Розділ 3 охорона праці

3.1 Моніторинг стану безпеки охорони праці, виробничої санітарії й пожежної безпеки на об’єкті дослідження.

Приміщення при їх технічному переоснащенні запроектовані з врахуванням діючих норм проектування, будівельних норм і правил. Відповідно до статті 21 Закону України «Про охорону праці»

Енергетик не своєчасно проводить огляд та контроль за станом електрообладнання.

Проектом передбачені всі необхідні протипожежні заходи в відповідності з категоріями пожежної небезпеки.

Дотримані нормативи розміщення технологічного обладнання, ширина проходів відповідає вимогам будівельних норм.

Для періодичного обслуговуючого персоналу ЛОС не передбачено користування санітарно-побутовими приміщеннями, призначеними для робітників ділянки гальванопокриття. У приміщеннях ЛОС не встановлено рукомийники з розчинами питної соди та борної кислоти.

Освітленість існуюча, не відповідає СНіП 11-4-79. Нормативні санітарно-технічні умови в приміщень і технологічного обладнання забезпечують не нормальні психофізичні умови праці.

Кольори поверхонь виробничих приміщень і технологічного обладнання не забезпечують нормальні психофізичні умови праці.

Також не передбачені заходи по зниженню виробничих шумів. Основним джерелом шуму від технічно переоснащених локальних очисних споруд ділянки гальванопокриття ПАТ «ЗАЗ» є електродвигуни насосів.

На локально очисних спорудах використовуються реагенти: розчини сірчаної кислити, каустичної соди, флокулянту, сульфіту натрію, вапняне молоко. Передбачені заходи, що виключають шкідливі впливи процесу приготування робочих розчинів реагентів на обслуговуючий персонал та навколишнє природне середовище:

• запас реагентів зберігається на пристосованих складських приміщеннях ділянки гальванопокриття;

• концентровані розчини сірчаної кислоти надходять на локальні очисні споруди в поліетиленових каністрах об’ємом 30 л. в кількості не більше 2-х одиниць, встановлюються в п/е піддонах, відбір реагенту з каністри для приготування робочого розчину в витратному баку здійснюється насосом-дозатором через спеціальну кришку з 2-ма п/е трубками діаметром 8 мм (одна – до насосу-дозатору, друга – обладнана гідро фільтром з розчином питної соди, забарвленої в червоний колір індикатором – йод еозином, який при зниженні рН рідини в гідро фільтрі до 6,5 од. знебарвлюється при нейтралізації лужного розчину гідро фільтру парами сірчаної кислоть, що свідчить про необхідність заміни нейтралізованого розчину в гідро фільтрі);

• концентровані розчини каустичної соди надходять на локальні очисні споруди в поліетиленових каністрах об’ємом 30 л. в кількості не більше 2-х одиниць, встановлюються в п/е піддонах, відбір реагенту з каністри для приготування робочого розчину в витратному баку здійснюється насосом-дозатором через спеціальну кришку з 2-ма п/е трубками діаметром 8 мм (одна – до насосу-дозатору, друга – обладнана гідро фільтром з розчином борної кислоти, заправленим індикатором – фенолфталеїном, який в кислому середовищі безбарвний, а при підвищенні рН рідини в гідро фільтрі до 8,2 од. забарвлюється при нейтралізації кислого розчину гідро фільтру парами каустичної соди в рожевий колір, що свідчить про необхідність зміни нейтралізованого розчину в гідро фільтрі);

• при приготуванні робочих розчинів робітник, обслуговуючий локальні очисні споруди, повинен бути одягнений в резиновий фартух, на очах мати захисні окуляри, на руках – гумові рукавички, та носити спецодяг та відповідне взуття;

• на випадок можливого виникнення аварійної ситуації (пролив кислоти або лугу в піддон) в приміщенні локальних очисних спорудах знаходиться відро з піском та совком, місце проливу насипається піском, який видаляється з приміщення для знешкодження службою ліквідації аварії підприємства;

• трубопроводи розчинів кислоти та лугу відповідно маркуються кольоровими бірками;

• при потраплянні шкідливої речовини в організм обслуговуючого робітника через шлунково-кишковий тракт – дати випити декілька стаканів марганцевого розчину і подразненої задньої стінки гортані викликати блювання, після чого дати випити 0,5 стакана води з 2-3 столовими ложками активованого вугілля;

• при потраплянні розчину кислоти на шкіру робітника – змити великою кількістю води з крану, сполоснути розчином питної соди та ще раз змити проточною водою вражене місце;

• при потраплянні розчину лугу на шкіру робітника – змити великою кількістю води з крану, сполоснути розчином борної кислоти та ще раз змити проточною водою вражене місце;

• при враженні електричним струмом необхідно як найшвидше звільнити потерпілого від джерела струму, так як від терміну дії струму залежить складність електровраження.

Міри першої допомоги залежать від стану:

• якщо потерпілий знаходиться без свідомості – зручно вложити, створити приплив свіжого повітря, дати понюхати з вати нашатирний спирт;

• при відсутності дихання і пульсу допомога повинна бути направлена на востановлення життєвих функцій шляхом проведення дихання і зовнішнього масажу серця.

У всіх випадках враження після надання першої допомоги потерпілому надати професійну медичну допомогу.

Прийняті в проекті електрообладнання, матеріали, технічні рішення відповідають сучасним вимогам науки і техніки.