Завдання консультанта

1. У психологічному консультуванні важливо вирішити, коли "гріховність" допомагає клієнту усвідомити особисту відповідальність за власні вчинки і змінити поведінку у позитивному напрямку, коли, навпаки, заважає успішному вирішенню життєвих проблем.

2. Отже, не завжди консультант повинен поспіхом звільнювати клієнта від почуття вини. Інколи слід допомогти пережити неминучу гріховність, що самою природою призначена людині.

3. У випадку справжньої провини важливо обговорити з клієнтом питання про ЇЇ спокутування. Звільнення від невротичної провини передбачає усвідомлення її "сумнівності". Лише таким шляхом можливе очищення. У всіх випадках консультанту необхідне глибоке знання різних аспектів переживання вини.

Тема 7. Особливості консультування клієнтів, які плачуть Плачучі клієнти

Які особливості консультування плачучих клієнтів? Що робити: заспокоювати чи не реагувати на плач клієнта? Що собою являє плач клієнта під час консультації?

Причини плачу клієнта

Консультанту слід знати, чому взагалі клієнт плаче під час консультування. Основна причина, звичайно, тягар проблем клієнта, його пригніченість, однак ця причина не єдина.

Більшість людей, особливо жінки, плачуть від злості. Тут заспокоюванням нічого не допоможе. Тим, хто плаче від злості, просто-напросто треба дозволити виразити свої почуття. Інколи плачуть у стані фрустрації, а інколи від радості.

Сльози, як правило, заважають спілкуванню. Не є винятком і консультативні зустрічі. Немало клієнтів особливо жінок, хвилюються, розповідаючи про невирішені складності свого життя, трагедії і не можуть говорити без сліз. Сльози є спогадами про складні ситуації й повернення до них.

Завдання консультанта

1. Більшість консультантів намагаються утримати клієнтів від плачу і спрямовують на це частину своїх зусиль. І тут виникає небезпека, що намагаючись обминути переживання і не спровокувати сльози, можна пропустити важливі аспекти життя клієнта.

2. Інколи консультант почуває себе винуватим через сльози клієнта, вважає, що довів його до сліз, боїться бути звинуваченим у нечутливості, інакше кажучи, здатний брати на себе відповідальність за сльози.

Проте в дійсності не консультант доводить клієнтів до сліз, не він - причина життєвих труднощів і особистих проблем клієнтів. Клієнти плачуть через свої особисті справи, і консультант тут ні до чого. Клієнт почасти і починає й перестає плакати без впливу консультанта. Коли помітно, що клієнт зараз почне плакати, треба зберегти спокій, почекати, поки він справиться із собою. Часом, щоб узяти себе в руки, клієнт змінює тему бесіди на якийсь час, що не слід заперечувати. Якщо ж клієнт усе ж таки розплакався, то треба дозволити йому плакати. У будь-якому випадку консультант повинен дати клієнту змогу виплакатися.

3. Коли клієнт виплачеться, саме час починати розмову. Дозволити плакати - значно пристойніше, ніж відчувати обов'язок заспокоювати.

4. Не слід також старатись надто співпереживати плачу, подібно до матері, якій дуже хочеться втішити плачучу дитину. Таке бажання, як правило, має певний еротичний відтінок; не даремно сльози часто служать засобом маніпуляції у міжособистісних, особливо в інтимних ситуаціях.

5. Через неможливості достатньо зрозуміти клієнтів консультант інколи стає об'єктом їх маніпуляцій. Деякі консультанти свої зусилля по утриманню клієнтів від плачу пояснюють тим, що розхвильований клієнт не здатний нормально говорити.