1.3. Склад фінансової звітності, її подання і оприлюднення

1.3.1. Методика складання балансу

У балансі відображаються активи, зобов’язання та власний капітал підприємства. Метою складання балансу є надання користувачам повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансовий стан підприємства на звітну дату. У випадках, передбачених нормативно-правовими актами, складається окремий баланс. Для складання окремого балансу дані первинних документів про господарські операції філій, представництв, відділень та інших відокремлених підрозділів, виділених підприємством на окремий баланс, а також про господарські операції, які відповідно до законодавства підлягають відображенню в окремому балансі, заносяться до окремих (відкритих для цього відокремленого підрозділу або для відображення господарських операцій з певної діяльності підприємства) регістрів бухгалтерського обліку. За даними окремих регістрів бухгалтерського обліку складаються окремий баланс і відповідні форми фінансової звітності щодо зазначених господарських операцій. Показники окремого балансу і відповідних форм фінансової звітності включаються до балансу і відповідних форм фінансової звітності підприємства. Особливості складання окремого балансу спільної діяльності визначаються національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку або міжнародними стандартами фінансової звітності. При складанні балансу та відповідних форм фінансової звітності підприємств з урахуванням показників окремого балансу та відповідних форм окремої фінансової звітності інформація про внутрішньогосподарські розрахунки (взаємні зобов’язання у рівній сумі) не наводиться.

Бухгалтерський Баланс складається на основі бухгалтерських записів підтверджені відповідними первинними документами. Перед складанням балансу необхідно звірити дані на аналітичних рахунках з даними на відповідних синтетичних рахунках - звіряються початкові та кінцеві сальдо та обороті звітний період.

З метою зіставності фінансових звітів різних періодів у Балансі наводиться інформація на початок та на кінець звітного періоду. Дані на початок переносяться в Баланс з попереднього річного звіту, а дані за кінець звітного періоду - переносять в Баланси з Головної книги, у якій згруповані дані поточного періоду.

Статті Балансу повинні бути узгодженими та дорівнювати залишкам на аналітичних та синтетичних рахунках у Головній книзі на кінець звітного періоду.

Баланс підприємства складається на кінець останнього дня звітного періоду в тисячах гривень без десяткових знаків. За Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.99 р. №996- ХIV звітним періодом буде рік, тобто Баланс має датуватися 31 грудня звітного року. Однак Національне положення (стандарт) бухгалтерського обліку 1, затверджене наказом Мінфіну України від 07.02.13 р. №73, не заперечує проміжної звітності (місячної чи квартальної). Вона повинна охоплювати весь відповідний період наростаючим підсумком.

Баланс має такі розділи:

• Актив:

1. Необоротні активи;

2. Оборотні активи;

3. Необоротні активи, утримані для продажу, та групи вибуття.

• Пасив :

1. Власний капітал;

2. Довгострокові зобов’язання та забезпечення;

3. Поточні зобов’язання та забезпечення;

4. Зобов’язання пов’язані з необоротними активами, утримуваними для продажу, та групами вибуття;

5. Чиста вартість активів недержавного цільового фонду.

Як і завжди, Баланс наповнюють даними про активи, зобов’язання й власний капітал підприємства. Активи та зобов’язання розкривають у Балансі за наявності умов для їх визнання: можливість достеменної оцінки й очікуване отримання/вибуття економічних вигід у майбутньому внаслідок їх використання/погашення. Власний капітал у Балансі показують водночас з активами та зобов’язаннями, які призводять до його зміни.

Усі активи, зобов’язання та власний капітал розкривають у статтях Балансу, обов’язковий перелік яких міститься в самій формі Звіту.

Такі статті підприємства можуть не розкривати, якщо немає інформації про розкриття і її не було й у попередньому звітному періоді. Одночас з обов’язковими рядками для Балансу передбачено і добровільні статті. Їх перелік та назви наведено в додатку 2 до НП(С)БО 1. Належні рядки включають до Балансу, якщо:

• інформація в статті суттєва;

• її оцінка може достеменно визначатися.

Критерії суттєвості інформації кожне підприємство визначає самостійно. Як правило, такий вибір закріплюється у наказі про облікову політику. Під час вибору критеріїв суттєвості можна використовувати, наприклад, лист МФУ від 29.07.2003 р. №04230-04108, у якому МФУ рекомендував величини порогу суттєвості для різних статей фінзвітності.

Методрекомендації №433 містять доволі докладні вказівки про складання балансу, зокрема зміст його статей висвітлено у розділі II. Основна формула балансу залишилася незмінною: активи = зобов’язання + власний капітал.

Змінився склад статей у новій формі балансу порівняно з формою, затвердженою наказом МФУ від 31.03.99 р. №87. Частину статей наведено в основній формі (вони є основними), а частина стали додатковими і перераховані у НП(С)БО 1 окремо (у додатку 3). Щоб зорієнтуватися у порядку відображення статей балансу, слід звернути увагу на їх кодування. Так, основним статтям балансу присвоєно коди від 1000 до 1900 (графа 2 балансу). Додаткові статті фінансової звітності (із додатка 3), які включаються до форми 1 «Баланс», мають коди, що починаються з одиниці, тобто коди від 1016 до 1800. Коди присвоєно статтям фінзвітності так, щоб на їх підставі можна було дійти висновку про те, в якому порядку слід розташовувати основні та додаткові статті. Наприклад, додаткова стаття «Незавершене виробництво» має код 1102, тоді як основна стаття «Запаси» - код 1100. Отже, основна стаття «Запаси» може включати додаткову статтю «Незавершене виробництво», яка використовується підприємством у разі потреби (суттєвості) окремого відображення в балансі цієї інформації.