3. Зміст і оформлення дипломного проекту

Вступ

1. Технологічний розділ

1.1 Вибір і обґрунтування моделі

1.2 Технічний опис моделей

1.3 Обґрунтування вибору матеріалів для моделей

1.4 Вибір устаткування та обґрунтування методів обробки

1.5 Послідовність технологічної обробки виробів

1.6 Розрахунок ефективності обраних методів обробки. Розрахунок зростання продуктивності

праці (ЗПП)

2. Розрахунок і аналіз потоку

2.1 Аналіз вихідних даних, вибір і обґрунтування типу потоку,

виду запуску моделей у потік

2.2 Попередній розрахунок потоку цеху

2.3.Технологічна схема основного потоку. Умови узгодження часу операцій потоку

2.4.Аналіз технологічної схеми основного потоку

2.5 Аналіз потоку за ступенем механізації робіт і складності виготовлення

2.6 Розрахунок техніко-економічних показників потоку

2.7 Зведена таблиця обладнання та робочих місць потоку

2.8 Планування потоків цеху

3. Організація внутрішньоцехового транспорту

4. Контроль якості. Організація керування якістю продукції у цеху, на потоці

5. Охорона праці, пожежна безпека, охорона навколишнього середовища

6. Організація робітничих місць та праці для різних спеціальностей

7. Економічна частина

Висновки

Література

Розрахунково-пояснювальна записка обсягом не більш 100 сторінок виконується на аркушах паперу для письма формату А4 (210x297 мм) на одній стороні аркуша і повинна відповідати вимогам ДЕСТів.

Записка набирається на комп’ютері 14 шрифтом Times New Romen, абзац – 1,5, слова без скорочень, за винятком установлених ДЕСТом. Умовні позначки механічних, хімічних і інших величин повинні бути тотожні у всіх розділах записки.

Значення символів і числових коефіцієнтів, що входять у формулу належні бути приведені безпосередньо під формулою.

Наприклад:

Твир

 = ,

Nрозр

де  - такт потоку, с;

Твир. - трудомісткость обробки виробів, с;

Nрозр - кількість робітників у потоці, ос.

При використанні довідкових матеріалів (цін, норм часу, розрядів) необхідно робити посилання на літературу, що використовується, з вказівкою сторінок, номерів таблиць і схем.

Усі ілюстрації, що є в записці, нумеруються арабськими цифрами.

Аркуші пояснювальної записки нумеруються в такому порядку: стор.1 - титульний лист, стор.2- завдання на дипломне проектування, стор.3- зміст , стор. 4 і т.д. у відповідності зі змістом пояснювальної записки.

Наприкінці записки додається список використаної літератури.

Зміст записки поділяється на розділи, підрозділи. Розділи повинні мати порядкові номери, позначені арабськими цифрами з крапкою. Підрозділи повинні мати номери в межах кожного розділу. Номери підрозділів складаються з двох цифр: номера розділу і підрозділу і розділяються крапкою, наприклад: 2.1.

Найменування розділів пишуться прописними буквами (шрифт 7). Найменування підрозділів пишуться з великої букви, інші з малої (шрифт 7).

Перенос слів у заголовках не допускається. Крапка наприкінці заголовка не ставиться.

Кожна таблиця повинна мати наскрізну нумерацію.

Заголовок таблиці виконується малими літерами (крім першої прописної) і міститься над таблицею посередині на 10 мм від заголовку таблиці. Слово "Таблиця" розташовують над лівим верхнім кутом таблиці з указівкою номера. Якщо є тематичний заголовок, його поміщають праворуч від номера таблиці. На усі таблиці в тексті записки повинні бути посилання. Якщо цифрові дані в графах мають різну розмірність, її вказують у заголовку кожної графи. Якщо усі графи таблиці мають тільки одну розмірність (наприклад, міліметри), скорочене позначення одиниці виміру (мм) поміщають під таблицею. Графа “№ з.п.” до таблиці не включається. Якщо цифрові або інші дані в таблиці не наводяться, то у графі ставиться риска.

Графічні роботи дипломного проекту повинні включати план потоку, що проектується в цеху у масштабі 1:100, графік узгодження часу операцій і монтажний графік. Креслення повинні бути виконані олівцем на ватмані з дотриманням правил технічного креслення відповідно до рекомендацій ЄСКД.

