- •Питання для підсумкового контролю знань студентів
- •Розкрити психологічну сутність відчуттів, пояснити рецепторну та рефлекторну концепцію відчуттів.
- •Проаналізуйте особливості процесу виникнення відчуттів.
- •Пояснити існуючі класифікації відчуттів.
- •Розкрити загальні закономірності відчуттів.
- •Пояснити сутність феноменів адаптації, синестезії, взаємодії, сенсибілізації.
- •Розкрити поняття чутливість, пояснити особливості її вимірювання.
- •Розкрити психологічну сутність сприймання, проаналізувати особливості зв’язку відчуттів та сприймання.
- •Проаналізувати сприймання як дію, указати функції, види та особливості формування перцептивних дій (о.В.Запорожець).
- •Проаналізувати властивості сприймання.
- •Розкрити особливості сприймання простору.
- •Розкрити особливості сприймання часу.
- •Розкрити особливості сприймання руху.
- •Розкрити психологічну сутність пам’яті, проаналізувати теорії пам’яті.
- •Пояснити сутність біохімічної теорії пам’яті.
- •Проаналізувати зміст фізіологічної теорії пам’яті.
- •Проаналізувати психологічні теорії пам’яті.
- •Пояснити сутність діяльнісної теорії пам’яті (о.М.Леонтьев).
- •Проаналізувати психологічні особливості існуючих видів пам’яті.
- •Розкрити особливості процесів пам’яті.
- •Проаналізувати індивідуальні особливості пам’яті.
- •Проаналізувати психологічні умови ефективного запам’ятовування.
- •Проаналізувати психологічні особливості процесу мислення.
- •Пояснити психологічні теорії мислення.
- •Проаналізувати психологічні особливості різних видів мислення.
- •Проаналізувати процеси та форми мислення.
- •Проаналізувати зв’язок між мисленням та мовленням.
- •Розкрити психологічні особливості мови.
- •Проаналізувати мислення як діяльність по розв’язуванню задач.
- •Розкрити індивідуальні особливості мислення.
- •Розкрити особливості уяви, проаналізувати погляди на природу уяви у різних психологічних парадигмах.
- •Проаналізувати зв’язок між уявою та мисленням.
- •Проаналізувати психологічні особливості видів уяви.
- •Пояснити способи створення образів уяви.
- •Розкрити особливості уваги, проаналізувати погляди на природу уваги у різних психологічних парадигмах.
- •Розкрити зв’язок між увагою та діяльністю (п.Я.Гальперін).
- •Пояснити фізіологічні основи уваги.
- •Проаналізувати види уваги та їх прояв у пізнавальній діяльності людини.
- •Проаналізувати властивості уваги, розкрити методи їх дослідження.
- •Розкрити психологічну сутність емоцій і почуттів.
- •Проаналізуйте теорії емоцій.
- •Розкрити форми емоційних переживань людини.
- •Проаналізувати властивості емоційних явищ.
- •Пояснити сутність вищих почуттів та особливості їх формування.
- •Розкрити психологічну сутність волі.
- •Проаналізувати довільну та вольову дію, розкрити види вольових дій.
- •Проаналізувати етапи вольових дій.
- •Проаналізувати вольові якості особистості, виховання та самовиховання волі.
- •Розкрити психологічну сутність темпераменту. Проаналізувати теорії темпераменту.
- •Проаналізувати сучасні теорії темпераменту.
- •Пояснити фізіологічні основи темпераменту.
- •Проаналізувати психологічні особливості властивостей темпераменту.
- •Проаналізувати вплив темпераменту на діяльність людини.
- •Розкрити психологічну сутність здібностей. Пояснити зв’язок задатків та здібностей (б. М.Теплов).
- •Проаналізувати особливості загальних та спеціальних здібностей.
- •Пояснити кількісні та якісні характеристики здібностей, проаналізувати проблему діагностики здібностей людини.
- •Проаналізувати особливості педагогічних здібностей.
