План заняття:

І. Організаційний момент...................................................................................1хв

ІІ. Мотивація навчально-трудової діяльності учнів....................................... 1хв

ІІІ. Вивчення нового матеріалу........................................................................19хв

IV. Закріплення нового матеріалу....................................................................10хв

V. Практична робота

V.1. Вступний інструктаж.................................................................................2хв

V.2. Самостійна практична робота учнів та інструктаж вчителя ...............45хв

V.3. Заключний інструктаж...............................................................................4хв

VI. Прибирання робочих місць і приміщення майстерні черговим

VII. Підведення вчителем підсумків заняття...................................................2хв

Хід і зміст заняття

І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ – 1хв.

1. Введення учнів у майстерню після дзвінка в спецодязі (фартух, косинка).

2. Перевірка присутності учнів за журналом.

3. Перевірка готовності учнів до заняття: учні повинні мати робочий зошит, інструменти та матеріали, необхідні для виконання практичної роботи.

4. Староста призначає чергових за графіком.

5. Організація робочих місць: з лівого боку розміщуються матеріали, з правого – інструменти, робочий зошит – попереду.

6. Ознайомлення учнів з планом занять.

III. Мотивація навчально-трудової діяльності учнів–1 хв.

Гладь – це один з найпоширеніших видів вишивки, яким озоблюють одяг, побутові речі, сувеніри. У сучасну моду все більше входить дитячий, жіночий і чоловічий одяг, оздоблений машинною вишивкою. Машинна вишивка – це швидкий зручний та легкий спосіб оздобити виріб.

Занизування також доволі актуальне. Дуже часто занизуванням оздоблюють рушники.

А на сьогоднішньому занятті я вас познайомлю з обладнанням, матеріалами та технологічними процесами машинної вишивки, а також ручним способом виконання даних видів вишивки.

IV. Вивчення нового матеріалу – 19хв.

Розповідь вчителя з демонстрацією слайд шоу.

План:

1. Технологія виконання вільної гладі.

2. Машинна вишивка.

3. Занизування.

1. Технологія виконання вільної гладі.

Під запис: Гладь – це вишивка, яка заповнює площину узору стібками, що можуть лягати в різних напрямках, їх кладуть по контуру рисунка, нанесеного на тканину. Заповнення може бути повним або частковим. Вільною гладдю виконують рослинні і зооморфні орнаменти, вона буває декількох видів:

- двобічна;

- художня;

- полтавська;

- біла.

Розповідь: Кожен вид вільної гладі призначається для вишивання узорів, що відрізняються за розмірами, зовнішнім виглядом, гамою кольорів. Гладдєва вишивка буває одноколірною (білою або в тон тканини) і багатокольоровою. Одноколірною гладдю оздоблюють білизну, блузки, скатерки, серветки.

Двобічною гладдю вишивають узори з невеликими квіточками й листочками, тому що стібки гладі необхідно робити завдовжки не більше 1 см. Рисунок переводять на тканину за допомогою копіювального паперу або методом прошивання. Різноманітні рослинні орнаменти, що складаються з невеликих квітів, листків, бутонів, можна вишивати на серветках, скатертинах, блузах нитками одного або декількох кольорів.

Художню гладь вишивають кольоровими нитками різних відтінків плоскими двобічними стібками. Тональний підбір ниток дозволяє вишити квітку або листок дома-трьома тонами одного кольору ниток: від світлого відтінку до більш темного, і навпаки, від темного – до світлого. Перехід від одного відтінку до іншого має бути плавним. Цього можна досягти, якщо робити стібки різної довжини. Якщо квітку, бутон або листок треба вишити трьома тонами кольорів, то їхню довжину умовно ділять на три рівні частини і кожен наступний тон ніби вшивають в інший. Напрямок стібків – по жилках пелюсток квіток і листків зелені, зображених на малюнку. Виконуючи художню гладь, насамперед обшивають контур швом уперед голкою. Перші стібки гладі треба вишивати від країв малюнка до цента, а кожну окрему пелюстку – від країв до її основи. Якщо гладь виконана правильно, то лицьовий і виворітні боки будуть однаковими.

Біла гладь – це одноколірна вишивка, але завдяки тому, що стібки лягають в різних напрямках, вона набуває багато відтінків. Малюнки для білої гладі мають невеликі деталі, які заповнюються різними техніками, наскільки вистачає фантазії і вміння у вишивальниці. Краса залежить від тонкості та чіткості виконання даної техніки. Білу гладь шиють двобічними стібками, що щільно прилягають оди до одного по формі мотиву. Щоб гладь узору була випуклою, попередньо на елементах узору накладають прості стібки швом уперед голкою, які розміщуються в поперечному напрямку щодо основного гладдєвого настилу. Біла гладь складається з кількох технік – гладі з настилом, прикрашальних швів, дірочок, сіток, горошинок, вузликів тощо, інколи її поєднують з прорізною гладдю. Гладдєві горошини виконують вертикальними або горизонтальними стібками гладі з настилом, дрібні листки – прямими або косими стібками гладі з настилом. На великих листках роблять настил по всій довжині і два паралельні стібки по середині нього, починають виконувати гладдєві стібки з цілої частини листка.

Полтавська гладь – одна з видів гладі у прикріп. Нею здавна розшивали хустки, рушники, фартухи, а тепер, вишивають ще й доріжки, серветки, панно. Цю гладь виконують довгими стібками (від 1 до 3 см), кольоровими муліне у дві-три нитки шовком або волічкою. Здебільшого нею вишивають орнаменти рослинного характеру. Перш ніж приступити до виконання полтавської гладі, потрібно на тканину нанести малюнок, дібрати за кольором нитки. Виконують її поверховим настилом з пересягами, які закріплюють гладдєві стібки на тканині. На довгому стібку виконують два-чотири пересяги, а щоб вони були не дуже помітними, їх накладають не на одному рівні (можна прикріплювати і на одному рівні). З виворітного боку вишивка має вигляд дрібних розсипних стібків. Якщо полтавську гладь вишивають нитками різних кольорів, то межа між кольорами повинна різко виділятися. Для того щоб гладь вийшла більш випуклою, попередньо по контуру малюнка виконують настил швом уперед голкою.

Рушникові шви характерні для Київщини, Харківщини, Полтавщини, Чернігівщини, Дніпропетровщини. На Полтавщині рушникові шви виконують виключно червоними нитками. На Чернігівщині та Київщині рушникові шви також виконують червоними нитками, а заповнення серединок квіток – синіми. На Дніпропетровщині поширене вкраплення жовтого кольору. Назва «рушниковий» походить від народних рушників. У різні часи вишивали переважно цією технікою. Рушниковими швами шиють рушниковий орнамент у вигляді дерева, що ніби виходить з вазона, чи великої квітки. Інколи орнамент доповнюють птахами, комахами тощо. Елементи орнаменту займають більшу площу, ніж в орнаментах, виконаних декоративними швами, бо у рушникових заповненнях рапорт повторюється кілька разів.