- •Моделювання систем
- •Передмова
- •Моделі процесів і систем
- •Класифікація моделей
- •Основні визначення та класифікація систем масового обслуговування
- •Характеристики систем масового обслуговування
- •Вхідний потік вимог
- •Стратегії керування потоками вимог
- •Класифікація систем масового обслуговування
- •Метод статистичних випробовувань
- •Генератори випадкових чисел
- •Моделювання випадкових подій та дискретних випадкових величин
- •Моделювання неперервних випадкових величин
- •Моделювання нормально-розподілених випадкових величин
- •Моделювання випадкових векторів
- •Моделювання випадкових функцій
- •Статистична обробка результатів моделювання
- •Визначення кількості реалізацій під час моделювання випадкових величин
- •Основне меню gpss World
- •Меню File
- •Меню Edit
- •Панель інструментів gpss World
- •Вікно моделі у системі gpss World
- •Інтерактивний перегляд значень виразів
- •Налаштування параметрів моделювання
- •4.1. Основне меню gpss World
- •4.2. Подання моделей у вигляді блок-діаграм
- •4.3. Основні складові системи gpssw
- •4.4. Об'єкти обчислювальної категорії
- •4.4.1. Константи
- •4.4.2. Системні числові атрибути
- •4.4.3. Арифметичні і логічні оператори
- •4.4.4. Бібліотечні математичні функції
- •4.4.5. Змінні користувача
- •4.4.6. Вирази в операторах gpss
- •4.4.7. Зберігаючі комірки
- •4.4.8. Матриці зберігаючих комірок. Оголошення та ініціалізація матриць
- •4.4.9. Арифметичні змінні й арифметичні вирази
- •4.4.10. Булеві змінні
- •4.4.11. Типи функцій
- •5.1. Введення транзактів у модель і вилучення їх із неї
- •5.2. Блоки для зміни значень параметрів транзактів
- •5.3. Блоки апаратної категорії зайняття та звільнення одноканальних пристроїв
- •5.4. Блоки перевірки стану та передавання керування в одноканальних пристроях
- •5.5. Блоки статистичної категорії
- •5.6. Блоки для зміни послідовності руху транзактів у моделі
- •5.7. Блоки апаратної категорії для переривань одноканальних пристроїв
- •5.8. Блоки апаратної категорії для переведення одноканальних пристроїв у стан недоступності
- •5.9. Створення і застосування списків користувача
- •Основні етапи моделювання у системі gpssw
- •Команди gpss World
- •Інтерактивні можливості gpss World
- •Відлагодження моделей у gpss World
- •Блоки зайняття та звільнення багатоканальних пристроїв
- •Блоки апаратної категорії для переведення багатоканальних пристроїв у стан недоступності та відновлення доступності
- •Блоки перевірки стану багатоканальних пристрів
- •Моделювання перемикачів
- •Основні елементи мови
- •Побудова виразів
- •Plus-оператори та їх призначення
- •Вбудована бібліотека процедур
- •Генератори випадкових чисел
- •Реалізація методу Ньютона для розв’язування нелінійних рівнянь за допомогою мови Plus
- •Налагодження Plus-процедур
- •Команда integrate і блок integration для моделювання неперервних систем
- •Використання plus-процедур для моделювання неперервних систем
- •Використання функцій в імітаційних моделях
- •Генерування випадкових чисел для дискретних рівномірних розподілів
- •Генерування випадкових чисел для дискретних нерівномірних розподілів
- •Генерування випадкових чисел для неперервного рівномірного розподілу
- •Генерування випадкових чисел для неперервних нерівномірних розподілів
- •Функції типу e, l і м
- •9.1. Основні відомості з теорії планування експериментів
- •9.1.1. Повний факторний експеримент
- •Оцінювання точності результатів моделювання
- •Дисперсійний аналіз
- •Однофакторний дисперсійний аналіз
- •9.2.2. Двофакторний дисперсійний аналіз
- •9.3. Технологія дисперсійного аналізу у gpss World
- •9.4. Технологія регресійного аналізу у gpss World
- •9.5. Організація експериментів користувача у gpss World
- •Initial Rezult_tf,unspecified ;Ініціалізація матриці результатів
- •Загальні положення
- •Завдання для виконання роботи
- •Індивідуальні завдання для моделювання
- •Контрольні запитання
- •Загальні положення
- •Завдання для виконання роботи
- •Контрольні запитання
- •Загальні положення
- •Завдання для виконання роботи
- •Індивідуальні завдання для моделювання
- •Контрольні запитання
- •Загальні положення
- •Завдання для виконання роботи
- •Індивідуальні завдання для моделювання
- •Контрольні запитання
- •Загальні положення
- •Завдання для виконання роботи
- •Індивідуальні завдання для моделювання одноканальних розімкнутих смо
- •Індивідуальні завдання для моделювання одноканальних замкнутих смо
- •Контрольні запитання
- •Загальні відомості
- •Завдання для виконання роботи
- •Індивідуальні завдання для моделювання багатоканальних розімкнутих смо
- •Індивідуальні завдання для моделювання багатоканальних замкнутих смо
- •Контрольні запитання
- •Загальні відомості
- •Завдання для виконання роботи
- •Індивідуальні завдання для моделювання
- •Контрольні запитання
- •Загальні відомості
- •Завдання для виконання роботи
- •Індивідуальні завдання для моделювання роботи транспортного конвеєра
- •Індивідуальні завдання для моделювання роботи ділянки цеху
- •Контрольні запитання
- •Загальні відомості
- •Завдання для виконання роботи
