Виконання курсової роботи

Безпосереднє включення студента в підготовку роботи передбачає: відбір і опрацювання літературних джерел; критичний аналіз опублікованих даних, позицій авторів та визначення власної точки зору з дискусійних питань; збір і накопичення фактів, вивчення і застосування передового педагогічного досвіду; формування висновків та рекомендацій.

Вивчення літератури рекомендується розпочинаючи з праць загального характеру, а від них переходити до спеціальних і більш конкретних досліджень.

Робота над аналізом наукових праць з теми повинно супроводжуватись фіксації, основних думок, положень, результатів дослідження. Необхідно практикувати різні види нотатків. Нерідко студенті виписують окремі фрагменти, в яких концентруються основні ідеї, положення, наслідки дослідження. Вони можуть бути використані в роботі у вигляді цитат. Такі виписки треба робити особливо ретельно, точно записуючи назву праці, видавництво, рік видання, кількість сторінок. Відсутність точних даних у посиланнях приводить до необхідності знову звертатися до цитованого матеріалу, звіряти його, непродуктивно витрачати час.

Виписки рекомендується робити не в зошитах, а на окремих картках. Записи бажано робити на одній стороні аркуша, зліва потрібно залишити місце для подальших поміток і доповнень. Карткова система виписок має ту перевагу, що дає можливість класифікувати зібраний матеріал, і цим полегшує його подальше застосування. Виписки, з ґрунтовані в окремі теми, питання, радимо зберігати в спеціальних конвертах або ящиках.

При осмисленні педагогічних праць у студентів виникають і свої міркування, гіпотези. Ці думки рекомендуємо записувати також на картках та проводити їх у певну систему.

В процесі аналізу і узагальнення фактичного матеріалу необхідно дотримуватися наукової толерантності і правдивості, не підганяти факти під сформульовані положення, ідеї. При аналізі реальної дійсності також слід уникати замовчування суперечностей, проблем, недоліків у навчально-виховному процесі. З цих же позицій слід підходити до оцінки праць педагогів, психологів, досвіду педагогів-практиків.

Паралельно з вибором теми і опрацюванням літератури проводиться робота над бібліографією. Студентам необхідно з’ясувати наскільки повно тема роботи висвітлена у літературі. Починати виявлення джерел з теми необхідно з керівних документів, з аналізу педагогічної і педагогічної спадщини вітчизняних і зарубіжних авторів. При складанні бібліографії радимо використовувати збірники, каталоги бібліотек, огляди публікацій літератури і рецензій, надрукованих у педагогічній періодиці, виставки новинок педагогічної літератури в бібліотеках.

Під час роботи над темою студенті повинні постійно спілкуватися за новинками в педагогічній літературі, за періодичними виданнями, доповнювати і коригувати бібліографію з обраної теми.

У більшості бібліотек крім книжкових каталогів ведуться ще і картотеки газетно-журнальних статей. З ними також слід ознайомитися.

В курсових роботах необхідно використовувати цифрові та ілюстративні матеріали., що забезпечують більш високу доказовість і аргументованість результатів. Багато відомостей можна подати у вигляді таблиць, схем, діаграм. Але слід мати на увазі, що роботу не бажано ними перевантажувати. Текст і таблиці, схеми не повинні дублювати зміст. Вони мають взаємно доповнювати наукову інформацію, пояснювати її. Недоцільно ілюструвати текстовий виклад цифровим матеріалом без його незалежного пояснення та статистичної обробки.

У роботі можуть бути використані фотографії, малюнки, плани, розробки, якщо вони розкривають і поглиблюють її зміст.

У курсовій роботі важливо подати практичні (методичні) рекомендації, які можуть бути використані науково-педагогічними працівниками в навчально-виховному процесі ПТНЗ.

Розкриття теми вимагає визначення й опису тих аспектів полі­тичного, економічного, духовного життя країни, що в умовах ринкових відно­син, упровадження досягнень НТП перетерпіли істотних змін. Варто підкрес­лити протиріччя, що загострилося в цих умовах, між необхідністю підготовки фахівця, який би кваліфіковано справився зі своїми професійними обов'язками в мінливих виробничих структурах, і відсутністю забезпечуючої (регламенту­ючої) цю підготовку документації. Дослідницький апарат включає об'єкт, предмет, мету, завдання.

Об'єкт дослідження - це процес або явище, що породжує проблемну си­туацію й є обраним для вивчення (об'єктом може бути процес підготовки робі­тника конкретної спеціальності, самостійна підготовка учнів, структура змісту професійної підготовки студентів і т.д.).

Предмет дослідження ̶ один з аспектів (частина, сторона, властивості) об'єкта, що досліджується.

Мета дослідження повинна відбивати бажаний результат. Мета дослідження – це визначення автором своєї евристичної стратегії в отриманні нових знань про об’єкт та предмет дослідження, усвідомлений образ очікуваного результату, на досягнення якого спрямована діяльність дослідника. Мета спрямовує дослідницьку діяльність та визначає можливі засоби її досягнення через формування завдань дослідження. Не можна формулювати мету як дослідження..., вивчення..., оскільки таке визначення мети вказує на засіб, але не спосіб її досягнення.

Сукупність підцілей, заданих у деякій послідовності, що забезпечують, тим самим, бажаний результат дослідження, являють собою завдання дослі­дження.

Завдання дослідження – відповідно до загальної мети необхідно чітко визначити етапи наукового пошуку для її досягнення. Передусім слід сформулювати завдання, пов’язані з виявленням найсуттєвіших ознак та внутрішньої структури об’єкта і предмета дослідження. Завданнями курсової роботи можуть бути, зокрема, такі: виявлення сутності окремих понять, явищ, процесів, визначення параметрів та рівнів їх функціонування, принципів інтерпретації тощо. Увесь комплекс завдань – це алгоритм безпосередньої загальної моделі дослідження, зумовлений логікою етапів конкретного наукового пошуку. У курсовій роботі має бути 2 і більше завдання.

Завдання дослідження і зміст роботи повинні бути приведені у відповід­ність. Отже, завданнями можна вважати:

1. Провести аналіз умов здійснення професійної діяльності робітника за фахом "...".

2. Визначити програму професійної підготовки фахівця.

3. Обґрунтувати доцільність обраного змісту, обсягу і послідовності ви­кладу навчального матеріалу за темою "змістовного модуля", "курсу" "теми" тощо (див. Додатки А, Б ,Г, Д, Ж, З, К).

4. Визначити технології навчання майбутніх фахівців на рівні теми розділу, теми уроку й обґрунтувати свій вибір.

Підсумком курсової роботи є досягнення мети та реалізація завдань дослідження. Результати цього необхідно відобразити у висновках.