8. Проаналізувати сприймання як дію, указати функції, види та особливості формування перцептивних дій (о.В.Запорожець).

На першому етапі формування нових перцептивних дій (тобто в тих випадках, коли дитина стикається з абсолютно новим, невідомим йому раніше класом перцептивних завдань) процес починається з того, що проблема вирішується в практичному плані, за допомогою зовнішніх, матеріальних дій з предметами .Це, звичайно, не означає, що такого роду дії вчиняються «наосліп», без будь-якої попередньої орієнтування в завданні. На другому етапі сенсорні процеси, перебудувавшись під впливом практичної діяльності, самі перетворюються на своєрідні перцептивні дії, які здійснюються за допомогою рухів рецепторних апаратів і передбачають наступні практичні дії. На третьому етапі перцептивні дії згортаються, час їх протікання скорочується, їх ефекторні ланки оттормаживаются, і сприйняття починає справляти враження пасивного, бездіяльної процесу. Своєрідний, безпосередній характер практичних дій немовляти визначає особливості його орієнтовних, перцептивних дій. За даними Л.А. Венгера, по-останню передбачають головним чином динамічні взаємини між власним тілом дитини та предметної ситуацією. Це має місце, наприклад, при зорової антиципації немовлям маршруту свого переміщення в даних умовах, перспектив загарбання видимого предмета своєю рукою. На даній стадії розвитку дитина виділяє в першу чергу ті властивості предмета, які безпосередньо до нього звернені і на які безпосередньо наштовхуються його дії, в той час як сукупність інших, які не мають прямого до нього відношення, сприймається глобально, нерасчлененно. Пізніше, починаючи з другого року життя, дитина під впливом дорослих починає опановувати найпростішими знаряддями, впливає одним предметом на інший. У зв\'язку з цим змінюється його сприйняття. На даній генетичної ступені стає можливим перцептивное передбачення не тільки динамічних взаємин між власним тілом і предметної ситуацією, а й відомих перетворень міжпредметних відносин (наприклад, передбачення можливості протягнути цей предмет через певний отвір, перемістити один предмет за допомогою іншого і т.д.). Образи сприйняття втрачають ту глобальність і фрагментарність, які були характерні на попередній стадії, і разом з тим набувають більш чітку і більш адекватну сприймається предмету структурну організацію. Так, наприклад, в області сприйняття форми поступово починає виділятися загальна конфігурація контура, яка, по-перше, обмежує один предмет від іншого, а по-друге, визначає деякі можливості їх просторового взаємодії (зближення, накладення, загарбання одного предмета іншим і т.д.). Переходячи від раннього до дошкільного віку (3-7 років), діти при відповідному навчанні починають опановувати деякими видами специфічно людської продуктивної діяльності, спрямованої не тільки на використання вже наявних, але і на створення нових об\'єктів (найпростіші види ручної праці, конструювання, малювання, ліплення і т. д.). Продуктивна діяльність ставить перед дитиною нові перцептивні задачі.