним судом.
Селянське (фермерське) господарство має право відкривати на свій вибір у будь-якій установі банку розрахунковий та інші рахунки, включаючи валютний, вільно розпоряджатися власними коштами, що є на цих рахунках, використовуючи їх як на безготівковій
основі, так і готівкою відповідно до законодавства.
Списання коштів із розрахункового рахунку селянського (фермерського) господарства, крім платежів до бюджету, може провадитися лише за його згодою, або за рішенням суду, або на підставі
виконавчого напису та в інших визначених законодавчими актами випадках. Платежі до бюджету вносяться в порядку й у терміни, що встановлюються законодавством України.
Фермерське господарство має право одержувати в установах банків, у підприємств і кооперативів довготермінові та короткотермінові позички на підставі укладеного кредитного договору, який визначає умови кредитування. Господарство одержує кредит під заставу майна, поручительство (гарантію) та інші види забезпечення зобов'язань.
Діяльність селянського (фермерського) господарства припиняється у разі:
рішення членів селянського (фермерського) господарства про припинення його діяльності;
припинення права власності на землю, права користування земельною ділянкою у випадках, передбачених ст. 27 і 28 Земельного кодексу України;
визнання селянського (фермерського) господарства неплатоспроможним (банкрутом);
якщо не залишається жодного члена селянського (фермерського) господарства або спадкоємця, який бажає продовжити діяльність господарства.
В Україні перші селянські (фермерські) господарства з'явилися у 1991 р., і вже у 1992 р. їх кількість збільшилась у 7 разів. Сьогодні в Україні кількість селянських (фермерських) господарств
становить понад 38 тис, на одне фермерське господарство припадає в середньому по Україні 56 га сільськогосподарських угідь (табл. 9.1). Однак розвиток цієї важливої форми підприємницької діяльності не в усіх регіонах проходить однаково. Це пояснюється, з одного
боку, особливостями введення сільського господарства в різних економічних районах, а з іншого — різним ставленням до розвитку
фермерства органів місцевого самоврядування.
7*
99
Підсумки
теми
Селянське (фермерське) господарство є формою підприємництва громадян України, які виявили бажання виробляти товарну сільськогосподарську продукцію, займатися її переробкою та реалізацією.
Фермерське господарство в системі ринкової економіки народногосподарського комплексу є рівноправною формою ведення господарства поряд із державними, колективними, орендними та іншими підприємствами і організаціями, господарськими товариствами.
Членами селянського (фермерського) господарства можуть бути подружжя, їх батьки, діти, які досягли 16-річного віку, та інші родичі, які об'єдналися для роботи в цьому господарстві.
Право на створення селянського (фермерського) господарства має кожний дієздатний громадянин України, який досягнув 18-річно-го віку, виявив таке бажання, має документи, що підтверджують його здатність займатися сільським господарством, та пройшов конкурсний відбір.
Головою селянського (фермерського) господарства є засновник або особа, яка є його правонаступником.
Селянське господарство діє в умовах самоокупності. Всі витрати господарство покриває за рахунок власних доходів.
Терміни і поняття для словника
Власні доходи Довгострокові позички
Голова фермерського Засновник фермерського
господарства господарства
Земельні ділянки Короткострокові позички Оренда Орендатор
Приватна власність Розрахунковий рахунок
Самоокупність
Селянське (фермерське)
господарство Умови створення фермерського господарства Члени фермерського господарства
Запитання для самоконтролю
1. Що таке селянське (фермерське) господарство?
Хто може бути членом селянського (фермерського) господарства?
Які роль і місце селянського (фермерського) господарства в системі ринкової економіки?
Хто може бути головою селянського (фермерського) господарства?
5. Як будуються виробничо-економічні відносини селянського
(фермерського) господарства з іншими підприємствами і організаціями?
6. Яка підтримка надається селянським (фермерським)госпо- дарствам з боку держави?
7. Хто має право на створення селянського (фермерського)гос-
подарства?
