- •Питання для підсумкового контролю знань студентів
- •Розкрити психологічну сутність відчуттів, пояснити рецепторну та рефлекторну концепцію відчуттів.
- •Проаналізуйте особливості процесу виникнення відчуттів.
- •Пояснити існуючі класифікації відчуттів.
- •Розкрити загальні закономірності відчуттів.
- •Пояснити сутність феноменів адаптації, синестезії, взаємодії, сенсибілізації.
- •Розкрити поняття чутливість, пояснити особливості її вимірювання.
- •Розкрити психологічну сутність сприймання, проаналізувати особливості зв’язку відчуттів та сприймання.
- •Проаналізувати сприймання як дію, указати функції, види та особливості формування перцептивних дій (о.В.Запорожець).
- •Проаналізувати властивості сприймання.
- •Розкрити особливості сприймання простору.
- •Розкрити особливості сприймання часу.
- •Розкрити особливості сприймання руху.
- •Розкрити психологічну сутність пам’яті, проаналізувати теорії пам’яті.
- •Пояснити сутність біохімічної теорії пам’яті.
- •Проаналізувати зміст фізіологічної теорії пам’яті.
- •Проаналізувати психологічні теорії пам’яті.
- •Пояснити сутність діяльнісної теорії пам’яті (о.М.Леонтьев).
- •Проаналізувати психологічні особливості існуючих видів пам’яті.
- •Розкрити особливості процесів пам’яті.
- •Проаналізувати індивідуальні особливості пам’яті.
- •Проаналізувати психологічні умови ефективного запам’ятовування.
- •Проаналізувати психологічні особливості процесу мислення.
- •Пояснити психологічні теорії мислення.
- •Проаналізувати психологічні особливості різних видів мислення.
- •Проаналізувати процеси та форми мислення.
- •Проаналізувати зв’язок між мисленням та мовленням.
- •Розкрити психологічні особливості мови.
- •Проаналізувати мислення як діяльність по розв’язуванню задач.
- •Розкрити індивідуальні особливості мислення.
- •Розкрити особливості уяви, проаналізувати погляди на природу уяви у різних психологічних парадигмах.
- •Проаналізувати зв’язок між уявою та мисленням.
- •Проаналізувати психологічні особливості видів уяви.
- •Пояснити способи створення образів уяви.
- •Розкрити особливості уваги, проаналізувати погляди на природу уваги у різних психологічних парадигмах.
- •Розкрити зв’язок між увагою та діяльністю (п.Я.Гальперін).
- •Пояснити фізіологічні основи уваги.
- •Проаналізувати види уваги та їх прояв у пізнавальній діяльності людини.
- •Проаналізувати властивості уваги, розкрити методи їх дослідження.
- •Розкрити психологічну сутність емоцій і почуттів.
- •Проаналізуйте теорії емоцій.
- •Розкрити форми емоційних переживань людини.
- •Проаналізувати властивості емоційних явищ.
- •Пояснити сутність вищих почуттів та особливості їх формування.
- •Розкрити психологічну сутність волі.
- •Проаналізувати довільну та вольову дію, розкрити види вольових дій.
- •Проаналізувати етапи вольових дій.
- •Проаналізувати вольові якості особистості, виховання та самовиховання волі.
- •Розкрити психологічну сутність темпераменту. Проаналізувати теорії темпераменту.
- •Проаналізувати сучасні теорії темпераменту.
- •Пояснити фізіологічні основи темпераменту.
- •Проаналізувати психологічні особливості властивостей темпераменту.
- •Проаналізувати вплив темпераменту на діяльність людини.
- •Розкрити психологічну сутність здібностей. Пояснити зв’язок задатків та здібностей (б. М.Теплов).
- •Проаналізувати особливості загальних та спеціальних здібностей.
- •Пояснити кількісні та якісні характеристики здібностей, проаналізувати проблему діагностики здібностей людини.
