1.4 Завантажувальний пзп.
Завантажувальний ПЗП. Зберігає ПЗ, яке виповнюється відразу після включення живлення. Як правило, завантажувальний ПЗП містить BIOS.
2.Архітектура системної плати
Материнська або системна плата - це той фундамент, на якому побудований будь-який сучасний комп'ютер, будь то настільний ПК, ноутбук або система, що вбудовується [1].
Саме материнська плата поєднує такі різні по своїй суті й функціональності комплектуючі, як процесор, оперативна пам'ять, плати розширення й усілякі накопичувачі. Саме завдяки материнській платі до комп'ютера можна підключати периферійні пристрої.
Розмова буде йти, в основному, про плати для настільних ПК, однак значна частина їхнього опису застосовна й до плат для серверів, ноутбуків і комп'ютерів, що вбудовуються.
Типова материнська плата побудована на базі шестишарової текстолітової друкованої плати. Використання багатошарових плат дозволяє при збереженні стандартних розмірів рознести різні електричні кола таким чином, щоб їхній взаємовплив був мінімальним. По тим шарам, які знаходяться у глибині плати, розводяться ланцюги живлення й заземлення, а по іншим, включаючи верхні й нижній - власне сигнальні ланцюги.
Перейдемо до безпосередніх функцій материнської плати. В обов'язковому порядку на цій платі розміщаються системна шина, процесорне гніздо, слоти для модулів оперативної пам'яті, слоти розширення, різні контролери, а також порти вводу й виводу. Як бачимо, материнська плата поєднує в єдину систему всі компоненти комп'ютера - без неї вони б залишалися просто набором не зв'язаних один з одним комплектуючих [2].
Звернемося до рис. 1.1 На ньому зображена типова сучасна материнська плата P5 GDC-V Deluxe виробництва відомої компанії Asus.
Рис. 1.1. Зовнішній вигляд материнської плати.
Розглянемо, де на платі розташовані ці компоненти. Відразу в очі кидається гніздо для процесора (рис. 1.2), на який наклеєна захисна наклейка, що одночасно призиває до обережності при установці чипа.
Рис. 1.2. Процесорний слот.
Зліва розташований масивний радіатор - під ним знаходиться "північний міст" (рис. 1.3) - мікросхема відповідальна, насамперед, за зв'язок процесора й оперативної пам'яті. Крім того, іноді в неї убудований графічний контролер;
Рис. 1.3. Північний міст.
Ще лівіше й трохи нижче - радіатор. Цим радіатором накритий "південний міст" (рис. 1.4), відповідальний за системи вводу-виводу й контролер, що включає в себе, USB 2.0, а також RAID-контролер.
Рис. 1.4. Південний міст.
Нижче процесорного гнізда й "північного мосту" розташовані слоти для оперативної пам'яті (рис. 1.5). Як бачимо, слотів шість і вони виділені кольором у пари - це означає, що плата розрахована на оперативну пам'ять, що працює у двоканальному режимі, тобто в цьому випадку модулі пам'яті однакового типу й об'єму повинні встановлюватися попарно в слоти одного кольору.
Рис. 1.5. Слоти оперативної пам'яті.
Безпосередньо під слотами для оперативної пам'яті розміщене гніздо IDE для накопичувачів (ліворуч) і гніздо для підведення до материнської плати електроструму від блока живлення (рис. 1.6).
Рис. 1.6. IDE і гніздо живлення.
Оскільки для сучасних процесорів Pentium 4 потрібне додаткове електроживлення, у правому верхньому кутку плати передбачене відповідне гніздо для підключення до блока живлення (рис. 1.7).
Рис. 1.7. Додаткове гніздо живлення.
Під мікросхемою "південного мосту" можна побачити чотири гнізда Serial ATA (SATA), до яких підключаються жорсткі диски (рис. 1.8).
Рис. 1.8. SATA гніздо.
Ліворуч від "південного мосту" розташоване ще одне гніздо IDE для підключення вінчестерів або оптичних накопичувачів по традиційній паралельній шині ATA (рис. 1.9).
Рис. 1.9. IDE гніздо.
Мікросхема BIOS, відповідальна за зберігання однойменної програми базової системи вводу/виводу, а також батарейка, від якої здійснюється живлення цієї мікросхеми (рис. 1.10).
Рис. 1.10. Мікросхема BIOS.
Гніздо для підключення флоппі-дисководу розташоване у лівого краю плати (рис. 1.11). Хоча сьогодні дискетами вже мало хто користується, багато виробників системних плат не квапляться відмовлятися від нього.
Рис. 1.11. Гніздо флоппі-дисковода.
У лівій верхній частині системної плати розташовані слоти для установки плат розширення (рис. 1.12). Два крайні ліворуч маленьких слота - це гнізда для плат з інтерфейсом PCI Express x1 (теоретична смуга пропускання - до 250 Мбайт/с). Таких плат поки практично немає на ринку, однак у перспективі виробники мають намір повністю відмовитися від звичних PCI і перейти на випуск карт винятково з новим інтерфейсом. Далі ідуть три слота PCI, а чорним кольором виділений слот PCI Express x16 (теоретична смуга пропускання - до 4000 Мбайт/с) для установки відеокарти.
Рис. 1.12. PCI слоти.
Основні мікросхеми зображені на рисунках 1.13, 1.14, 1.15.
Рис. 1.13. Гігабітний сітьовий контролер.
Рис. 1.14. Восьмиканальный (7.1) звуковий кодек.
Рис. 1. 15. Контролер IEEE 1394 (FireWire).
У правій верхній частині розпаяні різні гнізда, які після установки плати в системний блок будуть виведені на його задню стінку (рис. 1.16). Ліворуч, один над іншим, розміщені два порти PS/2 для підключення миші й клавіатури.
Потім ідуть паралельний порт, цифровий аудіоінтерфейс S/PDIF, аналоговий відеовихід VGA ( 15-контактне гніздо D-Sub) для підключення монітора, порт IEEE 1394 або FireWire (угорі) і два порти USB 2.0, сітьовий порт і ще два порти USB 2.0, і, нарешті, шість аудіопортів від убудованого звукового контролера.
Рис. 1.16. Задня панель.