Графік узгодження часу операцій будується в прямокутних осях координат. На осі ординат відкладається час організаційних операцій потоку з вказівкою виду роботи. Вісь ординат поділяється на дві однакові частини. Від точки, що позначає середину осі і відповідає часу такту потоку, відкладаються в довільному масштабі точки, які відповідають меншій і більшій межі відхилення, що допускаються, від такту потоку за умови узгодження.Через знайдені точки проводяться і відповідно позначаються прямі, паралельні осі абсцис. На відрізках між позначеними точками на осі ординат для полегшення побудови ставляться проміжні точки, що відповідають певному значенню часу. Вісь абсцис поділяється на рівні відрізки (5-10 мм), що відповідають кількості робітників у секції або в потоці.Для кратних операцій береться середній час для одного виконавця. Кількість виконавців відповідає числу відрізків по осі абсцис і позначається номером однієї організаційної операції. З отриманих точок, що позначаються порядковими номерами організаційних операцій з вказівкою виду робіт, проводяться перпендикуляри до перетину з горизонтальними лініями, що відповідають часу операцій. Точки перетину ординат і абсцис з'єднуються послідовно прямим відрізком (для наочності).

У АГП та інших секційних потоках групи обробки і секції відділяються по осі одна від одної інтервалом. У потоках великої потужності графік узгодження будується для кожної секції окремо. При побудові монтажного графіка організаційні операції позначаються квадратами 10x10. Кратні операції позначаються додатковими лініями з нижньої сторони квадрату на відстані 1 мм одна від друга.

У середині квадратів пишеться номер операції і вид роботи відповідно до технологічної схеми потоку, ліворуч монтажного графіка дається таблиця з переліком деталей виробу, у правій графі якої проставляється номер деталей, необхідних для нумерації лінії, що позначають рух деталей у процесі обробки. У лівій графі вказується номер групи обробки для АГП або порядок укладання деталей у гніздо транспортера для конвеєрного потоку. Основні деталі виробу (пілочка, перед сорочки або сукні, передня частина штанів та ін.) розташовуються в переліку деталей внизу, а вище них - інші деталі, що з ними з'єднуються. Всі операції щодо обробки основних деталей (або інші, де основна деталь не обробляється) розташовуються відповідно проти цих деталей, подача деталей на операцію позначається суцільними лініями зі стрілками. Коли дві або більше деталей (вузлів) з'єднується з основною деталлю, то в подальшому зберігається тільки номер основної деталі. Якщо деталь обробляється разом з основною (або на іншому робочому місці), то стрілка вказує подальший рух деталі для обробки. При побудові секційного потоку монтажний графік будується окремо по секціях. За наявності груп обробки вузлів (АГП) будується одна схема з визначенням груп обробки, які відокремлюються інтервалами.

План розміщення потоку, що проектується у цеху виконується на підставі технологічної схеми потоку, монтажного графіка і попереднього розрахунку потоку.

При виконанні планування потоку необхідно пам'ятати, що робітники повинні сидіти і брати виріб з конвеєра лівою рукою, у протилежному випадку їм довелося б переносити вироби на платформу машини через махове колесо. При цьому місце для робітника (відстань між сусідніми столами) не повинно бути менше 0,5 м – на прасувальних і ручних операціях, які виконуються стоячи; 0,55 м - на машинних і ручних операціях, які виконуються сидячи, коли деталі розташовуються на столі.

Для АГП при розміщенні робочих місць на плані цеху спочатку визначається загальний напрямок організації потокової лінії - лінійне або групове. Лінійне доцільно застосовувати при передачі напівфабрикату від одного робітничого місця до іншого за принципом 1:1 або 1:2, 2:1, групове - при більш складних передачах 1:4, 4:3, 2:4 і т.п.

При груповій передачі за схемою розташування робочих місць в АГП підбирається необхідний варіант розташування робітничих місць згідно зі схемою руху напівфабрикатів. При розміщенні робочих груп необхідно керуватися і зручністю передачі напівфабрикату, забезпечуючи найкоротші шляхи його руху і дотримуючи норми проходів для робітників і напільного транспорту, що обслуговують потік.

Кожне креслення графічної частини і технологічної документації повинно мати основний надпис (кутовий штамп) із вказівкою номера аркуша і загальної кількості аркушів, що входять до проекту і, за необхідності - специфікацію.

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ ЩОДО ВИКОНАННЯ ДИПЛОМНОГО ПРОЕКТУ.

ВСТУП

У вступі варто розкрити значення легкої промисловості і її частки в загальному обсязі промислового виробництва. Відобразити роботу промисловості, зміни галузевих структур виробництва в умовах ринкової економіки. Зробити аналіз виробництва товарів швейної промисловості та їх реалізації.

Особливу увагу варто приділити питанням розширення асортименту і покрашення якості швейних виробів, відповідності їх споживчим і виробничим вимогам, механізації та автоматизації технологічних процесів, заощадливого використання матеріалів і фурнітури. Відобразити роботу підприємств галузі щодо використання толінгу (тобто тих, хто працює на давальчій сировині), вплив роботи галузі на заробітну платню, на власні оборотні засоби, використання основних промислово-виробничих фондів. Охарактеризувати роботу промисловості щодо підвищення ефективності виробництва, виробництва праці.

Обов'язково пов’язати тему дипломного завдання із задачами, що ставляться перед швейною промисловістю.