- •Проаналізувати особливості педагогічних здібностей.
- •Розкрити психологічну сутність характеру, проаналізувати зв’язок між темпераментом та характером.
- •Пояснити психологічну структуру характеру.
- •Проаналізувати особливості формування характеру.
- •Розкрити психологічні особливості акцентуацій характеру (а.Є.Личко).
Питання для підсумкового контролю знань студентів
Розкрити психологічну сутність відчуттів, пояснити рецепторну та рефлекторну концепцію відчуттів.
Відчуття - пізнавальний психічний процес відображення в мозку людини окремих властивостей предметів і явищ при їх безпосередній дії на органи чуття людини. З відчуттів починається пізнавальна діяльність людини. Органи чуття - це єдині канали, по яких зовнішній світ проникає у свідомість людини. Відображуючи об\'єктивні характеристики предметів і явищ, відчуття існують у свідомості як суб\'єктивні образи об\'єктивного світу. Для відчуттів характерне їх позитивне або негативне емоційне забарвлення. Приємні або неприємні відчуття сигналізують про позитивну чи негативну дію подразника й викликають відповідну дію на нього. Життєва і гностична роль відчуттів дуже важлива, оскільки вони є єдиним джерелом наших знань про зовнішній світ і про нас самих. Проблема відчуттів здавна є ареною боротьби матеріалізму й ідеалізму в психології. Ідеалістичному підходу \"від відчуттів до зовнішнього світу\" протистоїть матеріалістичний: \"від зовнішнього світу до відчуттів\". Відповідно по-різному тлумачать природу відчуттів. Наслідком першого підходу стала рецепторна теорія, представники якої намагаються пояснити виникнення відчуттів, виходячи з аналізу процесів, що відбуваються в органах чуттів людини. Відомий фізіолог минулого століття Й. Мюллер (1801-1858), підсумовуючи результати досліджень, писав: \"Одна й та сама зовнішня причина викликає різні відчуття в різних органах чуттів залежно від їх природи... Відчуття, властиві кожному чутливому нерву, можуть бути викликані багатьма і внутрішніми, і зовнішніми впливами... Відчуття передає у свідомість не якості або стани зовнішніх сил, а якості і стани чутливого нерва, які визначаються зовнішньою причиною, і ці якості різні для різних чутливих нервів\". Коли різні рецептори - периферичні елементи органу чуття, подразнювати одним і тим самим стимулом (припустімо, електричним струмом, як це робив Й. Мюллер), то сформульований ним принцип специфічної енергії органів чуттів має підставу, адже кожний орган чуттів відповідає на подразнення притаманною лише йому енергією. Можливий висновок: відчуття - не канал зв\'язку суб\'єкта з об\'єктом, а властивість нервової системи породжувати стани свідомості [2, с.52]. Рефлекторна теорія, підвалини якої заклав І.М. Сєченов. З її позицій відчуття, як і інші психічні явища, є ланкою у взаємодії живої істоти з навколишнім світом. Це означає, що їх виникнення пов\'язане з впливами зовнішніх подразників на органи чуття, з процесами, які відбуваються у нервовій системі, та м\'язовою активністю організму [4, с.51]. Остання має виняткове значення у виникненні відчуттів. Це видно на прикладі рухів руки, ока, язика - органів, що контактують з предметом, властивості якого відображаються. За І.М. Сєченовим, вони беруть безпосередню участь у побудові чуттєвого образу. Цей образ регулює рухи, виконує функцію сигналу, що визначає їх характеристики. Рефлекторна теорія відчуттів отримала дальший розвиток у ряді психологічних досліджень. Так, О.М. Леонтьєв на прикладі дотикових відчуттів встановив, що властивості предмета відображення Уподібнюються в динаміці рухів руки. Відчуття, відповідно до відомого психофізіологічного парадоксу, локалізуються там, де реально розташований предмет, а не в рецепторі, як слід було б очікувати, виходячи з рецепторної теорії.