Політика Малайзії в ПСА

27 листопада 1971 р. міністри закордонних справ країн-членів АСЕАН, Малайзії, Індонезії, Філіппін, Сінгапура і Таїланду, підписали історичну декларацію про зону миру, свободи і нейтралітету (ZOPFAN) в м. Куала-Лумпур, Малайзі. У декларації сторони публічно заявили про свій намір утримувати Південно-Східну Азію вільною від будь-якої форми чи способу втручання зовнішніх сил і розширити сфери співробітництва. Пройшовши певну еволюцію світосприйняття АСЕАН зрозуміла, що для досягнення миру і стабільності в регіоні країни-члени не можуть бути залежними від будь-якої держави в питаннях ідеології. Тільки з такою нейтральною позицією АСЕАН, як регіональний орган, зможе досягти своєї бажаної стабільності. Дійсно, регіон досяг періоду зростання після ратифікації цієї декларації, що дало можливість країнам-членам пройти свій незалежний шлях економічного розвитку.

Малайзія була головним рушієм в таких ініціативах, оскільки ринок майже з 560 мільйонів людей з зростаючим наявним доходом дозволить виробникам та експортерам Малайзії збільшити доходи та прибутки. До того ж, реальну можливість збільшувати свої доходи мають і інші держави-члени. Альянси компаній, створених в АСЕАН, можуть утворити справді масштабні підприємства, які матимуть сильну конкуренцію та створення можливостей для працевлаштування в регіоні.

Існує тенденція ідеї політичного консенсусу в азійських об’єднаннях. Справді, Малайзія є однією з тих країн, які вірять у важливість досягнення консенсусу в регіональних рішеннях. Країна наполягає на тому, що кожна нація, незалежно від її становища, повинна поважати чужі позиції щодо всіх питань. Тільки завдяки такому безумовному принципу поваги нація може очікувати такого ж відношення і до себе. В діяльності АСЕАН, Малайзія і є одним з основних прихильників консенсусного прийняття рішень. Таким чином, країна також дотримується принципу невтручання у внутрішні справи держав-членів.

Надзвичайно важливо зазначити важливість діяльності Малайзії в ASEAN Economic Community (АЕС). Існує декілька документів, які визначають підхід розвитку Малайзії в контексті АЕС: Нова економічна модель (NEM) та Одинадцятий план Малайзії (11PM. NEM був опублікований як документ у двох томах, який спрямований на досягнення статусу Малайзії, як країни з високим доходом, а також вирішення проблем сталого розвитку. Таким чином, модель має тристоронній підхід з наголосом на доходи, стабільність та соціальну інклюзивність, тобто залучення більших мас населення до загального прогресу розвитку держави. Ця концепція передбачає, що Малайзія стане регіонально інтегрованою економікою, орієнтованою на ринок. 11MP має багато спільного з NEM в тому, щоб зробити Малайзію розвиненою економікою до 2020 року. Цей план надає великого значення торгівлі та інвестиціям як механізму для досягнення мети цього проекту. Очевидно, ці цілі можна досягти шляхом лібералізації торгівлі всередині АСЕАН. Багато стратегій і програм, викладених в 11MP, дійсно будуть сприяти розвитку чотирьох основоположних «стовпів» діяльності АЕС:

• Єдиний ринок і виробнича база;

• Конкурентна спроможність регіону;

• Справедливий економічний розвиток;

• Зв'язки з глобальною економікою.

Якщо в торгівлі товарами все складається легко та інтенсивно, то торгівля послугами є більш складним питанням, оскільки АЕС очікує проведення більш глибоких реформ. Банківський сектор в Малайзії, безсумнівно, глибоко зацікавлений у лібералізації послуг в АСЕАН. Аналогічно, галузь вищої освіти буде також зацікавлена, оскільки вона є конкурентоспроможною на ринку ПСА. Але у секторі професійних послуг є декілька проблем. Є побоювання, що, враховуючи певні відмінності в культурі, способі життя та системах освіти, приплив іноземних фахівців, таких як лікарі та медсестри, може поставити під загрозу стандарти та безпеку держави. Питання тих працівників, які надають професійні послуги, такі як бухгалтерський облік та юридичні консультації, є дуже складним через дуже різні традиції та мовні бар'єри. Крім того, складно побачити розвиток цілей Малайзії, якщо існують обмеження на вільний потік кваліфікованої робочої сили.

