Етапи життєвого циклу туристичної дестинації

Стадія розвідки	характеризується низьким рівнем розвитку туристичної інфраструктури та поганою транспортною доступністю У цей час турцентр відвідують лише окремі туристи авантюрного типу, яких приваблюють природа та культура. Туристична діяльність ніяк не впливає на екологічне та культурне середовище регіону.
Стадія залучення	настає тоді, коли місцеве населення ініціює розвиток туризму в регіоні. Кількість туристських прибуттів починає зростати. Органи місцевої влади створюють програми розвитку туристичної інфраструктури.
Стадія розвитку	визначається різким зростанням туристських прибуттів. У період туристичного сезону, чисельність відвідувачів значно перевищує чисельність місцевого населення. Зростаючий попит приваблює інвесторів, активно розвивається туристична інфраструктура. Разом із цим посилюється навантаження на екосистеми регіону.
Стадія укріплення	характеризується уповільненням і стабілізацією темпів зростання туристських прибуттів. Чисельність відвідувачів ще й досі перевищує чисельність місцевого населення. На туристичний ринок регіону приходять транснаціональні корпорації.
Стадія стагнації	означає втрату регіоном колишньої привабливості. Він продовжує функціонувати за рахунок відвідувань особливо відданих туристів. Перед регіоном постають серйозні екологічні та економічні проблеми. Адже тут побудована інфраструктура, в туризмі зайнята велика частка трудових ресурсів, а турпотік постійно скорочується.
Стадія спаду	завершує життєвий цикл туристичного центру. Турпотік стає мінімальним і включає в основному екскурсантів та “туристів на уїк-енд”. Об'єкти туристичної інфраструктури перебудовуються та перепрофілюються. Ринок нерухомості пожвавлюється. Органи місцевої влади починають роботу над зміною спеціалізації регіону.



Управління життєвим циклом ТУРИСТИЧНОГО ПРОДУКТУ/ПОСЛУГИ має на меті скоротити етап виведення ТУРИСТИЧНОГО ПРОДУКТУ/ПОСЛУГИ на ринок, прискорити процес зростання, максимально подовжити етап зрілості, уповільнити етап спаду.

Одночасно ринку варто пропонувати такі групи ТУРИСТИЧНОГО ПРОДУКТУ/ПОСЛУГИ:

основну – ТУРИСТИЧНОГО ПРОДУКТУ/ПОСЛУГИ, що приносять основні прибутки підприємству і знаходяться на стадії зростання (А);

підтримуючу – ТУРИСТИЧНОГО ПРОДУКТУ/ПОСЛУГИ, що стабілізують виторг від продажу та перебувають на етапі зрілості (Б);

стратегічну – ТУРИСТИЧНОГО ПРОДУКТУ/ПОСЛУГИ, завдання яких забезпечувати майбутні прибутки підприємства (В);

тактичну – ТУРИСТИЧНОГО ПРОДУКТУ/ПОСЛУГИ, покликані стимулювати продаж основних ТУРИСТИЧНОГО ПРОДУКТУ/ПОСЛУГИ і тих, що знаходяться (як правило) на етапі зростання і зрілості (Г);

група ТУРИСТИЧНОГО ПРОДУКТУ/ПОСЛУГИ, що розробляються – на ринку не присутня, але її необхідно враховувати в асортиментній політиці підприємства, оскільки вона готується до виходу на ринок (Д);

ТУРИСТИЧНОГО ПРОДУКТУ/ПОСЛУГИ, що виходять із ринку – тобто ті, що знаходяться на етапі спаду (Е).



4.Інноваційна політика на макро-, мезо- та мікро- рівнях управління туризмом

Мікрорівень

5.Асортиментна політика туроператора та турагента, підприємства готельного та ресторанного господарства

Для формування асортименту туристичного підприємства необхідно підібрати

Питання для самоконтролю

1. Який туристичний продукт пропонує споживачу туристичний центр, готель, туроператор? Як сприймає турпродукт сам турист?

2. Що таке тур? Яку структуру він має ?

3. За якими критеріями можна типологізувати тури та послуги гостинності?

4. Назвіть основні споживчі якості турпродукту/послуги гостинності та охарактеризуйте їх.

5. Які вигоди може нести турпродукт споживачеві?

6. Поясніть, які послуги турагента можна вважати підкріпленням турпродукту?

7. Назвіть завдання асортиментної політики турагента. Як формується асортимент туроператора?

8. Охарактеризуйте етапи інноваційної політики туроператора та готелю.

9. Яке практичне значення в туризмі має концепція життєвого циклу ?

10. Охарактеризуйте маркетингові стратегії , що застосовуються на кожному етапі життєвого циклу.