
- •Моделювання систем
- •Передмова
- •Моделі процесів і систем
- •Класифікація моделей
- •Основні визначення та класифікація систем масового обслуговування
- •Характеристики систем масового обслуговування
- •Вхідний потік вимог
- •Стратегії керування потоками вимог
- •Класифікація систем масового обслуговування
- •Метод статистичних випробовувань
- •Генератори випадкових чисел
- •Моделювання випадкових подій та дискретних випадкових величин
- •Моделювання неперервних випадкових величин
- •Моделювання нормально-розподілених випадкових величин
- •Моделювання випадкових векторів
- •Моделювання випадкових функцій
- •Статистична обробка результатів моделювання
- •Визначення кількості реалізацій під час моделювання випадкових величин
- •Основне меню gpss World
- •Меню File
- •Меню Edit
- •Панель інструментів gpss World
- •Вікно моделі у системі gpss World
- •Інтерактивний перегляд значень виразів
- •Налаштування параметрів моделювання
- •4.1. Основне меню gpss World
- •4.2. Подання моделей у вигляді блок-діаграм
- •4.3. Основні складові системи gpssw
- •4.4. Об'єкти обчислювальної категорії
- •4.4.1. Константи
- •4.4.2. Системні числові атрибути
- •4.4.3. Арифметичні і логічні оператори
- •4.4.4. Бібліотечні математичні функції
- •4.4.5. Змінні користувача
- •4.4.6. Вирази в операторах gpss
- •4.4.7. Зберігаючі комірки
- •4.4.8. Матриці зберігаючих комірок. Оголошення та ініціалізація матриць
- •4.4.9. Арифметичні змінні й арифметичні вирази
- •4.4.10. Булеві змінні
- •4.4.11. Типи функцій
- •5.1. Введення транзактів у модель і вилучення їх із неї
- •5.2. Блоки для зміни значень параметрів транзактів
- •5.3. Блоки апаратної категорії зайняття та звільнення одноканальних пристроїв
- •5.4. Блоки перевірки стану та передавання керування в одноканальних пристроях
- •5.5. Блоки статистичної категорії
- •5.6. Блоки для зміни послідовності руху транзактів у моделі
- •5.7. Блоки апаратної категорії для переривань одноканальних пристроїв
- •5.8. Блоки апаратної категорії для переведення одноканальних пристроїв у стан недоступності
- •5.9. Створення і застосування списків користувача
- •Основні етапи моделювання у системі gpssw
- •Команди gpss World
- •Інтерактивні можливості gpss World
- •Відлагодження моделей у gpss World
- •Блоки зайняття та звільнення багатоканальних пристроїв
- •Блоки апаратної категорії для переведення багатоканальних пристроїв у стан недоступності та відновлення доступності
- •Блоки перевірки стану багатоканальних пристрів
- •Моделювання перемикачів
- •Основні елементи мови
- •Побудова виразів
- •Plus-оператори та їх призначення
- •Вбудована бібліотека процедур
- •Генератори випадкових чисел
- •Реалізація методу Ньютона для розв’язування нелінійних рівнянь за допомогою мови Plus
- •Налагодження Plus-процедур
- •Команда integrate і блок integration для моделювання неперервних систем
- •Використання plus-процедур для моделювання неперервних систем
- •Використання функцій в імітаційних моделях
- •Генерування випадкових чисел для дискретних рівномірних розподілів
- •Генерування випадкових чисел для дискретних нерівномірних розподілів
- •Генерування випадкових чисел для неперервного рівномірного розподілу
- •Генерування випадкових чисел для неперервних нерівномірних розподілів
- •Функції типу e, l і м
- •9.1. Основні відомості з теорії планування експериментів
- •9.1.1. Повний факторний експеримент
- •Оцінювання точності результатів моделювання
- •Дисперсійний аналіз
- •Однофакторний дисперсійний аналіз
- •9.2.2. Двофакторний дисперсійний аналіз
- •9.3. Технологія дисперсійного аналізу у gpss World
- •9.4. Технологія регресійного аналізу у gpss World
- •9.5. Організація експериментів користувача у gpss World
- •Initial Rezult_tf,unspecified ;Ініціалізація матриці результатів
- •Загальні положення
- •Завдання для виконання роботи
- •Індивідуальні завдання для моделювання
- •Контрольні запитання
- •Загальні положення
- •Завдання для виконання роботи
- •Контрольні запитання
- •Загальні положення
- •Завдання для виконання роботи
- •Індивідуальні завдання для моделювання
- •Контрольні запитання
- •Загальні положення
- •Завдання для виконання роботи
- •Індивідуальні завдання для моделювання
- •Контрольні запитання
- •Загальні положення
- •Завдання для виконання роботи
- •Індивідуальні завдання для моделювання одноканальних розімкнутих смо
- •Індивідуальні завдання для моделювання одноканальних замкнутих смо
- •Контрольні запитання
- •Загальні відомості
- •Завдання для виконання роботи
- •Індивідуальні завдання для моделювання багатоканальних розімкнутих смо
- •Індивідуальні завдання для моделювання багатоканальних замкнутих смо
- •Контрольні запитання
- •Загальні відомості
- •Завдання для виконання роботи
- •Індивідуальні завдання для моделювання
- •Контрольні запитання
- •Загальні відомості
- •Завдання для виконання роботи
- •Індивідуальні завдання для моделювання роботи транспортного конвеєра
- •Індивідуальні завдання для моделювання роботи ділянки цеху
- •Контрольні запитання
- •Загальні відомості
- •Завдання для виконання роботи
- •Індивідуальні завдання для моделювання роботи еом для оброблення завдань з різними пріоритетами
- •Контрольні запитання
- •Загальні відомості
- •Завдання для виконання роботи
- •Індивідуальні завдання для моделювання роботи вузла комутації повідомлень
- •Контрольні запитання
- •Загальні відомості
- •Завдання для виконання роботи
- •Індивідуальні завдання для моделювання поширення вірусу на системному диску
- •Контрольні запитання
- •Загальні відомості
- •Завдання для виконання роботи
- •Індивідуальні завдання для проведення дисперсійного аналізу для дослідження вагомості впливу змінних користувача на об’єкт моделі
- •Контрольні запитання
- •Загальні відомості
- •Завдання для виконання роботи
- •Індивідуальні завдання для розроблення експерименту користувача
- •Контрольні запитання
- •Загальні відомості
- •Завдання для виконання роботи
- •Індивідуальні завдання проведення регресійного аналізу для оптимізації і кількісного прогнозу поведінки системи
- •Контрольні запитання
- •Елементи стандартного звіту
- •Загальна інформація про результати роботи моделі
- •Інформація про імена
- •Інформація про блоки
- •Інформація про об’єкти типу «пристрій»
- •Інформація про об’єкти типу «черга»
- •Інформація про об’єкти типу «багатоканальний пристрій»
- •Інформація про таблиці
- •Інформація про списки користувача
- •Табличні значення критеріїв
- •Значення t-критерію Ст’юдента
Стратегії керування потоками вимог
Стратегії керування потоками вимог у СМО задаються дисциплінами черги (D1) та дисциплінами обслуговування (D2).
