
- •Питання для підсумкового контролю знань студентів
- •Розкрити психологічну сутність відчуттів, пояснити рецепторну та рефлекторну концепцію відчуттів.
- •Проаналізуйте особливості процесу виникнення відчуттів.
- •Пояснити існуючі класифікації відчуттів.
- •Розкрити загальні закономірності відчуттів.
- •Пояснити сутність феноменів адаптації, синестезії, взаємодії, сенсибілізації.
- •Розкрити поняття чутливість, пояснити особливості її вимірювання.
- •Розкрити психологічну сутність сприймання, проаналізувати особливості зв’язку відчуттів та сприймання.
- •Проаналізувати сприймання як дію, указати функції, види та особливості формування перцептивних дій (о.В.Запорожець).
- •Проаналізувати властивості сприймання.
- •Розкрити особливості сприймання простору.
- •Розкрити особливості сприймання часу.
- •Розкрити особливості сприймання руху.
- •Розкрити психологічну сутність пам’яті, проаналізувати теорії пам’яті.
- •Пояснити сутність біохімічної теорії пам’яті.
- •Проаналізувати зміст фізіологічної теорії пам’яті.
- •Проаналізувати психологічні теорії пам’яті.
- •Пояснити сутність діяльнісної теорії пам’яті (о.М.Леонтьев).
- •Проаналізувати психологічні особливості існуючих видів пам’яті.
- •Розкрити особливості процесів пам’яті.
- •Проаналізувати індивідуальні особливості пам’яті.
- •Проаналізувати психологічні умови ефективного запам’ятовування.
- •Проаналізувати психологічні особливості процесу мислення.
- •Пояснити психологічні теорії мислення.
- •Проаналізувати психологічні особливості різних видів мислення.
- •Проаналізувати процеси та форми мислення.
- •Проаналізувати зв’язок між мисленням та мовленням.
- •Розкрити психологічні особливості мови.
- •Проаналізувати мислення як діяльність по розв’язуванню задач.
- •Розкрити індивідуальні особливості мислення.
- •Розкрити особливості уяви, проаналізувати погляди на природу уяви у різних психологічних парадигмах.
- •Проаналізувати зв’язок між уявою та мисленням.
- •Проаналізувати психологічні особливості видів уяви.
- •Пояснити способи створення образів уяви.
- •Розкрити особливості уваги, проаналізувати погляди на природу уваги у різних психологічних парадигмах.
- •Розкрити зв’язок між увагою та діяльністю (п.Я.Гальперін).
- •Пояснити фізіологічні основи уваги.
- •Проаналізувати види уваги та їх прояв у пізнавальній діяльності людини.
- •Проаналізувати властивості уваги, розкрити методи їх дослідження.
- •Розкрити психологічну сутність емоцій і почуттів.
- •Проаналізуйте теорії емоцій.
- •Розкрити форми емоційних переживань людини.
- •Проаналізувати властивості емоційних явищ.
- •Пояснити сутність вищих почуттів та особливості їх формування.
- •Розкрити психологічну сутність волі.
- •Проаналізувати довільну та вольову дію, розкрити види вольових дій.
- •Проаналізувати етапи вольових дій.
- •Проаналізувати вольові якості особистості, виховання та самовиховання волі.
- •Розкрити психологічну сутність темпераменту. Проаналізувати теорії темпераменту.
- •Проаналізувати сучасні теорії темпераменту.
- •Пояснити фізіологічні основи темпераменту.
- •Проаналізувати психологічні особливості властивостей темпераменту.
- •Проаналізувати вплив темпераменту на діяльність людини.
- •Розкрити психологічну сутність здібностей. Пояснити зв’язок задатків та здібностей (б. М.Теплов).
- •Проаналізувати особливості загальних та спеціальних здібностей.
- •Пояснити кількісні та якісні характеристики здібностей, проаналізувати проблему діагностики здібностей людини.
- •Проаналізувати особливості педагогічних здібностей.
- •Розкрити психологічну сутність характеру, проаналізувати зв’язок між темпераментом та характером.
- •Пояснити психологічну структуру характеру.
- •Проаналізувати особливості формування характеру.