Малайзія віддана баченню АСЕАН. Дійсно, вона може отримати багато переваг від розвитку АСЕАН як регіону. Крім того, деякі національні стратегії Малайзії співзвучні ширшим цілям АСЕАН. АЕС рішуче залежить від лібералізації торгівлі та інвестицій, без яких спроба стати важливою ланкою глобальній економіці не спрацює. Малайзія рухається вперед у багатьох сферах, щоб затвердити себе як бажаний центр торгівлі та інвестицій. Це включає значні показники Малайзії в індексі легкості ведення бізнесу Світового банку, його привабливість як призначення для іноземних інвесторів (базовий показник прибутковості), а також його видатні показники у Звіті глобальної конкурентоспроможності. Всі ці звіти та індекси базуються на балах, які відображають зусилля Малайзії щодо лібералізації та відкритості для приватного сектору та іноземних інвесторів. Багато з цих критеріїв відповідають прагненням AEC. Деякі державні установи і присвячені поліпшенню ефективності, а також реагуванню уряду на приватний сектор та іноземних інвесторів. Хоча в багатьох сферах було досягнуто значного прогресу, в інших країнах прогрес був повільним. Однією з областей, де можлива більша відкритість, є рух працівників, особливо кваліфікованих робітників.

Існує і таке поняття, як Регіональне комплексне економічне партнерство (RCEP), яке ще перебуває в розробці. Вважається, що воно буде відмінним механізмом для подолання багатьох проблем, які перешкоджають досягненню необхідного рівня лібералізації в контексті АЕС. Це надасть Малайзії можливість здійснити деякі з необхідних реформ на міждержавному рівні і забезпечити підтримку більш лібералізованого регіонального торговельного середовища. Дотримання цілей RCEP вимагатиме від Малайзії працювати в тих сферах, в яких вона наразі має недоліки, а також подолання будь-якого небажання з боку певних груп.

Уряд з Міністерством міжнародної торгівлі та промисловості докладає постійних зусиль для підвищення поінформованості громадськості про АЕС, про її виклики і про те, як Малайзія може виграти від цього. Але постає дві проблеми. Перша стосується використання зон вільної торгівлі. Існуючі ЗВТ, здається, мають незадовільний рівень використання. По-перше, деякі дослідження показують, що використання ЗВТ в середньому становить лише близько 16%. Іншою проблемою є відсутність знань про існування ЗВТ та переваги, які можуть бути отримані від них.

Малайзія була і залишається активним членом АСЕАН. Вона наполегливо дотримується цілей АСЕАН і прагне зробити свій внесок у розвиток організації як сильного регіонального об’єднання. Малайзія підтримує поняття регіоналізму і бачить цінність у ідеї збільшення ролі АСЕАН у внутрішньому розвитку кожної країни-члена. Будучи активним учасником Асоціації, Малайзія отримує багато переваг від такого членства. ПСА – величезний ринок для експорту товарів і надання інвестицій, тому Малайзія має всі шанси бути лідером і мати великий плив на рішення АСЕАН, а також пропагувати свої цінності саме через цю організацію, наголошуючи на важливості їх здійснення для того, щоб сприяти розвитку всіх держав-членів.

Отже, країна проводить необхідні реформи для відкриття своїх ринків для торгівлі та інвестицій для всіх бажаючих. Деякі з невирішених питань, які необхідно опрацювати для більшої лібералізації, включають торгівлю послугами та все, що вона включає в себе. На ширшому фронті Малайзія підтримує добрі відносини зі своїми сусідами. Зокрема, вона докладає зусиль для поліпшення відносин зі Сінгапуром. Вона також сприяла політичному та демократичному переходу М'янми в державному управлінні. Це яскравий приклад інтересу Малайзії до добробуту окремих держав-членів. Країна отримала багато помітних досягнень, найважливішим з яких є офіційна декларація про створення Економічної спільноти АСЕАН. Інтерес Малайзії до АСЕАН є потужним і тривалим, який включає стабільні зусилля для досягнення цілей AEC 2025.

