Динаміка основних економічних показників

Показники	200 _ р.	200_ р.	200_ р.	В середньому
	тис. грн	тис. грн	тис. грн	тис. грн.	тис.грн
Площа с/г угідь
Середньорічна чисельність працівників, чол.
Валова продукція (в порівняльних цінах)
в т.ч. на 100 га с/г угідь
на 1-го середньорічного працівника
Дохід від реалізації продукції, тис.грн
Затрати на виробництво реалізованої продукції, тис.грн
Прибуток від реалізації продукції, тис.грн
Рівень рентабельності, %
Дебіторська заборгованість, тис.грн
Кредиторська заборгованість
Покриття кредиторської заборгованості дебіторською, грн

Основне призначення і головна задача прийнятої підприємством облікової політики – максимально адекватно відобразити ринкову діяльність підприємства, сформувати повну, об’єктивну і достовірну інформацію про неї, з метою ефективного регулювання даної діяльності в інтересах ділового успіху і зацікавлених осіб.

Облікова політика формується вибором засобів ведення бухгалтерського обліку із кількох допустимих загальноприйнятих стандартів. Якщо стандартами не встановлено окремі способи ведення бухгалтерського обліку тих чи інших об’єктів, то підприємство самостійно розробляє необхідні процедури, виходячи із вимог законодавства і нормативних актів бухгалтерського обліку. В обох випадках повинно бути виконана одна важлива умова – єдинство облікової політики на підприємстві.

Процес формування облікової політики складається із слідуючих послідовних етапів:

• виявлення об’єктів бухгалтерського обліку, в відношенні яких повинна бути розроблена облікова політика;

• вибір і обгрунтування вихідних положень побудови облікової політики;

• ідентифікація потенційно-вигідних для застосування підприємством способів ведення бухгалтерського обліку по кожному прийому методу обліку, для кожного об’єкту обліку, які потрібні для данного підприємства;

• оформлення виборної облікової політики.

На вибір варіанта облікової політики впливають обставини:

1. Правовий і організаційно – економічний статус підприємства – форма власності (приватна, державна), організаційно – правова форма (акціонерне товариство, повне товариство, і т. д.), вид діяльності (торгівля, будівництво, виробництво), розміри (масштаб діяльності, об’єм продаж, чисельність персоналу і інше.

2. Поточні довгострокові цілі підприємства – залучення додаткових фінансових ресурсів, закріплення конкурентних позицій на ринку, виконання інвестиційних програм., і інше.

3. Особливості діяльності – виробничої технологічна структура, використовувані ресурси), комерційної (організація забезпечення і збуту, система і форма розрахунків), фінансової (співвідношення з банками і іншими фінансовими інститутами, податковою системою), управлінською (незалежність від власників, звітність перед ними, технічне забезпечення, в тому числі комп’ютерне обладнання.

4. Кадрове забезпечення – рівень кваліфікації персоналу (рівень роботи, здатність розв’язувати задачі, які ставляться перед ними.

5. Господарська ситуація – рівень розвитку інфраструктури ринку, склад господарського, податкового, бухгалтерського законодавства.

В обліковій політиці окремого підприємства треба виходити з майнового стану підприємства, неперервності його функціонування, послідовного пристосування вибраної облікової політики. При виборі облікової політики виходять із того, що майно і заборгованість підприємства існують окремо від майна і зобов’язань власників цього підприємства і інших підприємств. В систематичному бухгалтерському обліку і на балансі підприємства відображається лише те майно, яке згідно законодавству є його власністю. Всі інші матеріальні цінності, грошові кошти, зобов’язання повинні враховуватися за балансом. Даний підхід відображає розподіл майна підприємства і майна інших суб’єктів господарювання в процесі господарської діяльності.

Безперервність діяльності підприємства означає наступне. Якщо приймається рішення з питань облікової політики, то виходять із того, що підприємство буде продовжувати свою діяльність. Під послідовним прийняттям облікової політики мається на увазі, що вибрані підприємством засоби ведення бухгалтерського обліку приймаються системно, послідовно, від одного звітного періоду до іншого. Як правило, мається на увазі незмінність прийняття методики відображення господарських операцій, оцінки майна і зобов’язань в потоці звітного року, а також від одного звітного року до другого. Разом з тим данне положення не слід розуміти як відмову від внесення змін в облікову політику, оскільки вона є похідною від господарської ситуації, в якій діє підприємство, то зі змінами положення на ринку чи в країні в цілому змінюється і облікова політика.

Облікова політика повинна виходити із можливого неспівпадання в часі господарських операцій і її грошового забезпечення. Доходи і витрати, які не відносяться до звітного періоду, не признаються доходами і витратами звітного періоду, навіть якщо гроші по них надійшли чи були перераховані даному періоді. Це так званий метод нарахувань, або метод запису операцій в бухгалтерському звіті в момент їх здійснення.

