3. Комбіновані небезпеки.

Комбіновані небезпеки можуть бути природно-техногенними, природно-соціальними та соціально-техногенними.

Природно-техногенні небезпеки – це такі небезпеки, що проявляються під дією сил природи, але при участі людини або в результаті її діяльності. До таких небезпек відносяться, у першу чергу, екологічні катастрофи. Прикладами можуть служити: проблема Аральського моря; вивітрювання земель у результаті неправильного землекористування; вимирання цілих видів рослин і тварин у результаті їхнього хижацького знищення або забруднення місць проживання.

Другим видом комбінованих небезпек є природно-соціальні небезпеки, тобто небезпеки, пов'язані з несприятливою соціально-політичною обстановкою, але вони мають природний характер, наприклад: епідемії інфекційних захворювань; масові отруєння; голод і т. д.

Третім видом комбінованих небезпек є соціально-техногенні небезпеки. Це такі небезпеки, які пов'язані з виробничою діяльністю (професійні захворювання, травматизм), масовими психічними відхиленнями та захворюваннями, викликаними впливом на свідомість і підсвідомість засобів масової інформації.

Чітке розуміння причин виникнення небезпек значною мірою сприяє успішному захистові від цієї небезпеки.

Слід зазначити, що, як правило, небезпеки бувають комбінованими. Землетруси і виверження вулканів часто супроводжуються пожежами, обвалами, зсувами й іншими небезпеками. Крім того, стихійні лиха можуть бути причинами великих техногенних аварій і катастроф, таких, як розлив отруйних речовин, викид радіоактивних елементів, автомобільні, залізничні й авіаційні катастрофи, аварії кораблів і т. інше. Також причинами таких аварій можуть бути бойові дії. Часто стихійні лиха і великі техногенні катастрофи супроводжуються масовими отруєннями, епідеміями, голодом і іншими соціально-психологічними і природно-соціальними небезпеками. Таким чином, як правило, джерела небезпек мають комплексний характер, бувають обумовлені декількома причинами і мають різні наслідки. Отже, методи і способи захисту від небезпек також повинні бути комплексними.

Контрольні питання

Які існують соціальні та політичні небезпеки?

Що визначає найбільшу соціальну небезпеку наркоманії?

Що є однією з основних причин суїциду?

Які різновиди має сучасний тероризм?

Назвіть критерії, за якими терористичний акт можна кваліфікувати як злочин міжнародного характеру?

Що таке природно-техногенні, природно-соціальні та соціально-техногенні небезпеки?

Лекція 9. Організація та управління безпекою життєдіяльністю. План

1. Законодавча база з питань безпеки життєдіяльності в Україні.

2. Організація системи управління та нагляду за безпекою життєдіяльності.

1. Законодавча база з питань безпеки життєдіяльності в Україні.

Охорона навколишнього середовища, раціональне використання природних ресурсів, право на захист свого життя і здоров’я від наслідків аварій, катастроф, пожеж, стихійного лиха, право громадян на охорону їхнього життя в процесі трудової діяльності, питання безпеки, гігієни праці, виробничого середовища та гарантування безпеки життєдіяльності людини – невід’ємні умови економічного і соціального розвитку України.

У Конституції України, прийнятій на П’ятій сесії Верховної Ради України від 28.06.96 року, записано: ”Людина, її життя і здоров’я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю ” (ст.3)

„ Забезпечення екологічної безпеки і підтримання екологічної рівноваги на території України, подолання наслідків Чорнобильської катастрофи – катастрофи планетарного масштабу, збереження генофонду українського народу є обов’язком держави (ст.16).

Ці Конституційні принципи реалізовані в ряді законодавчих і нормативних актів, що визначають правові, економічні та соціальні основи безпечної життєдіяльності людини у нашому суспільстві.

Для управління безпекою життєдіяльності прийнято такі закони:

„ Про охорону навколишнього природного середовища” (25.06.1991р.);

,,Про охорону праці ” (14.10.92р.)

„ Про цивільну оборону ”(3.02.93р.)

„ Про внесення змін і доповнень, які стосуються охорони праці в кодекс законів про працю України”(15.12.93р.)

„ Про дорожній рух” (17.03.95 р.)

„ Про пожежну безпеку” (17.12.93р.).

„Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійного захворювання, що спричинило втрату працездатності”,(1999р.);

„Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування по безробіттю”,( 2000р.).

Дуже важливими регулювальними нормативними документами у сфері, що розглядається, є положення, що регулюють діяльність основних суб’єктів виконавчої влади в галузі реагування на надзвичайні ситуації різного характеру. Зокрема, це „ Положення про Міністерство України з питань надзвичайних ситуації та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи”, „ Положення про Міністерство охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України”.

Серед перелічених нормативних документів Уряду особливе місце займають „ Положення про єдину державну систему запобігання та реагування на надзвичайні ситуації техногенного і природного характеру” та „ Положення про класифікацію надзвичайних ситуацій”. Основною метою цих положень є реалізація єдиної державної політики у сфері запобігання надзвичайним ситуаціям, цивільний захист населення, створення єдиної системи класифікації надзвичайних ситуацій і визначення рівнів їх, забезпечення оперативного та адекватного реагування на такі ситуації.