
- •Моделювання систем
- •Передмова
- •Моделі процесів і систем
- •Класифікація моделей
- •Основні визначення та класифікація систем масового обслуговування
- •Характеристики систем масового обслуговування
- •Вхідний потік вимог
- •Стратегії керування потоками вимог
- •Класифікація систем масового обслуговування
- •Метод статистичних випробовувань
- •Генератори випадкових чисел
- •Моделювання випадкових подій та дискретних випадкових величин
- •Моделювання неперервних випадкових величин
- •Моделювання нормально-розподілених випадкових величин
- •Моделювання випадкових векторів
- •Моделювання випадкових функцій
- •Статистична обробка результатів моделювання
- •Визначення кількості реалізацій під час моделювання випадкових величин
- •Основне меню gpss World
- •Меню File
- •Меню Edit
- •Панель інструментів gpss World
- •Вікно моделі у системі gpss World
- •Інтерактивний перегляд значень виразів
- •Налаштування параметрів моделювання
- •4.1. Основне меню gpss World
- •4.2. Подання моделей у вигляді блок-діаграм
- •4.3. Основні складові системи gpssw
- •4.4. Об'єкти обчислювальної категорії
- •4.4.1. Константи
- •4.4.2. Системні числові атрибути
- •4.4.3. Арифметичні і логічні оператори
- •4.4.4. Бібліотечні математичні функції
- •4.4.5. Змінні користувача
- •4.4.6. Вирази в операторах gpss
- •4.4.7. Зберігаючі комірки
- •4.4.8. Матриці зберігаючих комірок. Оголошення та ініціалізація матриць
- •4.4.9. Арифметичні змінні й арифметичні вирази
- •4.4.10. Булеві змінні
- •4.4.11. Типи функцій
- •5.1. Введення транзактів у модель і вилучення їх із неї
- •5.2. Блоки для зміни значень параметрів транзактів
- •5.3. Блоки апаратної категорії зайняття та звільнення одноканальних пристроїв
- •5.4. Блоки перевірки стану та передавання керування в одноканальних пристроях
- •5.5. Блоки статистичної категорії
- •5.6. Блоки для зміни послідовності руху транзактів у моделі
- •5.7. Блоки апаратної категорії для переривань одноканальних пристроїв
- •5.8. Блоки апаратної категорії для переведення одноканальних пристроїв у стан недоступності
- •5.9. Створення і застосування списків користувача
- •Основні етапи моделювання у системі gpssw
- •Команди gpss World
- •Інтерактивні можливості gpss World
- •Відлагодження моделей у gpss World
- •Блоки зайняття та звільнення багатоканальних пристроїв
- •Блоки апаратної категорії для переведення багатоканальних пристроїв у стан недоступності та відновлення доступності
- •Блоки перевірки стану багатоканальних пристрів
- •Моделювання перемикачів
- •Основні елементи мови
- •Побудова виразів
- •Plus-оператори та їх призначення
- •Вбудована бібліотека процедур
- •Генератори випадкових чисел
- •Реалізація методу Ньютона для розв’язування нелінійних рівнянь за допомогою мови Plus
- •Налагодження Plus-процедур
- •Команда integrate і блок integration для моделювання неперервних систем
- •Використання plus-процедур для моделювання неперервних систем
- •Використання функцій в імітаційних моделях
- •Генерування випадкових чисел для дискретних рівномірних розподілів
- •Генерування випадкових чисел для дискретних нерівномірних розподілів
- •Генерування випадкових чисел для неперервного рівномірного розподілу
- •Генерування випадкових чисел для неперервних нерівномірних розподілів
- •Функції типу e, l і м
- •9.1. Основні відомості з теорії планування експериментів
- •9.1.1. Повний факторний експеримент
- •Оцінювання точності результатів моделювання
- •Дисперсійний аналіз
- •Однофакторний дисперсійний аналіз
- •9.2.2. Двофакторний дисперсійний аналіз
- •9.3. Технологія дисперсійного аналізу у gpss World
- •9.4. Технологія регресійного аналізу у gpss World
- •9.5. Організація експериментів користувача у gpss World
- •Initial Rezult_tf,unspecified ;Ініціалізація матриці результатів
- •Загальні положення
- •Завдання для виконання роботи
- •Індивідуальні завдання для моделювання
- •Контрольні запитання
- •Загальні положення
- •Завдання для виконання роботи
- •Контрольні запитання
- •Загальні положення
- •Завдання для виконання роботи
- •Індивідуальні завдання для моделювання
- •Контрольні запитання
- •Загальні положення
- •Завдання для виконання роботи
- •Індивідуальні завдання для моделювання
- •Контрольні запитання
- •Загальні положення
- •Завдання для виконання роботи
- •Індивідуальні завдання для моделювання одноканальних розімкнутих смо
- •Індивідуальні завдання для моделювання одноканальних замкнутих смо
- •Контрольні запитання
- •Загальні відомості
- •Завдання для виконання роботи
- •Індивідуальні завдання для моделювання багатоканальних розімкнутих смо
- •Індивідуальні завдання для моделювання багатоканальних замкнутих смо
- •Контрольні запитання
- •Загальні відомості
- •Завдання для виконання роботи
- •Індивідуальні завдання для моделювання
- •Контрольні запитання
- •Загальні відомості
- •Завдання для виконання роботи
- •Індивідуальні завдання для моделювання роботи транспортного конвеєра