ВИСНОВКИ

На основі проведеного дослідження можемо зробити наступні висновки. Малайзія – це країна, яка може бути прикладом для багатьох інших держав. Отримавши незалежність у 1957 р., вона обрала власну стратегію розвитку та державного будівництва, не роблячи основний акцент на тогочасну геополітичну ситуацію та лідерство держав. Основними пріоритетами для держави стали забезпечення національних інтересів та ідея поваги до суверенітету інших держав. Підтвердження такого курсу стали участь країни в Русі Неприєднання, підписання Куала-Лумпурської декларації та створення Зони миру, свободи та нейтралітету, що стало важливими кроками на шляху до демократичного співіснування з іншими державами. Важливо згадати, що Малайзія завжди стояла на захисті країн, що розвиваються, тобто була одним з основних гравців, які твердо відстоювали право таких країн на гармонійний розвиток та забезпечення процвітаючого майбутнього, намагаючись реалізовувати різноманітні проекти щодо співробітництва та допомоги. Впродовж незалежної історії країна часто відчувала несприйняття та намагання інших держав посилити їхній вплив, проте цього не сталося, адже сильна позиція Малайзії щодо її цінностей поваги до суверенітету та мирного співіснування значно проникли у свідомість малайців, що не могло не впливати на зовнішню політику держави.

Двосторонні відносини в Південно-Східній Азії відзначалися як стабільні, так і проблемні. Постійні територіальні суперечки з Таїландом, Брунеєм чи Філіппінам змінювалися тісною співпрацею, конфронтація з Індонезією чи Сінгапуром – взаємовигідними проектами та обміном досвіду. Пройшовши такий нелегкий шлях, Малайзія перетворилася на одного з головних інвесторів у ПСА. Вона надає допомогу М’янмі, В’єтнаму, Камбоджі, Лаосу, фінансуючи різноманітні проекти та удосконалюючи інфраструктуру цих країн; активно співпрацює з Німеччиною в якості посередника з іншими акторами регіону; втілює економічні стратегії – зони зростання. Таких зон є декілька (Sijori чи BIMP-EAGA), і кожна з них включає різні держави чи їхні частини, щоб, враховуючи конкурентні переваги кожного суб’єкта, сприяти прискоренню економічного розвитку та вільному потоку людей, товарів та послуг. Варто згадати і покращення туристичної галузі, адже якісна інфраструктура та історична спадщина є позитивними чинниками, які сприяють популяризації цього напрямку економіки.

Звичайно, не останню роль в еволюції зовнішньої політики Малайзії зіграло і регіональне інтеграційне об’єднання АСЕАН, цілі якого є у більшості тотожними до тих, що і досі здійснює країна. Будучи засновницею Асоціації держав Південно-Східної Азії, вона доклала чимало зусиль для її ефективності та впливовості не тільки у своєму субрегіоні. По-перше, саме Малайзія була активним прихильником ідеї того, щоб до Асоціації приєдналися такі країни, як Камбоджа, Лаос, М’янма та В’єтнам. Таке розширення збільшило територію взаємодії та посприяло зближенню всіх держав ПСА. По-друге, Малайзія завжди мала вплив на ідеологічні концепції та шляхи розвитку АСЕАН, наголошуючи на важливості стабільності та миру всередині регіону. Не варто забувати, що країна має сильну економіку, якщо порівнювати її з іншими державами-членами організації, тому вона є важливим учасником такої ініціативи, як Економічна спільнота АСЕАН.

Малайзія продовжує розвиватися, зміцнюючи свій вплив та економіку у всіх сферах діяльності. В подальшому все залежить від того, чи керівники держави будуть готові впроваджувати нові проекти, вирішувати суперечки мирними дипломатичними засобами, співпрацювати з країнами ПСА на рівних умовах та не відступати від доктрини неприєднання, миру у всьому світі, як це і було впродовж історії держави.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ТА ЛІТЕРАТУРИ

1. Крупеня І. Місце Малайзії в сучасній системі міжнародної безпеки. / І. М. Крупеня // Дипломатична академія України при Міністерстві закордонних справ України. – 2016

2. Обвинуваченого в корупції екс-прем'єра Малайзії звільнили під заставу [Електронний ресурс] // Deutsche Welle. – 2018. – Режим доступу до ресурсу: https://www.dw.com/uk/обвинуваченого-в-корупції-екс-премєра-малайзії-звільнили-під-заставу/a-45577550

3. Исламов Э. Основные направления внешнеэкономических связей Малайзии. / Э. Исламов // Институт востоковеденья РАН. – 2008.

