1. Технологічний розділ

1. Вибір і обґрунтування моделей.

Обґрунтування вибору моделей і конструкції повинне виконуватися відповідно до дипломного завдання.

Кількість моделей – три. Моделі виробу повинні бути не нижче середньої складності з числа, що рекомендуються для промисловості, які розроблені на одній конструктивній основі.

Обґрунтування вибору моделей повинне відповідати їх сучасному стилеві і напрямкові моди. Моделі повинні відповідати естетичним вимогам, забезпечувати зручність користування виробом.

При виборі моделей необхідно поєднувати можливість забезпечення випуску виробів у широкому асортименті зі стабільністю потоку й ефективністю виробництва. Тому враховується можливість використання однотипних за технологічними властивостями тканин і матеріалів, використання однакових режимів обробки, номерів і швейних голок, режимів роботи устаткування ВТО, однотипних методів обробки й устаткування, пристосувань, аналогічність послідовності технологічної обробки та ін. При обґрунтуванні моделей варто показати специфіку асортименту (наприклад, дитячий одяг, білизна), розкрити відповідність пропонованих моделей вимогам, що ставляться до даного виду одягу, особливості моделювання і конструювання з нових видів матеріалів, якщо вони передбачаються в проекті.

1.2.Технічний опис моделей

Опис зовнішнього вигляду моделей повинен бути чітким, послідовним, повним, з вказівкою найменування виробу, силуету, колірної гами верху, підкладки, фурнітури, зовнішнього вигляду матеріалу, характеристики вузлів (пілочки, застібки, кишень, спинки, рукавів, коміра, оздоблення). У кінці необхідно вказати розміри, що рекомендуються, ріст, повнотні групи, складність обробки відповідно до нового позначення, вікові групи.

Замальовка моделей у двох проекціях (з боку спинки і з боку переду) виконується за методикою, що надається у курсі предмета “Спецмалюнок”. Варто звернути увагу на дотримання пропорцій розмірів виробів і деталей. Оздоблювальні строчки оформляються штриховою лінією.

Специфікація деталей крою представляється у вигляді таблиці (див.табл.1).

Замальовка шаблонів деталей верха виробу виконується з дотриманням пропорцій у розмірах, з вказівкою нитки основи і надсічок, номера малюнку деталі за специфікацією (М 1:10 або 1:5).

Доцільно розрахувати коефіцієнт уніфікації за формулою:

 Ду

Ку = ,

Дз

де  Ду – сума уніфікованих деталей;

Дз – загальна сума деталей.

Таблиця 1. Специфікація деталей крою

Номер і найменування деталей	Номер малюнку	Уніфікація деталей	Кількість шаблонів/деталей крою за моделями
			А	Б	В
			ш/д	ш/д	ш/д
1	2	3	4	5	6
1.Деталі верху
1.1. Пілочка
1.2. Спинка і т. д.
2. Деталі підкладки
2.1. Пілочка
2.2. Спинка і т. д.
3. Деталі приклада
3.1. Прокладка клапана
3.2. Прокладка коміра і т. д.