З.С. Варналій

_основи

_{ПІДПРИЄМНИЦТВА}

Навчальний посібник

Рекомендовано Міністерством освіти і науки України для студентів вищих навчальних закладів

УДК 334.012.23(075.8) ББК 65.053я73 В18

Рекомендовано Міністерством освіти і науки України (лист № 2/1329 від 28 липня 2000року)

Рецензенти:

П.С. Єщенко, доктор економічних наук, професор (Київський націо­нальний університет імені Тараса Шевченка);

Т.Т. Ковальчук, доктор економічних наук, професор (Рада націо­нальної безпеки і оборони України);

В.П. Черевань, доктор економічних наук, професор (Міжнародний інститут ринкових відносин і підприємництва)

ВарналійЗ.С.

В18 Основи підприємництва: Навч. посіб. К: Знання-Прес, 2002. — 239 с.: іл.

ISBN 966-7767-28-0

У навчальному посібнику в доступній формі розкриваються сутність та загальноекономічний зміст підприємництва, основні функції і пра­вовий статус підприємця, визначаються принципи та рушійні сили, види та сфери підприємницької діяльності, головні умови її здійснення. Знач­на увага приділяється формам організації підприємництва. Розкри­вається технологія заснування власного бізнесу та механізм державної підтримки підприємництва. До кожної теми додаються методичні по­ради, запитання для самоконтролю, практичні завдання, теми рефератів,

тести і список літератури.

Розраховано на студентів вищих навчальних закладів, учнів ліцеїв

і гімназій, на всіх, хто займається або цікавиться питаннями підприєм­ницької діяльності.

УДК 334.012.23(075.8) ББК 65.053я73

ISBN 966-7767-28-0 © З.С. Варналій, 2002

© Видавництво "Знання-Прес", 2002

ПЕРЕДМОВА

Підприємництво поступово стає природною складовою української економіки, що свідчить про її просування до ринкових форм і ме­тодів господарювання. Для багатьох громадян України підприєм­ництво стало основним видом роботи або формою вторинної зай­нятості. Особливо тяжіє до заняття підприємницькою діяльністю молоде покоління України.

Успіх у здійсненні підприємницької діяльності залежить від ба­гатьох чинників. Однією з неодмінних умов досягнення високої результативності практично в будь-якій підприємницькій діяльності

є отримання мінімально необхідних знань, уявлень про форми, прин­ципи та сфери підприємницької діяльності. Тобто підприємництву

потрібно вчитися.

Сьогодні багатьом молодим людям в Україні здається, що стати

підприємцем можна без спеціальних знань, спеціальної підготов­ки. Ці хибні уявлення, породжені нерозвиненістю ринкових відно­син у нашій країні. Економічні знання потрібні всім — тим, хто має власний бізнес, і тим, хто наймається на роботу, тим, хто продає, і тим, хто купує.

Ви хочете знати, що таке підприємництво, про яке так багато говорять довкола?

Вас цікавить, хто може бути підприємцем, як організувати влас­ний бізнес, яка технологія створення власної справи?

Читайте "Основи підприємництва" - ми розповімо вам про це.

Вам пропонується новий навчальний посібник з основ підприєм­ницької діяльності. Зараз не так уже й багато навчальних посібників,

підручників з питань підприємництва. Цей навчальний посібник

не вчить, як стати мільйонером, і не дає готових рецептів, де і коли заснувати власний бізнес. Наша мета — ознайомити всіх, хто ціка­виться питаннями заснування та здійснення власної справи, з аза­ми підприємницької діяльності. Головна мета навчального посібника полягає в обгрунтуванні послідовних кроків майбутнього підприєм­ця щодо створення власної справи.

Головна ідея навчального посібника розкривається у шістнадця­ти взаємопов'язаних темах, вивчення яких дає змогу отримати пов­не уявлення про підприємництво. Засвоївши матеріал цього навчаль­ного посібника, ви не станете одразу підприємцем або фахівцем з економіки, але зможете більш свідомо і впевнено зробити професій­ний вибір згідно зі своїми здібностями і переконаннями. А ті, хто вже вирішив займатися підприємницькою діяльністю, розпочнуть

довгий і нелегкий шлях у справі бізнесу.

Ретельне ознайомлення та вивчення цього навчального посібни­ка сприятиме формуванню у вас ринкової психології, буде надійною базою знань з основ підприємницької діяльності.

Навчальний посібник орієнтований на впровадження активної методики навчання. З цією метою використовується повний комп­лекс основних методів навчання: словесний, наочний і практичний.

Словесний метод навчання акцентує увагу на такій інформації,

яка найповніше розкриває сутність підприємницької діяльності, її

передумови та основні засади розвитку. Для цього використовуєть­ся послідовний виклад матеріалу, від простого до складного. На­вчальний посібник насичений наочним матеріалом, який подано у вигляді схем, графіків, таблиць та інших форм унаочнення.

Практичний метод зводиться до того, що після кожної теми по­дано: підсумки теми; терміни і поняття, які пропонується знайти і виписати у ваш словник; запитання для самоконтролю, які можна виносити також на колективне обговорення; практичні завдання; теми рефератів; тести. Це дасть можливість у процесі вивчення пев­ної теми встановити зворотний зв'язок та допоможе зосередити увагу на тому, що потрібно засвоїти. Розв'язання контрольних та прак­тичних завдань сприятиме не лише засвоєнню навчального матері­алу, а й формуванню певних практичних навичок, що безпосередньо

допоможе в організації власного бізнесу.

