Зміст

Стр.

Скорочення 4

Вступ 4

ЛЕКЦІЯ 1.Теоретичні основи дисципліни 5

„ Безпека життєдіяльності ”

ЛЕКЦІЯ 2. Техногенні небезпеки 11

радіоактивного походження

ЛЕКЦІЯ 3. Техногенні небезпеки механічного 14

походження.

ЛЕКЦІЯ 4. Техногенні небезпеки електромагнітного 18

походження.

ЛЕКЦІЯ 5. Хімічні та біологічні небезпеки. 21

ЛЕКЦІЯ 6. Екологічні небезпеки. 25

ЛЕКЦІЯ 7. Природні небезпеки. 29

ЛЕКЦІЯ 8. Соціальні, політичні та комбіновані небезпеки. 34

ЛЕКЦІЯ 9. Організація та управління безпекою 43

життєдіяльності.

Рекомендована література. 48

Скорочення

АЕС – атомна електрична станція

БЖД – безпека життєдіяльності

БЗ – біологічні засоби

ЕМІ - електромагнітний імпульс

ЕМВ - електромагнітні випромінювання

ІВ - іонізуючі випромінювання

ЗІЗ – засоби індивідуального захисту

НС - надзвичайна ситуація

ОГД – об'єкт господарчої діяльності

НХР - небезпечні хімічні речовини

ПНО – потенційно небезпечний об’єкт

РР – радіоактивна речовина

РІНР – рятувальні та інші невідкладні роботи

ХНО – хімічно-небезпечний об’єкт

ЦЗ – цивільний захист

Вступ

Небезпека, одне з основних понять безпеки життєдіяльності (БЖД), найповніше визначають як ситуацію в суспільстві, природі або в техносфері, в якій можливе виникнення явищ чи процесів, здатних уражати людей, чинити матеріальні збитки, руйнувати довкілля, що оточує людину.

Небезпеки неможливо оцінити одним параметром. Вони можуть бути пов’язані з дією високих температур, надлишкового тиску, значних концентрацій небезпечних і шкідливих речовин тощо. Багато з них мають природне походження, інші спричинені діяльністю людини; вражаюча дія деяких миттєва, ураження від інших настає через роки.

Ось найсуттєвіші параметри середовища, в якому перебуває людина: температура; тиск повітря в навколишньому просторі; зовнішній тиск, що діє на окремі ділянки тіла; концентрація кисню; концентрація токсичних та корозійно-активних речовин; концентрація хвороботворних мікроорганізмів; густина потоку електромагнітного випромінювання; рівень іонізуючих випромінювань; різниця електричного потенціалу; звукові й світлові навантаження. Наведені параметри середовища при перевищенні гранично допустимих рівнів негативної дії їх спричинюють небезпеку, що може призвести до травм або захворювань.

Для вивчення вражаючої дії небезпек, можливих заходів і засобів нейтралізації та захисту від них людини, об’єктів і довкілля доцільно розглянути їх класифікацію. Класифікація таких складних явищ, як небезпеки, проводиться за різними ознаками. Розрізняють загальні, локальні, галузеві, місцеві (для окремих об’єктів) та інші небезпеки.

Небезпеки можуть бути класифіковані також за походженням, характером дії на людину, часом прояву негативних наслідків, локалізацією, наслідком дії, заподіяними збитками та іншими ознаками. Так, за походженням небезпеки бувають: природні, техногенні, екологічні, біологічні, соціальні. За характером дії на людину небезпеки поділяють на фізичні, хімічні, біологічні, психофізіологічні та соціальні. За часом прояву негативних наслідків небезпеки поділяють на імпульсивні та кумулятивні. За локалізацією небезпеки бувають пов’язані з літосферою, гідросферою, атмосферою, космосом. За наслідками дії небезпек – втома, захворювання, травми, аварії, пожежі, летальні випадки тощо. За заподіяними збитками – соціальні, технічні, екологічні, економічні. За сферою прояву небезпек – побутова, спортивна, дорожньо-транспортна, виробнича, військова тощо. За структурою (будовою) небезпеки поділяють на прості й похідні, породжені взаємодією простих.

За своєю природою небезпеки поділяють на потенційні (приховані), тотальні, перманентні (безперервні). Людям, що проживають на Землі, постійно загрожує якась небезпека. Але більшість людей навіть не підозрює про це. Їхня свідомість працює в режимі відчуженості від реальності. І це природно, оскільки без такого психологічного захисту, людина могла б просто позбутися розуму. Водночас небезпеки існують і постійно реалізуються в нещасні випадки.