Хто має першочергове право на створення селянського (фермерського) господарства?
Як здійснюється конкурсний відбір бажаючих створити селянське (фермерське) господарство?
10. Як передаються земельні ділянки громадянам України для ведення селянського (фермерського)господарства?
11. Які обов'язки селянського (фермерського) господарства, як
власника земельної ділянки та землекористувача?
Яке майно може бути у власності осіб, які ведуть селянське (фермерське) господарство?
Як здійснюється господарська діяльність селянського (фермерського) господарства?
Які підстави для припинення діяльності селянського (фермерського) господарства?
Практичні завдання
1. Доведіть, що селянське (фермерське) господарство є однією з форм підприємницької діяльності.
2. Хто з ваших знайомих або родичів не може бути членом селянського (фермерського)господарства? Чому?
Побудуйте схему виробничо-економічних відносин селянського (фермерського)господарства з державними, колективними, орендними та іншими підприємствами і організаціями, господарськими товариствами, окремими громадянами.
Чому, на вашу думку, першочергове право на створення селянського (фермерського)господарства треба надавати громадянам, які проживають у сільській місцевості й мають необхідну кваліфікацію або досвід роботи в сільському господарстві?
Як ви розумієте діяльність селянського (фермерського) господарства на умовах самоокупності? Проаналізуйте основні складові самоокупності селянського (фермерського)господарства?
За даними табл. 9.1 проаналізуйте динаміку розвитку селянських (фермерських)господарств в Україні. Розрахуйте, скільки сільськогосподарських угідь та ріллі припадає в середньому по Україні на одне селянське (фермерське) господарство. Поясніть ці тенденції.
Проаналізуйте за конкретними даними стан розвитку селянського (фермерського Господарства у вашому регіоні ( селі,районі,
області).
8. Які існують підстави для припинення діяльності селянського (фермерського) господарства? Що було підставою припинення діяль- ності селянського (фермерського) господарства у вашому селі (районі)?
Теми рефератів
1. Селянське (фермерське) господарство як форма підприємництва.
Тенденції та проблеми розвитку селянського (фермерського) господарства в Україні.
Основні напрями державної підтримки селянських (фермерських) господарств.
Позитивний досвід розвитку селянських (фермерських) господарств у вашому районі (області).
Сільськогосподарська освіта як важлива передумова розвитку фермерських господарств в Україні.
Тести
1. Селянське (фермерське) господарство це суб'єкт господарювання, який здійснює:
Будь-яку діяльність.
Виробництво сільськогосподарської продукції.
Діяльність на власний ризик.
Переробку та реалізацію сільськогосподарської продукції.
Діяльність з метою отримання прибутку.
2. Хто може бути головою селянсьивт ( фермерського) гасла
дарства?
Будь-який член господарства.
Засновник селянського (фермерського) господарства.
2.3. Правонаступник засновника селянського (фермерського) гос- подарства.
2.4. Людина, яка має відповідну кваліфікацію.
3. Хто має право на створення селянського (фермерського)гос- подарства?
Кожний дієздатний громадянин України, здатний займатися сільським господарством.
Кожний дієздатний громадянин України, який досягнув 16-річного віку.
3.3. Кожний дієздатний громадянин України, який досягнув
18-річного віку.
3.4. Кожний дієздатний громадянин України, який досягнув
20-річного віку.
4. Ким вирішуються спори, що виникають під час виконання договорів між селянським (фермерським) господарством із будь- якими підприємствами?
Учасниками договорів.
Судом.
Арбітражним судом.
Виконавчим органом місцевої влади.
5. Що є підставою для припинення діяльності селянського (фер- мерського ) господарства ?
5.1. Рішення членів селянського (фермерського) господарства про
припинення його діяльності.
Заява споживача.
Заява прокурора.
Визнання господарства банкрутом.
5.5. Якщо не залишається жодного члена господарства, який ба- жає продовжувати діяльність господарства.