Задаток виживання на ринку підприємства – його стабільність на ринку. Для того, щоб підприємство могло ефективно функціонувати і розвиватися, йому перш за все потрібна стабільна грошова винагорода, достатня для розрахунків з постачальниками, кредиторами, робітниками, місцевими органами влади, державою. Після розрахунків і виконання зобов’язань необхідно мати і прибуток, об’єм якого повинен бути не нижче запланованого.

РОЗДІЛ 2 ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ...............

При організації бухгалтерського обліку дебіторської заборгованості необхідно використовувати наступні нормативні документи, що діють в Україні:

• Закон України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність” №996-XIV від 16.07.99 р. [1]. Цей Закон визначає правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні.

• Закон України “Про податок на додану вартість” №168/97-ВР від 3.04.97р. [2]. Цей Закон визначає платників податку на додану вартість, об'єкти, базу та ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій, поняття податкової накладної, порядок обліку, звітування та внесення податку до бюджету.

• Закон України “Про збір на обов`язкове державне пенсійне страхування” №402/97-ВР від 26.06.97 р. [3]. Цей Закон визначає порядок справляння та використання збору на обов'язкове державне пенсійне страхування.

• Положення (стандарт) бухгалтерського обліку №10 “Заборгованість”, затверджений приказом Міністерства фінансів України №237 від 08.10.99р.

• Положення (стандарт) бухгалтерського обліку №11 “Зобов`язання”, затверджений приказом Міністерства фінансів України №20 від 31.01.2000 р.

• Також інші правові документи та законодавства України.

Ці документи поширюються на всіх юридичних осіб, створених відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, а також на представництва іноземних суб'єктів господарської діяльності зобов'язані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність згідно з законодавством.

Довгострокова дебіторська заборгованість, на яку нараховуються відсотки, відображається в балансі за їхньою теперішньою вартістю. Аналітичний облік ведеться по кожному дебітору, по видам заборгованості, строками її виникнення та погашення. Довгострокова дебіторська заборгованість, на яку нараховуються відсотки, відображається в балансі за їхньою теперішньою вартістю. Визначення теперішньої вартості залежить від виду заборгованості та умов її погашення.

Завдання обліку дебіторської заборгованості:

• установлення реальності дебіторської заборгованості та простроченої заборгованості (за якою минув строк позовної давності);

• перевірка правильності списання заборгованості, строк позовної давності якої минув;

• перевірка достовірності відображення в обліку дебіторської заборгованості залежно від прийнятого методу визначення реалізації;

• перевірка правильності та обґрунтованості списання заборгованості;

• дослідження правильності оформлення і відображення в обліку заборгованості за виданими авансами, пред'явленими претензіями.

Оцінка короткострокової дебіторської заборгованості проводиться так:

Під датою балансу мається на увазі не дата балансу, що подається разом з іншою щоквартальною або річною фінансовою звітністю підприємства, а дата балансу, який складається підприємством що місяця. Короткостроковою вважається заборгованість, що повинна бути погашена протягом найближчих дванадцяти місяців, наступних за місяцем виникнення такої заборгованості.

Із часом статус заборгованості може змінитися. Наприклад, поточна заборгованість має бути переведена в довгострокову, якщо по цій заборгованості відстрочена дата погашення та в зв’язку із цим вона наступає після закінчення строку, що перевищує дванадцять місяців з дати балансу. За довгостроковою заборгованістю з часом відбувається природний процес переходу в короткострокову, оскільки рано чи пізно строк погашення такої заборгованості (у повному обсязі або частково) стає менше дванадцяти місяців з дати балансу. В бухгалтерському обліку, як правило, таке переведення дебіторської заборгованості з довгострокової в короткострокову або навпаки не відображається, оскільки дебіторська заборгованість відображається на рахунках Плану рахунків за її видами, а не за строками погашення.

Оцінка поточної дебіторської заборгованості залежить від причини її виникнення та її вигляду.

Наприклад, поточна дебіторська заборгованість, що виникла в результаті реалізації продукції, товарів, робіт або послуг на умовах наступної оплати, оцінюється за первісною вартістю.

Під первісною вартістю, у цьому випадку, розуміється вартість, за якою такий товар був реалізований, а не його собівартість.

За такою первісною вартістю поточна дебіторська заборгованість, що виникла із зазначеної вище причини, враховується доти, поки не відбудеться одна з двох подій:

1. буде здійснене її погашення, і вона перестане існувати як така;

2. виникне різниця між справедливою вартістю даної дебіторської заборгованості та номінальною сумою коштів або (і) їхніх еквівалентів, які підлягають одержанню за реалізований товар.

РОЗДІЛ 3 ОБЛІК РОЗРАХУНКІВ З ДЕБІТОРАМИ