Під дисципліною черги розуміють порядок (правило), за яким вимоги стають у чергу, якщо пристрій для обслуговування зайнятий, та порядок їх виходу з черги для обслуговування у вільному пристрої.
Дисципліна обслуговування визначає умови, за яких зупиняється обслуговування вимог, як обирається для обслуговування наступна вимога, подальше функціонування частково обслуженої вимоги.
Дисципліни черги та обслуговування можуть класифікуватися за такими ознаками:
наявність або відсутність пріоритетів вимог;
шкалою пріоритетів і правил її застосування;
обмеженням на розмірність черги та на час очікування у черзі (для D1) і призначенням вимог на обслуговування (для D2).
Одна з можливих класифікацій дисципліни черги наведена на рис. 1.9.
Для безпріоритетного обслуговування найпростіша система обслуговування передбачає поставлення вимог у чергу у порядку надходження. Вона має назву FIFO (First In First Out – “перший прийшов – перший пішов”). Інший спосіб організації черги “останнім надійшов – першим обслуговується” LIFO (Last In First Out) ще називається стеком. Вибір вимог з черги може здійснюватися за випадковим законом (RANDOM).
На рис. 1.10 наведена класифікація дисциплін обслуговування за тими же ознаками, що і для дисциплін черги.
Рис. 1.9. Класифікація дисципліни черги
У дисципліні обслуговування (D2) одиночного режиму на обслуговуванні перебуває тільки одна вимога. У (D2) групового режиму на обслуговуванні перебуває група вимог однієї черги. Вимоги поставленої на обслуговування групи послідовно відбираються з черги. Комбінований режим передбачає поєднання одиночного і групового режимів (частина черги обслуговується в одиночному режимі, а інша частина – у груповому).
До безприріотетного обслуговування також належить циклічна дисципліна обслуговування (циклічна D2), яка часто використовується у комп’ютерних системах. Вимога (програма) багаторазово використовує пристрій для обслуговування (процесор) перед тим, як його залишити.
Під час пріоритетного обслуговування кожній вимозі задається деякий параметр. Його значення визначає пріоритет. Пріоритет може бути незмінним у часі (статичний пріоритет) або бути залежним від часу перебування вимоги у системі (динамічний пріоритет).
Рис. 1.10. Класифікація дисципліни обслуговування
У системах з пріоритетом застосовуються наступні правила звільнення каналу обслуговування, якщо він зайнятий у момент надходження вимоги з більш високим пріоритетом:
відносного пріоритету (ВП) – пріоритет враховується тільки з моменту завершення обслуговування вимог і не впливає на процес обслуговування вимог з нижчим пріоритетом. Тобто, входження у систему вимоги з вищим пріоритетом у порівняні з вимогою, що обслуговується, не зумовлює переривання обслуговування останньої;
абсолютного пріоритету (АП) – канал обслуговування звільняється відразу у момент надходження вимоги з більш високим пріоритетом незалежно від того, чи було завершено обслуговування вимоги, що знаходиться у каналі. Вимога, обслуговування якої перервано, може бути вилучена із системи або повернута у накопичувач. Її подальше обслуговування може здійснюватися з місця переривання або з початку обслуговування;
змішаного пріоритету (ЗП) – допускається будь-яка комбінація правил відносного та абсолютного пріоритетів;
чергуючого пріоритету (ЧП) – аналог відносного пріоритету. Використовується у моменти завершення обслуговування групи вимог однієї черги і призначенням нової групи;
обслуговування за розкладом (ОР) – вимоги різних рівнів, що знаходяться у різних накопичувачах, обираються на обслуговування згідно деякого розкладу. Він задає послідовність опитування черг вимог.
Для математичного опису дисциплін обслуговування із змішаним пріоритетом використовується матриця пріоритетів Q = [qij │i,j =1,…,H], де Н – число класів вимог, які надходять у систему. Елемент qij задає пріоритет вимоги класу і у відповідності до вимог класу j. Він приймає такі значення: