2. К. Юнг про архетипи колективного підсвідомого як основи психічного складу етносу

Карл-Густав Юнг (1875­1961) -- швейцарський психіатр, психолог психоаналітичного спрямування, культуро-антрополог. Його значним внеском у психологію була теорія, за якою, окрім індивідуального підсвідомого, існує колективне підсвідоме.

Юнг стверджував, що основу духовного життя складає досвід, який передається від минулих поколінь наступним і являє собою сукупність архетипів.

Що ж таке архетип?

Архетипи -- це структурні елементи людської психіки, що знаходяться у колективному підсвідомому, яке є загальним для усього людства. Вони успадковуються так, як успадковується будова тіла. Архетипи структурують розуміння людиною себе, світу та інших людей. З особливою виразністю вони проявляються у міфах, казках, снах, а також при деяких психічних розладах. Архетипи є основою творчості та сприяють внутрішній єдності людської культури, створюють можливість взаємозв'язку різних епох і взаєморозуміння людей.

Інакше кажучи, архетипи -- це форма без власного змісту (відбиток), яка організує та направляє психічні процеси. Архетипи можна порівняти з сухим руслом, яке визначає рельєф річки, але річкою може стати лише тоді, коли ним потече вода. І якщо продовжити ці порівняння, то сутність архетипів якраз і полягає в тому, що вода (психічні процеси) потече цим руслом, а не поза ним. Архетипи проявляють себе як символи: в образах героїв, міфах, фольклорі, обрядах, традиціях тощо. Існує дуже багато архетипів, оскільки вони є узагальненням досвіду наших предків. Головні з них -- це архетип "Я", архетип Матері, архетип Батька.

Архетип Матері визначає не тільки реальний образ матері, а й узагальнений образ жінки, реальної або міфічної: Мати, Діва Марія, Венера та ін.

Це може бути не тільки позитивний, а й негативний образ: Мачуха, Відьма, Баба Яга. Архетип Батька демонструє загальне ставлення до чоловіків -- Бог, Ілля Муромець, Мудрий старець, Закон, Деспот та ін.

К. Юнг розрізняв архетипи та символи. Несвідоме, як і архетипи, виражає себе в символах, але ні один із конкретних символів не може повністю виразити архетип. Окрім символів, що виражають індивідуальне несвідоме, існують також символи, що відображають колективне несвідоме: хрест, шестиконечна зірка Давида, різдвяна ялинка, буддійське "колесо життя" тощо. Юнг також відносив до архетипів і основні еле-

менти структури особистості.

Отже, за К. Юнгом, підсвідома сфера психіки кожної людини містить приховані сліди пам'яті про історичний досвід своєї раси, нації і навіть про долюдське, тваринне існування предків. Ці сліди (архетипи), закарбовані генетично, і є психологічним корінням містичних ірраціональних рушійних сил життєдіяльності нації.

Слідом за К. Юнгом чимало дослідників національних проблем вбачали сутність націй та етносів у національному несвідомому, яке назвали "темними водами", що визначає спосіб життя народів, їхні досягнення і занепад, їхню історичну долю.

Психічний склад етносу. Архетипи

Психічний склад етносу має етнічний характер і змінюється водночас із змінами умов життя даного етносу (A.C. Баронін).

