Порядок визнання спадщини відумерлою:
сплив одного року з часу відкриття спадщини;
вжиття заходів щодо охорони спадщини, що не була прийнята спадкоємцями, до визнання її відумерлою (ст. 1283 ЦК);
подання органом місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини до суду заяви про визнання спадщини відумерлою;
рішення суду про визнання спадщини відумерлою.
Спадщина, визнана судом відумерлою, переходить у власність територіальної громади за місцем відкриття спадщини.
6. Спадковий договір (Глава 90 цк).
Перехід майна на підставі спадкового договору не є окремим видом спадкування. На відносини, що випливають із спадкового договору, не поширюються правила про спадкування, в тому числі право на обов’язкову частку. Спадковий договір має пріоритет перед заповідальним розпорядженням, тому заповіт, складений щодо майна, вказаного у спадковому договорі, є нікчемним (ч.2 ст. 1307 ЦК).
Спадковий договір (ст. 1302 ЦК)— це угода, за якою одна сторона (набувач) зобов'язується виконувати розпорядження другої сторони (відчужувача), і в разі його смерті набуває право власності на майно відчужувача.
Правова характеристика спадкового договору:
консенсуальний;
відплатний;
односторонній;
алеаторний (ризиковий).
Сторони в договорі:
1) відчужувач — тільки фізична особа (подружжя, один з подружжя, інша фізична особа). При цьому кожен з подружжя може бути і відчужувачем, і набувачем одночасно;
2) набувач — фізична чи юридична особа.
Відчужувачем і набувачем можуть бути:
фізичні особи з повною цивільною дієздатністю;
неповнолітні особи (з врахуванням правил, встановлених ст. 32 ЦК);
фізичні особи, цивільна дієздатність яких обмежена (з врахуванням правил, встановлених ст. 36 ЦК).
Форма спадкового договору — письмова, нотаріально посвідчена.
Спадковий договір підлягає державній реєстрації у Спадковому реєстрі.
Обов’язки набувача: виконання дій майнового або немайнового характеру за життя відчужувача, або після смерті відчужувача.