- •Індивідуальні завдання для моделювання роботи ділянки цеху
- •Контрольні запитання
- •Загальні відомості
- •Завдання для виконання роботи
- •Індивідуальні завдання для моделювання роботи еом для оброблення завдань з різними пріоритетами
- •Контрольні запитання
- •Загальні відомості
- •Завдання для виконання роботи
- •Індивідуальні завдання для моделювання роботи вузла комутації повідомлень
- •Контрольні запитання
- •Загальні відомості
- •Завдання для виконання роботи
- •Індивідуальні завдання для моделювання поширення вірусу на системному диску
- •Контрольні запитання
- •Загальні відомості
- •Завдання для виконання роботи
- •Індивідуальні завдання для проведення дисперсійного аналізу для дослідження вагомості впливу змінних користувача на об’єкт моделі
- •Контрольні запитання
- •Загальні відомості
- •Завдання для виконання роботи
- •Індивідуальні завдання для розроблення експерименту користувача
- •Контрольні запитання
- •Загальні відомості
- •Завдання для виконання роботи
- •Індивідуальні завдання проведення регресійного аналізу для оптимізації і кількісного прогнозу поведінки системи
- •Контрольні запитання
- •Елементи стандартного звіту
- •Загальна інформація про результати роботи моделі
- •Інформація про імена
- •Інформація про блоки
- •Інформація про об’єкти типу «пристрій»
- •Інформація про об’єкти типу «черга»
- •Інформація про об’єкти типу «багатоканальний пристрій»
- •Інформація про таблиці
- •Інформація про списки користувача
- •Табличні значення критеріїв
- •Значення t-критерію Ст’юдента
Реалізація методу Ньютона для розв’язування нелінійних рівнянь за допомогою мови Plus
У випадку необхідності за допомогою мови Plus можна реалізовувати чисельні методи. Як приклад, розглянемо метод Ньютона для розв’язування нелінійних рівнянь.
Приклад. Знайти наближене значення кореня рівняння
х3 – 3х2 + 2х – 1 = 0
з початковим наближенням х0 = 2.
Кожне наступне наближене значення кореня нелінійного рівняння можна знайти за наступними формулами:
xn+1 = xn – ∆xn, ∆xn = f(xn) / f '(xn),
де f(xn), f '(xn) – значення функції та її похідної для значення аргументу xn.
Коренем нелінійного рівняння буде таке значення xn, для якого ∆xn < , де – задана точність. Модель реалізації алгоритму задачі зображено на рис. 8.1.
Фактичні аргументи виклику процедури Metod_Njutona є простими. Однак кожен із цих аргументів може бути складним виразом, який обчислюється одночасно з викликом процедури. Результат обчислення кожного аргументу використовується замість аргументу, який заявлений у визначенні процедури. Кінцеве значення кожного аргументу визначається відповідно до його позиції.
Рис. 8.1. Модель методу Ньютона для розв’язування нелінійних рівнянь
Локальні змінні в Plus-процедурах автоматично не ініціалізуються. Тому вони визначаються до виконання дій з ними. Якщо у прикладі (рис. 8.1) не ініціалізувати, наприклад, локальну змінну e_ конкретним значенням, здійсниться зупинка через помилку “Operand B. Недопустиме значення. Елемент даних не був ініціалізованим”.
Результати моделювання наведені на рис. 8.2.
З отриманих результатів видно, що значення кореня нелінійного рівняння х3 – 3х2 + 2х – 1 = 0 дорівнює 2,324718. В цьому можна переконатися підставивши це значення у вихідне рівняння.
Налагодження Plus-процедур
Для налагодження Plus-процедур потрібно застосовувати режим трасування. Для цього обирається меню Edit►Settings (Правка►Настройки) ►Reports (Звіти) ►Plus Trace (Трасування Plus) ►Оk. Необхідно зберегти модель. В режимі трасування кожен виклик Plus-процедури супроводжується записом у вікні Journal (Журнал). Повідомлення трасування показують глибину опрацювання і складають список обчислених аргументів процедури виклику.
Рис. 8.2. Результати розв’язання нелінійного рівняння
Трасування можна здійснювати і всередині Plus-процедур. Для цього складають одну або декілька фіктивних Plus-процедур, які жодних дій не проводять. Тоді їх можна багаторазово викликати у вихідній Plus-процедурі.
Нижче наведена модель, з чотирьма фіктивними процедурами Rezyltat1, Rezyltat2, Rezyltat3, Rezyltat4 (рис. 8.3) для попереднього прикладу.
Вихідна процедура Metod_Njutona викликається лише один раз, а фіктивні процедури стільки разів, скільки буде зроблено кроків до виконання умови завершення моделювання. Фрагмент повідомлень трасування, які видаються в процесі виконання відкомпільованої програми наведені на рисунку 8.4.
Аналізуючи повідомлення трасування можна відслідкувати зміни чотирьох змінних на кожному кроці розв’язання задачі і за необхідності внести відповідні виправлення. Черговий крок розв’язання розпочинається значенням функції fx, що видається у ході трасування фіктивною процедурою Rezyltat1 і закінчується значенням шуканої величини х_, що видається процедурою Rezyltat4. У наведеному фрагменті показані три кроки розв’язання поставленої задачі.
Рис. 8.3. Модель методу Ньютона з фіктивними процедурами