Психічний склад етносу виступає не лише синтезом живих істот, які його складають, а й синтезом усіх предків, які сприяли утворенню цього етносу. В зв'язку з цим Г. Лебон зазначив: "Не лише живі, а й мертві відіграють значущу роль у сучасному житті будь-якого народу. Вони творці його моралі та несвідомі рушії його поведінки. Життя будь-якого народу і всі прояви його цивілізації складають просте відображення його душі, спостережувані знаки невидимої, але дуже реальної речі. Зовнішні події утворюють лише спостережувану поверхню прихованої тканини, що визначена ними. Ні випадок, ні зовнішні обставини, ні особливо політичні інститути не відіграють головної ролі в історії народу. Глибокі відмінності, що існують між психічним складом різних народів, призводять до того, що вони діють, думають і відчувають зовсім по-різному. З цього слідує, що між ними існують розбіжності з усіх питань, які їм доводиться спільно вирішувати. Значну кількість воєн в історії було зумовлено цими суперечностями. Завойовницькі, релігійні, династичні війни завжди носили расовий характер. Набуття міцно утвердженої колективної душі є апогеєм величі народу. Розпад цієї душі завжди означає час занепаду. Втручання іноземних елементів складає один з найбільших, найнадійніших засобів досягнення цього розпаду. Психологічні види, як і анатомічні, піддаються впливові часу. Для них також притаманні процеси старіння і згасання. Народам потрібні століття для того, щоб набути певного психічного складу, і вони інколи його втрачають за дуже короткий час. Дорога, яка веде народи на найвищу сходинку їх цивілізації, завжди дуже довга, а похила, яка супроводжує їх падіння, найчастіше буває дуже короткою".

У психічному складі етносу важливу роль відіграє колективне несвідоме. К.П Юнг у роботі "Про архетипи колективного несвідомого" відзначив, що провідними чинниками розвитку культури і поведінки є символічні форми, які повільно еволюціонують. Символи сприяють утворенню етносів і створюють психічні та організаційні засади суспільного життя. Колективне несвідоме з'являється за допомогою колективних переживань етнічної групи як певних неусвіломлених реакцій, що виявляються в характерних для цієї групи універсальних прообразах, які є підсвідомими детермінантами поведінки і мислення кожного індивіда.

Утворення етносів тісно пов'язано з архетипами колективного несвідомого. Архетип визначає суть, форму та спосіб зв'язку успадкованих, несвідомих прообразів і структур психіки, які перелаються віл покоління до покоління. Архетипи виступають основою для таких утворень: поведінки, особистісного розвитку та розуміння світу, що притаманне якій-небудь етнічній групі, внутрішньої єдності цієї групи, взаємозв'язку між культурою і взаєморозумінням. Тобто, архетипи утворюють апріорні психічні та повелінкові програми. Особливості поведінки, мислення і бачення світу певної етнічної групи визначаються своєрідними зразками поведінки, мислення та бачення світу (першообразами). Духовне життя особистості тісно пов'язане з архетипами, оскільки в процесі творчої активності представника певного етносу за допомогою архетипів утворюється відповідна послідовність образів.

Архетип функціонує за умови неможливості існування чи відсутності свідомих понять. Архетип - це сукупність духовно-культурних символів, образів етнічного буття, за допомогою яких життя людини наповнюється почуттями смислозаламості та доцільності. Архетип не передається засобами мови, традицій. міграції. Архетипічні образи виступають підґрунтям для будь-якої релігії, є компонентами міфів, легенд, казок усіх часів і народів. Архетипічні образи присутні в снах і мареннях.

Колективне несвідоме представляє собою позаособистісну несвідому суть, що є передумовою для появи особистого і колективного досвіду людства, всіх культур та індивідів. Колективне несвідоме переживається в універсальних психічних формах, що виявляються у колективній та індивідуальній поведінці, тобто архетипах.

Будь-який архетип має велику кількість символічних репрезентацій, які визначаються культурними чи особнетісними чинниками. Однак архетипічна форма є єдиною та універсальною (К.Г. Юнг).

Наприклад, у світі існують декілька тисяч різноманітних міфів про героя. Водночас поведінка героя, не зважаючи на його національну чи етнічну належність, залишається незмінною в усіх міфах.

В українському колективному несвідомому основним є архетип "доброї", "ласкавої", "родючої Землі" (за А. Кульчицьким). Під впливом цього архетипу відбувається становлення характерної для українського народу світоглядної толерантності. Основою етнічної домінанти українського національного характеру є архетип Богині-Матері, який на думку окремих дослідників, позбавив українців агресивності в світогляді.

Слідування архетипам свого етносу є провідною детермінантою його розвитку.