4. Лоссовский И. Е. Эволюция внешней политики Малайзии как отражение внутреннего исторического развития страны. / И. Е. Лоссовский // Гуманитарные исследования в Восточной Сибири и на Дальнем Востоке. – 2011.

5. Отношения Индонезии-Малайзии [Електронний ресурс] // ru.knowledgr.com – Режим доступу до ресурсу: http://ru.knowledgr.com/10860695/ОтношенияИндонезииМалайзии.

6. Рокнифард Ю. После цунами: что значит для Малайзии возвращение отца экономического чуда? [Електронний ресурс] / Ю. Рокнифард, А. Цветов // Московский Центр Карнеги. – 2018. – Режим доступу до ресурсу: https://carnegie.ru/commentary/76421.

7. Abdul R. The State and Modernization Perspectives in Malaysia’s Development Planning / Rahman Abdul. // DEMOKRASI. – 2005. – №2. – 8 с.

8. The ASEAN Declaration (Bangkok Declaration) : Adopted by the Foreign Ministers at the 1st ASEAN Ministerial Meeting. – Thailand, 1967;

9. Brunei Darussalam-Indonesia-Malaysia-Philippines East ASEAN Growth Area (BIMP-EAGA) [Електронний ресурс] // Asian Development Bank. – 2018. – Режим доступу до ресурсу: https://www.adb.org/countries/subregional-programs/bimp-eaga.

10. Chan F. Malaysia and Indonesia pledge to build on strong bilateral ties [Електронний ресурс] / Francis Chan // The Straits Time. – 2018. – Режим доступу до ресурсу: https://www.straitstimes.com/asia/se-asia/malaysia-and-indonesia-pledge-to-build-on-strong-bilateral-ties.

11. Dosch J. Mahathirism and Its Legacy in Malaysia’s Foreign Policy. / Jom Dosch // EUROPEAN JOURNAL OF EAST ASIAN STUDIES 13. – 2014.

12. Fong L. Malaysia, Brunei express satisfaction over oil and gas collaboration [Електронний ресурс] / Loh Foon Fong // Star online. – 2019. – Режим доступу до ресурсу: https://www.thestar.com.my/news/nation/2019/03/05/malaysia-brunei-express-satisfaction-over-oil-and-gas-collaboration/.

13. German-Malaysian triangular cooperation with Timor-Leste: ‘Capacity development for fisheries cooperatives in Baucau (Timor-Leste)’ [Електронний ресурс] // GIZ. – 2014. – Режим доступу до ресурсу: https://www.giz.de/en/worldwide/26864.html.

14. Heydarian R. What Duterte could learn from Mahathir [Електронний ресурс] / Richard Heydarian // Asia times. – 2019. – Режим доступу до ресурсу: https://www.asiatimes.com/2019/03/article/what-duterte-could-learn-from-mahathir/.

15. Hezri A. A. Towards sustainable development? The evolution of environmental policy in Malaysia. / A. A. Hezri, M. N. Hasan // The Authors. Journal compilation. – 2006.

16. Indonesia-Malaysia-Thailand Growth Triangle (IMT-GT) [Електронний ресурс] // Ministry of Foreign Affairs Republic of Indonesia – Режим доступу до ресурсу: https://www.kemlu.go.id/en/kebijakan/kerjasama-regional/pages/imt-gt.aspx.

17. Intal P. ASEAN and Member States: Transformation and Integration. / Intal Ponciano – Manila, 2017. – 246 с.

18. Izzuddin M. Malaysia in 2018. A Sea Change in an Election Year. / Mustafa Izzuddin // the National University of Singapore. – 2018.

19. Jaipragas B. Mahathir Mohamad: ‘I’m pro-Malaysia, not anti-Singapore’ [Електронний ресурс] / Bhavan Jaipragas // South China Morning Post. – 2019. – Режим доступу до ресурсу: https://www.scmp.com/week-asia/politics/article/2189195/mahathir-mohamad-im-pro-malaysia-not-anti-singapore.

