4.1. Стан водного законодавства України

В процесі водозабору ПАТ «ЗАЗ» використовують підземні води як частину надр. В процесі цієї діяльності з метою охорони та відтворення зазначених природних ресурсів ПАТ «ЗАЗ», керується такими основними нормативно-правовими актами:

1. Конституція України від 28.06.96. В Конституції України як основному нормативному акті водного права в комплексі із заходами організаційного, правового, економічного і виховного впливу сприяє формуванню водно-екологічного правопорядку і забезпеченню екологічної безпеки населення України, а також більш ефективному, науково обґрунтованому використанню вод та їхній охороні від забруднення, засмічення та вичерпання.[]

2. Закон України «Про охорону навколишнього природного середовища» від 25.06.1991. Завданням законодавства про охорону навколишнього природного середовища є регулювання відносин у галузі охорони, використання і відтворення природних ресурсів, забезпечення екологічної безпеки, запобігання і ліквідації негативного впливу господарської та іншої діяльності на навколишнє природне середовище, збереження природних ресурсів, генетичного фонду живої природи, ландшафтів та інших природних комплексів, унікальних територій та природних об'єктів, пов'язаних з історико-культурною спадщиною.[]

3. Кодекс України про надра регулює гірничі відносини з метою забезпечення раціонального, комплексного використання надр для задоволення потреб у мінеральній сировині та інших потреб суспільного виробництва, охорони надр, гарантування при користуванні надрами безпеки людей, майна та навколишнього природного середовища, а також охорона прав і законних інтересів підприємств, установ, організацій та громадян.[]

4. Водний кодекс України регулює правові відносини з метою забезпечення збереження, науково обґрунтованого, раціонального використання вод для потреб населення і галузей економіки, відтворення водних ресурсів, охорони вод від забруднення, засмічення та вичерпання, запобігання шкідливим діям вод та ліквідації їх наслідків, поліпшення стану водних об'єктів, а також охорони прав підприємств, установ, організацій і громадян на водокористування.[]

5. Закон України «Про питну воду та питне водопостачання» від 10.01.2002. Дія цього Закону поширюється на всі суб'єкти господарювання, що виробляють питну воду, забезпечують міста, інші населені пункти, окремо розташовані об'єкти питною водою шляхом централізованого питного водопостачання або за допомогою пунктів розливу води (в тому числі пересувних), застосування установок (пристроїв), інших засобів нецентралізованого водопостачання, а також на органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, що здійснюють регулювання, нагляд і контроль за якістю питної води, станом джерел та систем питного водопостачання, а також споживачів питної води.[]

6. Постанова «Про затвердження Порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами» від 30.05.2011. Цей Порядок регулює питання надання спеціальних дозволів на користування надрами (далі - дозволи) у межах території України, її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони, а також визначає процедуру продовження строку дії, переоформлення, видачі дубліката, зупинення дії чи анулювання дозволу та внесення до нього змін. Дія цього Порядку поширюється на всі види користування надрами. Користувачами надр можуть бути особи, визначені статтею 13 Кодексу України про надра (далі - надрокористувачі). Дозволи надаються Держгеонадрами переможцям аукціонів з їх продажу та без проведення аукціонів у випадках, передбачених пунктом 8 цього Порядку, Держгеонадрами, крім корисних копалин місцевого значення на території Автономної Республіки Крим, дозволи на видобування яких надаються Радою міністрів Автономної Республіки Крим згідно із цим Порядком.[]

7. Постанова «Про затвердження Порядку державного обліку артезіанських свердловин, облаштування їх засобами вимірювання об'єму видобутих підземних вод» від 08.10.2012. Цей Порядок визначає процедуру ведення державного обліку артезіанських свердловин та облаштування їх засобами вимірювання об'єму видобутих підземних вод. Державний облік артезіанських свердловин здійснюється Держгеонадрами шляхом ведення державного реєстру артезіанських свердловин. До державного реєстру артезіанських свердловин включаються відомості про артезіанські свердловини, у тому числі недіючі, незалежно від місця розташування, на підставі даних, що містяться у паспортах артезіанських свердловин. Зазначені паспорти складаються за формою, затвердженою спільним рішенням Мінприроди та Мінрегіону, а їх копії щороку до 1 грудня подаються до Держгеонадр суб'єктами господарювання (юридичними особами та фізичними особами - підприємцями), які є власниками або користувачами земельних ділянок, у межах яких розташовані та експлуатуються артезіанські свердловини (далі - водокористувачі). Дані державного обліку артезіанських свердловин включаються до державного водного кадастру. Водокористувачі облаштовують артезіанські свердловини, що експлуатуються, засобами вимірювання об'єму видобутих підземних вод (далі - засоби вимірювання), які пройшли в установленому законодавством порядку державну метрологічну атестацію або повірку в повірочних лабораторіях підприємств і організацій, уповноважених на проведення державних випробувань або повірок. Представники провірочних лабораторій підприємств і організацій, уповноважених на проведення державних випробувань або повірок, здійснюють опломбування встановлених засобів вимірювання, про що складається відповідний акт, та їх періодичну повірку в установленому законодавством порядку. Водокористувачі зобов'язані підтримувати засоби вимірювання у придатному для експлуатації стані. Відомості про об'єм видобутих підземних вод вносяться водокористувачами до автоматизованої системи обліку видобутих підземних вод у порядку, встановленому Мінприроди. Держгеонадра здійснюють у встановленому законодавством порядку контроль за дотриманням водокористувачами вимог цього Порядку.[]