
- •Методичні вказівки щодо роботи з модулем
- •Після опрацювання цих тем, студент може отримати такі бали:
- •Тема 9.2. Основні методики психодіагностики міжособистісних взаємин.
- •Діагностика міжособистісних взаємин на основі суб’єктивних переваг.
- •Методики непрямої оцінки міжособистісних переваг.
- •Методики спостереження й експертної оцінки інтерпретації. Ситуаційний тест.
- •Діагностика індивідуально-особистісних властивостей, що впливають на міжособистісні взаємини.
- •Діагностика міжособистісних стосунків та соціальної структури груп (на основі методики т.Лірі)
- •Методика діагностики схильності особистості до конфліктної поведінки (методика Томоса)
- •Тема 9.3. Діагностика міжособистісних стосунків дітей дошкільного та молодшого шкільного віку.
- •Тема 9.3. Діагностика сфери міжособистісних відносин підлітків
- •Тема 9.4 Дослідження міжособистісних стосунків та соціально-психологічного клімату в педагогічному колективі
Методики спостереження й експертної оцінки інтерпретації. Ситуаційний тест.
У соціальній психології досить часто використовуються методики дослідження міжособистісних взаємин, у яких акцент робиться на об'єктивний і великий опис інтеракції, що згодом інтерпретується, виходячи з визначених теоретичних поглядів.
На відміну від попереднього класу методик тут дослідник має справу з менш однозначним і менш контекстуальним психологічним матеріалом; його інтерпретація більш інтегративна, більш залежна від психологічної теорії, на яку спирається дослідник. Зміст схеми спостереження залежить від теоретичної орієнтації психолога і специфіки розв'язуваних прикладних задач. Все-таки у своїй більшості вихідними точками відліку служать ситуативні детермінанти поведінки, гештальти трансакцій.
Формально процедури реєстрації поведінки відрізняються одна від іншої за низкою параметрів: реєстрування дискретних реакцій - реєстрування реакцій визначених загальних категорій; постійне реєстрування поведінки - вибіркове; реєстрування поведінки в ізоляції - реєстрування реакцій у контексті попередніх або наступних подій.
Одна з найвідоміших методик реєстрації міжособистісних взаємин належить Р.Бейлсу, який розробив схему, що дозволяє за єдиним планом реєструвати різні види інтеракції в групі. За цією ж схемою спостерігач може кодувати кожну взаємодію в будь-якій малій групі за 12 показниками, що об'єднані в чотири більш загальні категорії: область позитивних емоцій, область розв'язання проблем, область постановки проблем і область негативних емоцій. Завдяки такій формалізованій процедурі спостереження можна визначити різні рівні групової динаміки, статус і роль учасників взаємодії тощо. Наприклад: людина, що одержала високий бал в області розв'язання проблем, розглядається як діловий лідер, а в області позитивних емоцій - як емоційний лідер. Схема Р.Бейлса та її критика докладно описані в літературі (Ольшанський В.Б., 1981; Андрєєва Г.М., 1980).
Діагностика індивідуально-особистісних властивостей, що впливають на міжособистісні взаємини.
Для діагностики міжособистісних взаємин важливо виділити ті індивідуально-особистісні властивості учасників інтеракції, що впливають на процес спілкування.
Створено тести і шкали для виміру таких властивостей, як стиль лідерства, авторитарність, сумісність, тривожність, особистісні цінності, рівень агресивності, стиль реагування в конфліктній ситуації, тощо. Усі шкали перелічити неможливо, їх дуже багато, тому що більшість дослідників і практиків будують їх, виходячи зі своїх задач і конкретної ситуації. Існують спроби об'єднати різні шкали у великі психологічні опитувальники, підготувати спеціальні батареї тестів для вивчення міжособистісних взаємин. Найбільш відомі тести цієї групи: Каліфорнійський психологічний опитувальник особистості і методика Т.Лірі.
Каліфорнійський психологічний опитувальник особистості (СРІ) був розроблений за принципом ММРІ наприкінці 60-х років американським психологом Дж.Тоухом. Ціль цього опитувальника - «передбачати, що люди скажуть або зроблять у визначеній ситуації, а також спрогнозувати, що інші скажуть про них». На відміну від ММРІ, СРІ призначений для здорових людей і виявляє не патологічні, а скоріше соціально-психологічні характеристики особистості.
Опитувальник складається з 480 тверджень, на які обстежуваному треба відповісти «так» або «ні». Більшість запитань, 200 з яких узяті з ММРІ, стосуються типової поведінки, повсякденних почуттів, думок і установок обстежуваного. Підраховані відповіді переносяться на аркуші зі стандартними нормами за 18 шкалами опитувальника, і будується профіль особистості. Шкали опитувальника при інтерпретації поєднуються в чотири групи.
Шість шкал, що входять у першу групу, вимірюють врівноваженість, самовпевненість і адекватність у міжособистісних взаєминах. Це шкали домінантності, здатності придбати соціальний статус, соціальність, товариськість, самосприйняття і почуття благополуччя.
Друга група шкал виявляє зрілість і соціалізацію особистості, її відповідальність і міжособистісні цінності. У неї включені також шість шкал: відповідальності, досягнутої соціалізації, самоконтролю, толерантності, сприятливого враження і звичайності.
У третю групу включені три шкали: досягнення через конформність, досягнення через відстоювання своєї незалежності, інтелектуальної ефективності.
До четвертої групи входять три шкали: психологічність, гнучкість і жіночість. Три шкали з названих вище - почуття благополуччя, сприятливого враження і звичайності - дозволяють визначити щирість відповідей обстежуваних, хоча результати за ними теж інтерпретуються.