- •Індивідуальні завдання для моделювання роботи еом для оброблення завдань з різними пріоритетами
- •Контрольні запитання
- •Загальні відомості
- •Завдання для виконання роботи
- •Індивідуальні завдання для моделювання роботи вузла комутації повідомлень
- •Контрольні запитання
- •Загальні відомості
- •Завдання для виконання роботи
- •Індивідуальні завдання для моделювання поширення вірусу на системному диску
- •Контрольні запитання
- •Загальні відомості
- •Завдання для виконання роботи
- •Індивідуальні завдання для проведення дисперсійного аналізу для дослідження вагомості впливу змінних користувача на об’єкт моделі
- •Контрольні запитання
- •Загальні відомості
- •Завдання для виконання роботи
- •Індивідуальні завдання для розроблення експерименту користувача
- •Контрольні запитання
- •Загальні відомості
- •Завдання для виконання роботи
- •Індивідуальні завдання проведення регресійного аналізу для оптимізації і кількісного прогнозу поведінки системи
- •Контрольні запитання
- •Елементи стандартного звіту
- •Загальна інформація про результати роботи моделі
- •Інформація про імена
- •Інформація про блоки
- •Інформація про об’єкти типу «пристрій»
- •Інформація про об’єкти типу «черга»
- •Інформація про об’єкти типу «багатоканальний пристрій»
- •Інформація про таблиці
- •Інформація про списки користувача
- •Табличні значення критеріїв
- •Значення t-критерію Ст’юдента
Метод статистичних випробовувань
Якщо у процесі моделювання необхідно враховувати деякий випадковий фактор, який неможливо описати аналітично, то використовується важливий метод моделювання, а саме метод статистичних випробовувань (МСВ), або метод Монте-Карло.
МСВ відноситься до числових методів математичного моделювання випадкових величин. Суть методу полягає у безпосередньому включенні випадкових факторів у процес моделювання. Вплив випадкових факторів на систему моделюється за допомогою випадкових чисел. Результатом моделювання є випадкові процеси або величини, які характеризують систему. Для співпадання ймовірнісних характеристик моделюючої системи (ймовірність подій, математичне сподівання, дисперсія та ін.) з аналогічними параметрами випадкових процесів або величин потрібно здійснювати велику кількість їх реалізації. Таким чином, багатократне проведення випробовувань ймовірнісної моделі з подальшою статистичною обробкою результатів моделювання лежить в основі МСВ і дозволяє отримати шукані характеристики досліджуваної моделі у вигляді оцінок її параметрів.
МСВ доцільно використовувати у таких випадках, коли побудова аналітичної ймовірнісної моделі системи є утруднена або неможлива, а функціонування досліджувальної системи характеризується багатьма ймовірнісними параметрами.
Зазначимо, що для МСВ обсяг обчислень у разі збільшення розмірності задачі зростає за лінійним законом, а для звичайних числових методів обсяг обчислень розглядається як показникова функція розмірності задачі.
Алгоритм МСВ незалежно від досліджуваної моделі системи полягає у наступному [4, 5]:
необхідно визначити, що являє собою кожне випробовування і зазначити, яке випробовування є успішним, а яке ні;
визначити необхідну кількість випробовувань для отримання результатів із заданою точністю, і провести ці випробовування;
виконати статистичну обробку результатів випробовувань та обчислити оцінки статистичних характеристик;
проаналізувати точність отриманих результатів.
Отже, МСВ – це метод математичного моделювання випадкових величин, коли випадковий фактор безпосередньо включається у процес моделювання і є його важливим елементом. Зазначена послідовність кроків реалізації МСВ є обов’язковою для моделювання будь-якої системи.
Однак конкретний зміст цих кроків залежить від поставленого завдання та типу досліджуваної системи. Вплив випадкового фактора моделюється за допомогою випробовувань. Тому для ефективного застосування МСВ необхідне використання генераторів випадкових чисел із заданим законом розподілу. Такі генератори будуються апаратними або програмними методами. Найбільш застосованими є програмні методи, які дозволяють отримати рівномірно розподілені в інтервалі [0, 1] значення випадкових чисел за рекурентними співвідношеннями.
Найважливіша властивість таких випадкових чисел полягає у можливості отримання вибіркових значень з будь-яким іншим розподілом, або у моделюванні випадкових процесів з різними статистичними характеристиками.
Рівномірно розподілені в інтервалі (0, 1) випадкові числа мають дві основні властивості:
Комулятивний розподіл F (за визначенням F(ri) = Pi (ri < r)) рівномірно розподілених в інтервалі (0, 1) випадкових чисел ri (і = 1, 2, …) задовольняє співвідношенням для F(ri):
Теоретично випадкові числа ri мають бути вибірковими значеннями неперервної величини, функція щільності якої визначається формулою:
Але у комп’ютерній реалізації використовуються лише дискретні значення, у яких після коми є фіксована кількість десяткових знаків.
Випадкові числа r1,…,rn є незалежними якщо їх сумісний комулятивний розподіл G можна подати як добуток окремих функцій розподілу
