Підберіть 3 методики на дослідження творчих якостей та можливостей особистості.

Індивідуальні особливості учнів

Темперамент

Здібності

Характер

сангвінік

Під час колективного розв'язування творчо­го завдання саме учні-сангвініки є лідерами; вони планують спільну роботу, чим можуть за­важати іншим членам групи себе проявити. Їх легко помітити: вони кмітливі, творчі, достат­ньо швидко реагують та діють, легко переклю­чаються з одного виду діяльності на інший, впевнені у власних силах. Учні-сангвініки охо­че виконують різні завдання, не завжди дета­лізують навчальний матеріал. Вони не люблять виконувати вправи тренувального характеру, а тому не завжди мають високий рівень сформо­ваної вмінь і навичок.

сильний, врівноважений, рухливий Дітей із сангвінічним темпераментом характеризують легка збудливість почуттів, які не дуже міцні, але відносно стійкі. Вони енергійні, активні, довго не витримують одноманітної діяльності, здебільшого не сором'язливі, але стримані. Легко спілкуються, користуються повагою ровесників, не схильні ображатись, беруть участь у громадській роботі класу і школи. За сприятливих умов виховання ростуть спокійними, вміру рухливими, адекватно реагують на зміну обставин, за несприятливих — виявляють байдужість, безвідповідальність, несамокритичність. Правила поведінки й уміння ними керуватися засвоюють легко, але без систематичних вправ швидко втрачають. Завдяки рухливості легко піддаються як позитивному, так і негативному впливу. На зауваження дорослих реагують спокійно, не опираючись.

холерик

Учні-холерики у процесі ознайомлення з но­вим матеріалом іноді, збагнувши головне, не звертають уваги на деталі. Для підтримування інтересу до навчання їм треба пропонувати цікаві, захоплюючі завдання; у творчій групі вони часто виконують роль «критика». Такі учні під час розв'язування творчого завдання нерідко обмежуються знаходженням загальної ідеї, а потім втрачають інтерес до роботи, про­понують недостатньо повну аргументацію, сприймають інший (навіть раціональніший) спосіб розв'язування неохоче.

Учнів-холериків на початкових етапах до­цільно ознайомлювати з різноманітними спо­собами розв'язування завдань з вимогою обра­ти раціональніший. Така діяльність потребує ретельнішого та глибшого ознайомлення з кожним розв'язанням, способом, сприяє роз­витку конструктивного критицизму, здатності обґрунтовувати власну думку, привчає до сис­тематичної та наполегливої праці. Їхні письмові роботи зазвичай є неохайни­ми, малюнки до завдань надто схематичними (зокрема, це негативно впливає на використан­ня ними графічного методу розв'язування си­стем рівнянь). Тому важко виявити їхні здібності до математики, а також адекватно оцінити навчальні досягнення. Учні-холерики негативно ставляться до заучування формул, правил, властивостей тощо. Через неуважність вони отримують низькі бали за виконання те­стових завдань.

Зазначимо, що учні цього темпераменту за інших рівних умов допускають найбільше не­доліків і помилок порівняно з іншими через небажання ретельно працювати та формальний підхід до виконання завдань.

(сильний, неврівноважений Діти холеричного темпераменту характеризуються легкою збудливістю почуттів, силою й стійкістю їх у часі. Поведінка їх енергійна й різка. Вони бурхливо реагують на подразники, їм важко переключатися на спокійнішу справу. У колективі прагнуть самостверджуватись, люблять організовувати ігри, охоче залучаються до різних видів діяльності. За правильних умов виховання виявляють активність, наполегливість у роботі, за неправильних — стають неслухняними, запальними, образливими. Покарання, зауваження дорослих діють на них негативно, збуджують, роблять їх грубими, викликають намагання вчинити «на зло». У спілкуванні з такими дітьми потрібно зважати на їхні особливості, бути спокійним, доброзичливим, але вимогливим ставленням формувати стриманість

флегматик

Учні-флегматики потребують багато часу на підготовку до роботи. Вони повільно викону­ють завдання пізнавального характеру (через інертність думки, іноді — через лінощі), прак­тичні вправи, їм важко відповідати усно біля дошки. Оскільки такі діти важко переключа­ються з одного виду діяльності на інший, то вчителю складно виявити у них задатки твор­чого мислення. Під час пояснення нового ма­теріалу для учнів-флегматиків поетапні запи­си на дошці слід зберігати, щоб на етапі підве­дення підсумків за ними стисло проговорити всі кроки. Учнів з таким темпераментом треба детальніше інструктувати щодо виконання зав­дань (спочатку у письмовій, а потім в усній формі). За виконання тестових завдань флегма­тики отримують небагато балів, оскільки не встигають виконати всі завдання за відведений час. Для з'ясування рівня засвоєння ними тео­ретичного матеріалу (умінь виводити формули, доводити теореми тощо) доцільно проводити залік (письмово або у формі бесіди) на індивідуальних заняттях. Негативний вплив особли­востей темпераменту флегматиків проявляєть­ся у значних труднощах під час виконання ус­них завдань (наприклад, у процесі знаходжен­ня коренів квадратних рівнянь за теоремою Вієта та її наслідками).

Сприяють творчій навчально-пізнавальній діяльності флегматиків їх працелюбність, на­полегливість у досягненні мети і міцна па­м'ять, їм необхідно співпрацювати у групі з ак­тивними однокласниками, адже нерідко саме вони здатні довести розв'язування до кінцево­го результату, ретельно перевірити відповідь, охайно оформити записи. Захопившись роз­в'язуванням, флегматики часто не обмежують­ся знаходженням одного способу розв'язуван­ня, з'ясовують різні особливості, що містять­ся в умові, ставлять доцільні запитання тощо.

