Жвавість, емоційність, виразність мовлення

Емоційне фарбування слова може виразити й негативну оцінку називаного поняття (білявий говорять про некрасиву людину зі світлими волоссями, вигляд якого нам неприємний). Тому емоційну лексику називають оцінною. Зображення почуття до мовлення вимагає також особливих експресивних фарб. Експресивність (від лат. экспрессио вираження) значить виразний, експресивний виразний. У цьому випадку до номінативного значення слова додаються особливі стилістичні оцінки, що підсилюють його виразність. Так, замість слова гарний ми вживаємо більше виразні прекрасн, чудовий, чудовий і ін.; можна сказати не люблю, але ми часом знаходимо й більше сильні слова: ненавиджу, нехтую, катую відразу

У таких випадках лексичне значення слова ускладнюється експресією. Часто одне нейтральне слово має кілька експресивних синонімів, що розрізняються по ступені експресивної напруги (порівн: нещастя – горі – нещастя – катастрофа; буйний – невтримний – неприборканий – шалений – лютий). Яскрава експресія виділяє слова врочисті, риторичні, поетичні. Особлива експресія відрізняє слова жартівливі, іронічні, фамільярні. Експресивні відтінки розмежовують слова несхвальні, зневажливі, презирливі, принизливі, вульгарні, лайливі. Експресивне фарбування в слові нашаровуються на його емоційно-оцінне значення, причому в одних слів переважає експресія, в інших слів переважає експресія, в інших емоційне фарбування

Це не важко визначити, довірившись своєму лінгвістичному чуттю. Експресивну лексику можна класифікувати, виділяючи: 1)слова, що виражають позитивну оцінку називаних понять, і 2)слова, що виражають їхню негативну оцінку. У першу групу ввійдуть слова високі, ласкательние, розпачливі шут-ливие; у другу іронічні, несхвальні, лайливі й ін. Ми відбираємо в мовленні слова, свідомо або несвідомо підкоряючись умовам спілкування й намагаючись впливати на співрозмовника, з огляду на його суспільне становище, характер наших з ним відносин, зміст бесіди й т.д.

Розділ 3. Стилістичне забарвлення слова

1 Експресивно-стилістичні можливості емоційної лексики роману ю. Андруховича «12 обручів»

Важливу роль у лінгвостилістичній системі будь-якої мови відіграє передусім емоційна лексика, тобто ті прошарки словникового складу, які так чи інакше пов’язані з людськими почуттями. Щодо мови роману, то в ній функціонують емоційні слова двох типів: 1) такі, що не мають понятійної основи і виражають лише емоції; 2) такі, що виражають і поняття, і емоції водночас.

До першого типу емоційних слів відносяться вигуки, що є експресивними знаками найрізноманітніших емоційних переживань людини та її реакцій на певні фізичні подразнення. Це слова: а!, ай!, ет!, ех!, ну!, о!, ого!, ой!, ох!, фе!, фу! та ін. Більшість з них характеризується полісематизмом. У мові роману їхня семантика повністю розвивається тільки на широкому контекстуальному тлі. В писемному мовленні емоційні вигуки - це сигнали-імітації, тому їхня підсилена виразність є вторинною, штучною, стилістично заданою Ю.Андруховичем. Така виразність реалізується в найрізноманітніших синтаксичних побудовах, але особливо тоді, коли емоційний вигук виступає в ролі якого-небудь члена речення, підсилювального інтерпозиційного елемента і т.п., наприклад: «Буря до речі, саме тієї миті набрала таких обертів, що - ого, всі просторові координати було втрачено - тільки білий хаос і біла порожнеча за витягнутою рукою.»[1,194].

Емоційні лексеми другого типу, в свою чергу, поділяються на два розряди:

· слова, які називають певні емоції та переживання;

· слова, в значенні яких є емоційно-оцінний інгредієнт.

Відносно нечисленні лексичні одиниці першого розряду, як наприклад, «журба»[1,56], «сум» [1,130], «боятися»[1,169], «любов»[1,265], зберігають емоційність і відзначаються потужною інгерентною експресивно маркованими. Лексичні одиниці другого розряду за будь-яких стильових умов не втрачають емотивної експресії. Цих одиниць так багато в українській мові, що абсолютна їх класифікація - справа дуже складна. Пропонуємо класифікувати їх таким чином [43]:

1. слова на позначення осіб: а) за зовнішністю - велетень[1,205], карлик[1,122], красень[1,65]; б) за рисами вдачі, характеру - садист[1,45], бабій[1,254], ледащо[1,198], цинік[1,174], торохтій [1,19], ледар[1,285], баламут[1,154]; вчинками, способом життя і родом діяльності - п’яниця [1,96], здирщик[1,112], торгаш[1,112], браконьєр [1,267], трутень[1,342], партань[1,382], зрадник[1,173];

2. слова - лайливі назви осіб(переважно з переносним значенням) - вилупок[1,395], гидотник, [1,34], вишкребок[1,259], ідіот[1,345], мурло[1,175], кабан [1,194], собака[1,59], сопляк[1,285], сука[1,374], шлюха[1,177];

. лайливі слова на позначення частин людського організму: баньки[1,98], морда[1,275], нюхало[1,145], рило [1,112], пика[1,305];

. слова на позначення деяких побутових предметів, речей лахи[1,204], мотлох[1.116];

. слова на позначення деяких речей і споруд: загашник [1,154], конура[1,265], нора[1,327];

. слова на позначення деяких опредмечених рис людини: егоїзм[1,43], цинізм[1, 111], підлість[1,114], відданість[1,114], вірність[1,209];

. слова на позначення багатьох неопредмечених рис і ознак людини(тварини, предмета, явища):загиджений[1,34], брудний[1,143], мордатий[1,326], паршивий[1,79], запльований[1,276], сатанинський[1,345], вільний [1,298], красивий [1,275], пикатий [1,261], диявольський [1,354], чудовий [1,283], заяложений [1,143];

. слова на позначення багатьох неопредмечених дій і процесуальних станів людини: розбазарювати[1,273], гамселити [1,299], вовтузитися [1,195], відчубучити [1,374], хильнути [1,286], дубасити [1,302], рявкнути [1,301], бахнути [1,163];

. слова на позначення багатьох ознак дій: мудро [1,298], сміливо [1,287], віроломно [1,322], боязко [1,277];

Звертає на себе увагу той факт, що абсолютна більшість перелічених слів має інгерентну виразність негативного оцінного плану. Це можна пояснити тим, що людина в своїй активній боротьбі з усім потворним, злим. ворожим, неприйнятним для її природи та її життєвих ідеалів постійно шукає все нових і нових засобів відповідної мовленнєвої експресії, а відтак постійно збільшує кількість цих засобів.