20. Johnson J. Cooperation and Pragmatism: Malaysian Foreign Policy under Najib / Joshua Johnson. // Asia Pacific Bulletin. – 2010. – №63. – 28 с.

21. Khalid K. Malaysian Foreign Policy Orientation and Relations in the Post-Mahathir Years / Khadijah Khalid // University Of Malaya. – 2009.

22. Khalid K. Malaysia's Foreign Policy under Najib [Електронний ресурс] / Khadijah Khalid // University of California Press. – 2012. –

Режим доступу до ресурсу: https://www.jstor.org/stable/10.1525/as.2011.51.3.429?origin=JSTOR-pdf.

23. Laos keen on more Malaysian investment [Електронний ресурс] // Vientiane Times (Laos). – 2018. – Режим доступу до ресурсу: http://annx.asianews.network/content/laos-keen-more-malaysian-investment-71129.

24. ‘Malaysia a prime gateway to Asean region’ [Електронний ресурс] // Star online. – 2018. – Режим доступу до ресурсу: https://www.thestar.com.my/news/nation/2018/12/25/malaysia-a-prime-gateway-to-asean-region/.

25. Malaysia will continue to play active role in Asean integration, says Miti [Електронний ресурс] // Malay Mail. – 2017. – Режим доступу до ресурсу: https://www.malaymail.com/news/money/2017/09/08/malaysia-will-continue-to-play-active-role-in-asean-integration-says-miti/1460957.

26. Malaysia’s contribution to Asean integration set for analysis in 2016 report [Електронний ресурс] // Borneo Post. – 2015. – Режим доступу до ресурсу: http://www.ideas.org.my/malaysias-contribution-to-asean-integration-set-for-analysis-in-2016-report/.

27. Malaysia’s Role in Asian Regional Cooperation: A Look at Foreign Policy Themes. // Asia-Pacific Review. – 2007. – 14 с.

28. Navarria G. Malaysia after the Election: a paradigm shift? [Електронний ресурс] / Giovanni Navarria // Open democracy. – 2013. – Режим доступу до ресурсу: https://www.opendemocracy.net/en/malaysia-after-election-paradigm-shift/.

29. Parameswaran P. Why Are Border Disputes Rocking Malaysia-Singapore Ties After Mahathir’s Return [Електронний ресурс] / Prashanth Parameswaran Parameswaran // The Diplomat. – 2018. – Режим доступу до ресурсу: https://thediplomat.com/2018/12/why-are-border-disputes-rocking-malaysia-singapore-ties-after-mahathirs-return/.

30. Promoting Trade and Investments between the Philippines and Malaysia [Електронний ресурс] // Embassy of the Philippines – Режим доступу до ресурсу: http://philembassykl.org.my/main/index.php/trade-and-investments/9-uncategorised/197-promoting-trade-and-investments-between-the-philippines-and-malaysia.

31. Roles of Malaysia in ASEAN [Електронний ресурс]. – 2015. – Режим доступу до ресурсу: https://prezi.com/t8uwexwdravq/roles-of-malaysia-in-asean/.

32. Sukumaran T. Singapore-Malaysia relations threaten to boil over as Mahathir makes splash about water prices [Електронний ресурс] / Tashny Sukumaran // South China Morning Post. – 2019. – Режим доступу до ресурсу: https://www.scmp.com/week-asia/geopolitics/article/2188586/singapore-malaysia-relations-threaten-boil-over-mahathir-makes.

33. Yaacob A. Singapore–Malaysia relations in troubled waters [Електронний ресурс] / A. Yaacob, S. Nixon // East Asia Forum. – 2019. – Режим доступу до ресурсу: https://www.eastasiaforum.org/2019/01/30/singapore-malaysia-relations-in-troubled-waters/.

34. Yew L. K. The Singapore Story: Memoirs of Lee Kuan Yew / Lee Kuan Yew., 1998. – 680 с. – (Prentice Hall). – (1st edition).

35. Yusof Z. Economic Growth and Development in Malaysia: Policy Making and Leadership. / Yusof Zainal – Washington, DC, 2008. – 65 с.