- •Розкрити психологічну сутність характеру, проаналізувати зв’язок між темпераментом та характером.
- •Пояснити психологічну структуру характеру.
- •Проаналізувати особливості формування характеру.
- •Розкрити психологічні особливості акцентуацій характеру (а.Є.Личко).
Проаналізувати психологічні особливості процесу мислення.
Мислення - це процес опосередкованого і узагальненого відображення предметів і явищ об’єктивної дійсності, в їх історичний зв’язках і відношеннях. Сутність мислення можна визначити так: мислення - це психічний пізнавальний процес узагальненого та опосередкованого відображення істотних елементів, властивостей і зв\'язків між ними у предметах і явищах об\'єктивної дійсності. Це відображення відбувається на основі виникнення другосигнальних тимчасових нервових зв\'язків з опорою на першосигнальні зв\'язки. Тимчасові нервові зв\'язки на рівні першої сигнальної системи віддзеркалюють емпіричні знання, у яких істотне і варіативне співіснують. Слово ж вбирає в себе суттєве у характеристиці предметів, явищ і подій, завдяки своїй здатності до узагальнення дає змогу відірватися від дійсності, абстрактно відобразити глибинне в об\'єктах буття. Мислення дає знання про істотні властивості, зв\'язки і відношення об\'єктивної реальності, здійснює у процесі пізнання перехід від явища до його сутності (О.М. Леонтьєв). Мислення, на відміну від процесів чуттєвого відображення, опосередковано відображає дійсність. Воно здійснюється через аналіз, синтез, порівняння, узагальнення, тобто через мисленнєві операції, спираючись на знання, що дістає вираження у слові. Воно дає можливість вийти за межі безпосереднього досвіду.
Пояснити психологічні теорії мислення.
Асоціативна психологія (Ебінгаузен, Юнг)
Ця теорія зводить мислення до чуттєвих елементів відчуттів, а його закони до асоціативних законів. Позитивною складовою підходу було визнання чуттєвого пізнання, як джерела, а негативною – відсутність аналізу регулятивних механізмів мислення та специфіки змісту мислення.
Вюрсьбурцька школа (Ах, Зельц, Кюльпе, Уат)
Представники зазначали мислення має свій специфічний зміст, який не зводиться до наочно-образного змісту відчуттів та сприймання. Мислення має без образний характер, тобто не зв’язана з чуттєвим досвідом. Представники цього напряму, на противагу механістичному трактуванню мислення, запропонували концепцію детермінуючих тенденцій які задають напрямок мисленнєвому процесу.
Гештальтпсихологія (Кофка)
На підставі принципу структури намагалися звести мислення до наочного змісту як перетворення феноменальних структур свідомості.
Діяльнісний підхід (Рубінштейн, Тихомиров, Матюшкин, Давидов, Гальперін, Талуніна)
У цьому підході мислення розглядалось як мисленнєва дія. Якщо мислення – це процес пізнання, або пізнавальна діяльність, то до її складу обов’язково входять мислительні дії.
Мислительні дії – дії з об’єктами відбитими в образах уявлення і поняття про них. Вони є основним видом розумової діяльності, вони формуються на основі зовнішніх і практичних дій.
Дослідження процесу розвитку мислитель них дій надана Гальперіним і Талуніною. На початку дії відбуваються на матеріальні об’єкти, що сприймаються, або на їх зображення. Далі вони здійснюються тільки в плані голосного мовлення без опори на предмети чи їх зображення. Нарешті, дії виконані в цілі за допомогою мовлення про себе, тобто стають внутрішніми, розумовими, мислитель ними діями.
Мислительні дії, які і практичні бувають дуже різноманітні. Вони зв’язані з тим чи іншим конкретним матеріалом. І тому існують арифметичні, геометричні, технічні дії і т. д. Разом з тим, всі вони мають загальні риси. Так, будь-яка мислительна дія здійснює пошук відповіді на якесь питання.