Учні-флегматики поміркованіше підходять до роботи над текстом завдань.

сильний, врівноважений, інертний У дітей флегматичного темпераменту почуття важко збуджувані, проте тривалі й стійкі. Флегматик повільний, неохоче спілкується, часто нехтує тим, що вимагає швидкості, зайвих рухів. Він уникає доручень, але отримавши їх, виконує з бажанням, хоч і не поспішаючи, дотримується порядку, організованості. Ухиляється від конфліктів, його важко образити, але, вступаючи в конфлікт, глибоко переживає, хоч зовні не демонструє цього. Щоб посилити активність флегматиків, їх слід залучати до ігор, спорту. За сприятливих виховних умов вони виростають вдумливими, слухняними, організованими людьми, які добре сприймають зауваження дорослих, виправляють помилки; за несприятливих — лінивими, байдужими, апатичними, пасивними.

меланхолік

Учні-меланхоліки мають низьку працездат­ність, підвищений рівень втомлюваності. Тому до дошки їх доцільніше викликати на початку уроку, а складні письмові завдання чергувати з усними (зокрема на кмітливість). Такі діти че­рез невдачі на початку можуть навіть відмови­тися від подальшого виконання завдань. Важ­ливою для них є вчасно надана консультація, ініційована вчителем. Оскільки вони несміливі та сором'язливі, то їм легше скористатися до­відником, комп'ютерною програмою консуль­туючого характеру, ніж звернутися за допомо­гою до вчителя, однокласника. Меланхоліки краще виконують поточні роботи контролюю­чого характеру, ніж тематичного, навіть за умо­ви збігу їх за обсягом, змістом, рівнем склад­ності. Вони часто нервуються, що створює утруднення в процесі роботи з тестами. Виявлен­ня задатків творчого мислення в процесі спос­тереження за ними ускладнюється тим, що такі учні рідко висловлюють власні ідеї, а нервуван­ня призводить до порушення логіки міркувань.

Щоб створити ситуацію успіху для учнів-меланхоліків, учителю слід спиратися на їхню охайність, схильність до роздумів, ретельне об­мірковування деталей (зокрема, це яскраво ви­являється під час виконання завдань з парамет­рами). Для того, щоб сформувати в таких учнів уміння впевнено висловлювати власні думки, їм варто пропонувати бути співдоповідачами сангвініків під час презентації результатів спільної творчої роботи. Відчуття підтримки сприяє розкриттю учня.

слабкий, гальмівний Діти з меланхолічним темпераментом надзвичайно чутливі. Почуття, що легко виникають у них, є міцними й стійкими у часі. Вони сором'язливі, малоактивні, важко пристосовуються до нових обставин, відзначаються хворобливою вразливістю, швидкою втомлюваністю, невпевненістю у своїх силах, поганим настроєм, острахом перед труднощами. Меланхоліки скаржаться на ровесників, бояться образ, часто плачуть, намагаються гратися самостійно. Побоюючись труднощів, будучи невпевненими у своїх силах, вони губляться при опитуванні, виконанні контрольних робіт, хоч мають знання. Чуйне ставлення учителів, батьків до таких учнів, підбадьорювання, доброзичлива і своєчасна допомога сприяють створенню життєрадісного настрою, зміцнюють волю, прагнення до успіху.

Назва КТС

«Ігри й розминки»

Вік та кількість учасників

6-7 років 20-30 осіб

Термін та місце проведення

Урок у школі

Мета

Корисні для ослаблення монотонності, збудження активності учнів і спонукання їх до подальшої роботи. Ігри й розминки підвищують значення основної вправи легким і невимушеним шляхом.

План проведення

Правило перше. До роботи мають залучатися тією чи іншою мірою всі учні [36].

Правило друге. Треба подбати про психологічну підготовку учнів. Не всі, учні що прийшли на урок, психологічно готові до безпосереднього включення до тієї чи іншої форми роботи. Виявляються скутість, традиційність поведінки. У звязку з цим корисні розминки, постійне заохочення учнів до активної участі в роботі, надання можливостей для самореалізації.

Правило третє. Кількість тих, хто навчається технології інтерактиву, не повинна перевищувати ЗО чоловік (краще до 20). Тільки за цієї умови можлива продуктивна робота в малих групах. Адже важливо, щоб кожен був почутий.

Правило четверте. Приміщення для роботи має бути підготовлене з таким розрахунком, щоб учням було легко пересідати для роботи у великих і малих групах. Добре, якщо заздалегідь будуть підготовлені матеріали, необхідні для творчої роботи.

Правило пяте. Будьте уважні до питань процедури й регламенту. Про них треба домовитися із самого початку й не порушувати їх.

Правило шосте. Розподіляти учнів на групи слід на основі добровільності. Якщо цього з якихось причин не можна зробити, потім доречно скористатися принципом випадкового вибору.

Спосіб оцінювання КТС

к же на практиці здійснити інтерактивне навчання? Необхідно зауважити, що найважливішою умовою для цього є особистий досвід участі в тренінгах з інтерактиву. Іншими словами, освоєння вчителем активних методів і прийомів навчання просто неможливе без безпосереднього включення в ті або інші форми. Можна прочитати гори літератури про активні методи навчання, але навчитися їм можна тільки шляхом особистої участі в грі, мозковому штурмі або дискусії. Тим педагогам, хто вирішить працювати з інтерактивними технологіями, варто знати деякі правила.