- •Розділ 1 загальна характеристика підприємства
- •Адміністративне та географічне положення
- •Геолого-гідрологічна характеристика ділянки
- •1.2.1. Геологічна будова
- •1.2.2. Гідрологічні умови
- •Формування та характеристика якості підземних вод
- •1.3.1. Формування хімічного складу підземних вод
- •Характеристика якості підземних вод
- •Співвідношення показників за дСанПіН з фактичним вмістом компонентів у воді водоносного комплексу у відкладах середнього еоцену (Мелітопольська ділянка) за період з 1963 по 2011 роки.
- •Вміст основних компонентів вод водоносного комплексу у відкладах середнього еоцену (Мелітопольська ділянка), які визначають тип води.
- •Межі коливання величин основних компонентів хімічного складу підземних вод водоносного комплексу у відкладах середнього еоцену на водозаборі пат «заз» (майданчик «а») за період експлуатації.
- •Розділ 2 сучасний стан ділянки мелітопольського родовища підземних водозабору пат «заз»
- •2.1. Обладнання водозабору підземних вод
- •Основні технічні параметри і конструкція свердловин № 2785-7 та 799-7в
- •2.2. Режимні спостереження
- •Зміни рівня у водоносному комплексі середнього еоцену на Мелітопольському родовищі підземних вод (в абсолютних відмітках) по спостережній свердловині № 15837 за даними Бердянської кГіГп.
- •Зміни глибини залягання рівня підземних вод впродовж циклу спостережень (в абсолютних відмітках) свердловинах №№ 2785-7, 799-7в
- •2.3. Потреба у підземних водах ділянки Мелітопольського родовища
- •2.4 Матеріали і методи дослідження
- •Розділ 3 охорона праці
- •3.1 Моніторинг стану безпеки охорони праці, виробничої санітарії й пожежної безпеки на об’єкті дослідження.
- •3.1.1 Аналіз організації роботи з охорони праці при виконанні дипломної роботи.
- •3.2. Заходи щодо поліпшення умов праці працівників досліджуваного об’єкта.
- •Заходи щодо поліпшення умов праці працівників досліджуваного об’єкта.
- •Розділ 4 Охорона надр і навколишнього природного середовища в межах водозабору пат «заз» на ділянці Мелітопольського родовища підземних вод
- •4.1. Стан водного законодавства України
- •4.2. Відповідальність за порушення вимог охорони надр.
- •Висновки
- •Список використаних джерел
4.2. Відповідальність за порушення вимог охорони надр.
За порушення вимог щодо охорони надр встановлена юридична відповідальності, суть якої полягає у притягненні винних осіб до дисциплінарної, адміністративної, цивільної або кримінальної відповідальності.
Деякі види дисциплінарних правопорушень законодавства про охорону та використання надр визначені в ст. 68 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища". До них можна віднести порушення екологічних вимог при проектуванні, розміщенні, будівництві, реконструкції, введенні в дію, експлуатації та ліквідації гірничих підприємств, споруд, пересувних засобів та інших об'єктів; допущення наднормативних, аварійних і залпових викидів і скидів забруднюючих речовин; перевищення лімітів та порушення інших вимог використання надр; невжиття заходів щодо попередження та ліквідації екологічних наслідків аварій та іншого шкідливого впливу на надра та навколишнє природне середовище та ін.
Можливість притягнення до дисциплінарної відповідальності передбачена Положенням про дисципліну працівників гірничих підприємств. За порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано заходи стягнення: догана або звільнення. Законодавством, статутами і положеннями про дисципліну можуть бути передбачені для окремих категорій працівників й інші дисциплінарні стягнення (ст. 147 КЗпП).
Види екологічних правопорушень, за які передбачена адміністративна відповідальність, в основному містяться в ст. 57 КУпАП (порушення вимог щодо охорони надр).
Кримінальна відповідальність передбачена за порушення встановлених правил охорони надр, якщо це створило небезпеку для життя, здоров'я людей чи довкілля, а також незаконне видобування корисних копалин загальнодержавного значення (ст. 240 КК України).
Цивільно-правова відповідальність за правопорушення полягає в обов'язку винної особи відшкодувати матеріальну та/або моральну шкоду, що була спричинена порушенням екологічного законодавства.
Шкода, заподіяна внаслідок порушення екологічного законодавства, підлягає компенсації, як правило, у повному обсязі без застосування норм зниження розміру стягнення та незалежно від збору за забруднення навколишнього природного середовища та погіршення якості природних ресурсів.
Особи, яким завдано такої шкоди, мають право на відшкодування неодержаних прибутків за час, необхідний для відновлення здоров'я, якості навколишнього природного середовища, відтворення природних ресурсів до стану, придатного для використання за цільовим призначенням.
Особи, що володіють джерелами підвищеної екологічної небезпеки, зобов'язані компенсувати заподіяну шкоду громадянам та юридичним особам, якщо не доведуть, що шкода виникла внаслідок стихійних природних явищ чи навмисних дій потерпілих.
Загальні засади відшкодування шкоди визначені Методикою визначення розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок самовільного користування надрами, яка затверджена наказом Мінприроди України 29 серпня 2011 року № 303.[]