Звичайно, обсяг навчального посібника не дає змоги розкрити усі

грані теоретичних і практичних засад виникнення та організації підприємництва, умов його розвитку, тому ряд питань мають уста­новчий, стислий характер. Сподіваємося, що вивчення цього навчального посібника стане

першим кроком на шляху опанування основами підприємницької

діяльності. Сподіваємося, що ви використаєте основні положення

та поради посібника і відкриєте власну справу. Тож бажаємо вам успіхів у цій складній, але цікавій справі!

Тема 1

ОБ'ЄКТИВНІ ЗАСАДИ ПІДПРИЄМНИЦТВА

Розвиток суспільства свідчить про те, що протягом тривалих істо­ричних періодів зберігаються окремі спільні форми економічного життя, зокрема господарювання. Людство за всю свою історію зна­ло дві форми організації суспільного виробництва - натуральну і товарну. Перша панувала в усіх докапіталістичних (доринкових) формаціях. Друга, започаткована ще у період розвитку первісного ладу, існує донині і є визначальною формою виробництва в усіх інду­стріально розвинутих країнах. Отже, провідне завдання теми - роз­крити закономірності виникнення та суть товарної форми вироб­ництва, з'ясувати природу товарного виробництва як матеріальну основу виникнення підприємництва, обґрунтувати сутність та струк­туру ринкової економіки.

1.1. Форми суспільного виробництва

Історично першим виникло натуральне виробництво. Натураль­не виробництво — це тип господарювання, за якого продукти праці призначаються для задоволення власних потреб виробників, для споживання всередині того господарства, де вони вироблені. У найбільш чистому вигляді натуральне виробництво існувало у первісній общині, коли люди не знали суспільного поділу праці, тоб­то не обмінювались між собою виробленою продукцією. Натураль­не виробництво панувало у патріархальній селянській общині, у

середньовічних феодальних маєтках. Вироблені продукти праці у вигляді конкретних благ — їжі, одягу, взуття, житла, знарядь праці, що задовольняють певні потреби, — є природними формами багатства.

У натуральних господарствах існував замкнений кругообіг (рух) продукту, який, як правило, не виходив за їх межі. Кожна госпо­дарська одиниця була повністю відокремлена від інших, як у виробництві, так і у споживанні. Рівень споживання суб'єктів господарювання залежав тільки від рівня виробництва. Безперечно, це не виключало того, що певні продукти праці інколи обмінювали­ся на інші якимись окремими суб'єктами чи спільнотами. Але цей обмін був випадковим або таким, що не справляв серйозного впли­ву на виробничу сферу і споживання.

Натуральне виробництво має такі основні риси.

1. Універсальністьпраці. Діяльність суб'єкта господарюван- ня при натуральній формі виробництва спрямована на задоволення

власних потреб, як правило, з однаковим набором видів праці. Щоправда, усередині натурального господарства праця поділяється між окремими людьми та їхніми групами.

2. Замкненість виробництва. Кожне господарство спирається на власні виробничі ресурси і забезпечує себе усім необхідним. У такому господарстві виконуються усі роботи — від добування сиро- вини до виготовлення готової продукції та її споживання.

3. Прямі економічні зв'язки між виробництвом і споживан- ням. Прямі натуральні зв'язки ведуть до безпосереднього викорис- тання виробленого продукту самими виробниками, що і є визначаль- ною рисою натурального господарства. Подібні зв'язки виражають

спосіб руху виробленого продукту за такою схемою: виробництво

— розподіл — споживання.

Натуральне виробництво було переважною формою господарю­вання до початку капіталістичної епохи. І сьогодні певною мірою елементи натурального господарства мають місце в багатьох краї­нах, у тому числі у нашій (наприклад, виробництво на садово-го­родніх ділянках). Однак натуральне виробництво є не тільки при­мітивною і консервативною формою виробництва, а й малопродук­тивною, малоефективною. На зміну йому поступово приходить то­варне виробництво.

Товарне виробництво — це тип господарювання, за якого про­дукти праці виробляються відокремленими господарюючими суб'єк­тами не для власних, а для суспільних потреб, шляхом купівлі-про-

дажу цих продуктів, що стають товарами.

Матеріальною основою виникнення товарного виробництва є суспільний поділ праці, що означає спеціалізацію виробників на ви­готовленні окремих видів продукції або на певній виробничій діяль­ності. Саме суспільний поділ праці зумовлює об'єктивну необхідність

і можливість регулярного обміну продуктами.

Іншою передумовою формування товарного виробництва є еконо­мічна відокремленість виробників, яка полягає у власності останніх

на продукти праці, що стають товарами. Обмінювати можна лише

те, що належить виробникові, тобто є його власністю.

Товарне виробництво, що виникло як протилежність натураль­ному господарству 7—8 тис. років тому, зберігається і є ефективним сьогодні. Воно має такі визначальні риси:

• суспільний поділ праці;

• повна соціально-економічна відокремленість виробників;

— економічні зв'язки між відокремленими товаровиробниками відбуваються шляхом обміну;

• приватна власність на результати праці;

• продукт праці набуває форми товару.

Товар — це продукт праці, який має дві властивості: 1) здатність задовольнити певну потребу людини; 2) можливість обміну на інші товари шляхом купівлі-продажу. Тобто товар — це продукт праці, який задовольняє певну потребу людини і виготовлений з метою обміну.