- •Розкрити психологічні особливості акцентуацій характеру (а.Є.Личко).
Проаналізувати властивості сприймання.
Основними властивостями сприймання є предметність, цілісність, структурність, константність, вибірковість та усвідомленість. Предметність сприймання означає, що людина сприймає світ не у вигляді окремих відчуттів, а у формі окремих предметів, що протистоять їй. Цілісність сприймання виникає внаслідок аналізу і синтезу комплексних подразників, які доповнюють відчуття необхідними елементами. Структурність пов’язана зі сприйманням взаємозв’язків між елементами відчуттів, що забезпечує цілісний образ предмета. Константність сприймання характеризується відносною постійністю властивостей предметів незалежно від умов сприймання. У процесі праці вона проявляється в константності сприймання кольору незалежно від освітлення, величини предмета — незалежно від віддалі, форми предмета — при зміні його положення, предметної ситуації як єдиного цілого. Вибірковість сприймання полягає у виокремленні одних об’єктів серед багатьох інших, які діють на людину. Усвідомленість сприймання означає, що сприйнятий предмет може бути віднесений до певного класу, визначений і узагальнений словом. Отже, сприймання є результатом активних дій людини, особливим видом розумової діяльності.
Розкрити особливості сприймання простору.
У взаємодії людини з навколишнім середовищем сприймання простору є обов\'язковою умовою її орієнтування в цьому середовищі. У процесі сприймання простору розрізняють сприймання величини, форми, об\'ємності й віддаленості предметів. Встановлено, що в основі різноманітних форм просторового сприймання лежить функціонування комплексу аналізаторів, які взаємодіють між собою. Особливу роль у просторовому орієнтуванні виконує руховий аналізатор, за допомогою якого встановлюється ця взаємодія Сприймання форми і величини предмета здійснюється за допомогою зорового, тактильного і кінестезичного аналізаторів. Однак основну роль відіграє зоровий аналізатор. За висловом І.М. Сєченова, око є вимірником простору. Кришталик ока змінює свою кривизну залежно від віддаленості предмета, що діє на нього. На близькій відстані він стає випуклішим, на віддаленій - плоскішим. Акомодація очей з важливим руховим механізмом зорового аналізатора допомагає сприймати відстань. Важливе значення для сприймання відстані мають рухи очей, зокрема їхня конвергенція. При переведенні очей з віддаленішого об\'єкта на менш віддалений наявна їхня конвергенція - то більша, що ближчий об\'єкт. Конвергенція очей спостерігається за умов бінокулярного зору (бачення двома очима). Сприймання відстані одним оком характеризується недостатньою точністю. Взаємодія зорового і кінестезичного аналізаторів забезпечує адекватне сприймання розміру, форми і їхньої віддаленості від нас. І.М. Сеченов зазначав, що, сприймаючи предмети різного розміру і форми, ми обводимо їх рухами очей, немовби \"щупальцями\". Між рухами очей і відбитком предмета на їхній сітківці встановлюється зв\'язок, що дає змогу краще сприймати розміри і форми предметів. При сприйманні об\'ємності або глибини предметів основну роль відіграє бінокулярний зір. При бінокулярному зорі зображення падає на диспарантні, тобто на незбіжні точки сітківок правого і лівого ока. Коли зображення падає на ідентичні, тобто цілком збіжні точки сітківки, воно сприймається як плоске. Якщо диспарантність зображення предмета дуже велика, то зображення починає сприйматися подвійно. Якщо ж диспарантність не перевищує певної величини, виникає сприймання глибини. При одночасному баченні двома очима відповідне подразнення від правого й лівого ока об\'єднується в мозкових частинах зорового аналізатора. Створюється враження об\'ємності предмета, що сприймається. За віддаленості предметів велике значення в сприйманні простору має взаємо розташування світлотіней, яке залежить від розташування предметів. Людина підмічає ці особливості й навчається, користуючись світлотінями, правильно визначати розташування предметів у просторі. У сприйманні простору, зокрема відстані, беруть участь нюхові та слухові відчуття. За запахом можна, наприклад, визначити, що десь близько розміщується їдальня, за звуком кроків - розпізнати, далеко чи близько від вас іде людина.