2. Проаналізуйте особливості процесу виникнення відчуттів.

Виникнення відчуття зумовлюється перетворенням специфічної енергії подразника, який впливає в даний момент на рецептор, на енергію нервових процесів, відбувається перетворення енергії зов¬нішнього подразника на факт свідомості. Аналізатор складається з трьох частин: 1) Периферичний відділ (рецептори), який є спеціальним транс¬форматором зовнішньої енергії в нервовий процес. 2) Аферентні (доцентрові) та еферентні (відцентрові) нерви - провідні шляхи, які з\'єднують периферичний відділ аналіза¬тора із центральним. 3) Підкоркові та коркові відділи (мозковий кінець) аналізатора, де відбувається переробка нервових імпульсів, що надходять із периферичних відділів. Чутливість аналізаторів не е постійною величиною. Вона може значною мірою змінюватися залежно від коливань інтенсивності подразника. Пристосування рівня чутливості до інтенсивності подразника називається сенсорною адап¬тацією. Процес адаптації виявляється у зниженні чутливості при високих інтенсивностях подразників і підвищенні при низьких. У корковому відділі кожного аналізатора є ядро (центральна час¬тина), де сконцентровано основну масу рецепторних клітин, і пери¬ферія, що складається з розсіяних кліткових елементів, які в тій чи іншій кількості розташовані в різних областях кори. Розсіяні (периферичні) елементи даного аналізатора входять у ділянки, суміжні з ядрами інших аналізаторів. Цим забезпечується участь в окремому акті відчуття більшої частини всієї кори головно¬го мозку. Певним клітинам периферичного відділу аналізатора відповіда¬ють певні ділянки кори. Для виникнення відчуття необхідна робота всього аналізатора як цілого. Рефлекторна дуга складається з рецептора, провідних шляхів, центральної частини та ефектора.

3. Пояснити існуючі класифікації відчуттів.

Класифікація відчуттів може здійснюватися по-різному. Головними ознаками для виділення класів (видів) відчуттів виступають розміщення рецептора, характер рецептора та модальність відчуття. За ознакою розміщення рецептора фізіолог Ч. Шерінгтон виділив три основних класи відчуттів: • екстроцептивні, що виникають при впливі зовнішніх подразників на рецептори, розташовані на поверхні тіла; • проприоцептивні (кінестетичні), що відображають рух і відносне положення частин тіла завдяки роботі рецепторів, розташованих в м\'язах, сухожиллях і суглобних торбах; • інтероцептивні (органічні), що відображають подразнення рецепторів, розташованих в внутрішніх органах і тканинах тіла, і протікання обмінних процесів в внутрішньому середовищі організму. За ознакою характеру рецептора також виділяють: • фоторецепцію - чутливість до світла (зорові відчуття); • хеморецепцію - чутливість до певних речовин (нюхові, смакові відчуття); • аудіорецепцію - чутливість до звукових коливань (слухові відчуття); • механорецепцію - чутливість до механічної взаємодії (відчуття дотику, болю, рівноваги); • терморецепцію - чутливість до температури (температурні відчуття). • За ознакою модальності (цей розподіл відчуттів є найбільш широко розповсюдженим), виділяють такі види відчуттів, як зорові, органічні, вібраційні, вестибулярні, слухові, нюхові, смакові, відчуття дотику; ці види розгалужуються на підвиди.