Екзамінаційний білет №27

1.Будова кісток.Класифікація кісток.Види з єднянь кісток скелету.

Кістки — органи в хребетних тварин, які входять до опорно-рухової системи і складаються з кісткової тканини. З кісток складається скелет. Характеризується високою твердістю, значним вмістом мінеральних речовин і своєрідною мікроструктурою.

Структурна одиниця кістки-остеон, з остеонів складаються кісткові трабекули, де є трабекулярна порожнина і там поміщується кістковий мозок.

Поверхня кістки.

Поверхня кісти може показувати різні поглиблення (борозенки, ямки і т. д.) і підвищення (кути, краї, ребра, гребені, горбки тощо). Нерівності служать для сполуки кісток між собою або для прикріплення м'язів і розвинуті відповідно до розвитку мускулатури. На поверхні знаходяться так звані «живильні отвори», через які живильні і кровоносні судини входять усередину кістки.

Кістка як орган ззовні (крім поверхонь зчленування) вкрита так званим окістям, яке є сполучнотканинною пластинкою збагаченою кровеносними і лімфатичними судинами, нервами. Оксітя міцно зрощене з кісткою за рахунок волокон, що входять у тканину кістки. Зовнішній шар окістя волокнистий, внутрішній — остеогенний (кісткоутворюючий) прилягає до кістки. В ньому розташовані остеогенні клітини в стані спокою, за рахунок яких відбувається розвиток, ріст в товщину та регенерація кістки після пошкодження. Окістя служить для харчування, росту і відновлення кістки. Внутрішні порожнини кістки утворені особливою м'якою тканиною — кістковим мозком.

Кількість (а точніше співвідношення) органічних і мінеральних речовин в кістці змінюється з віком. У дітей значно переважають органічні речовини, у дорослих — мінеральні. У дорослої людини частка мінеральних складових (переважно, фосфорнокисле і вуглекисле вапно та фосфорнокисла магнезія, а також фтористого, хлористого кальцію й інші) становить близько 60—70 % маси кістки, а органічні речовини (в основному осеїн, яки відноситься до клейодавальних речовин) — 30—40 %. Кістки виявляють велику міцність і сильний опір розривові, надзвичайно довго протистоять руйнуванню і належать до числа найзвичайніших залишків викопних тварин. При прокалюванні кіста втрачає органічне речовине, але зберігає свою форму і будову; піддаючи кісту дії кислоти (напр. соляної), можна розчинити мінеральні речовини й одержати гнучкий хрящуватий кістяк кістки.

Види кісток.

• Довгі або трубчасті кістки — такі, у яких довжина значно переважає ширину і товщину (видовжені); вони мають більш-менш циліндричну середню частину, тіло (діафіз) з порожниною усередині і 2 кінці або епіфізи, що завжди ширші за тіло і покриті на суглобних поверхнях шаром гіалінового хряща, знаходяться в кінцівках і більш-менш вигнуті. До довгих трубчастих кісток належать кістки плеча, передпліччя, стегна і гомілки.

• Короткі — кістки п'ястка, плесно, фаланги пальців. Діафізи побудовані у вигляді трубки, стінка якої має компактну кісткову тканину. Епіфізи мають губчасту будову. В цих кістках жодний вимір не переважає значно над іншими.

• Плоскі кістки побудовані із губчастої речовини, яка зовні вкрита тонкими пластинками компактної. До них відносяться лопатки, кістки черепа, грудина. У широких кісток два виміри переважають над третім; такі кісти служать переважно для утворення стінок порожнин, що містять різні органи (череп, грудину, тазову порожнину) і можуть бути плоскими, вигнутими, увігнутими і т. д.

• Змішані кістки мають складну будову. Вони складаються із декількох частин, що мають різну будову, форму і походження. Наприклад, хребці, кістки основи черепа тощо.

• Повітроносні кістки: лобна, клиноподібна, решітчаста, верхньощелепна. Вони так називаються, бо в них є повітряні порожнини, які вистелені слизовою оболонкою.

Види з’єднань кісток скелету.

Синдесмологія — наука про з'єднання кісток.

• Синартрози — безпереривні з'єднання кісток, більш ранні по розвитку, нерухомі або малорухомі за функцією.

• Синдесмоз — кістки з'єднані посередництвом з'єднувальної тканини.

• міжкісткові перетинки (між кістками передпліччя або гомілки);

• зв'язки (у всіх суглобах);

• роднички;

• шви(зубчасті (більшість кісток купола черепа ),лускаті (між краями скроневої і тім'яної кісток),гладкі (між кістками лицьового черепа)).

• Синхондроз— кістки з'єднані через хрящову тканину.

За властивістю хрящової тканини: гіаліновий (між ребрами і грудиною), волокнистий.

За довжиною існування розрізняють синхондрози: тимчасові, постійні.

• Синостоз — кістки з'єднані через кісткову тканину.

• Диартрози — переривні з'єднання, пізніші по розвитку і рухливіші за функцією.

• Геміартроз — перехідна від безпереривних до переривних або навпаки.

2.Черепно-мозкові нерви (чутливі,рухові,змішані).

Дванадцять пар черепних нервів (nn. craniales) починаються або закінчуються в різних відділах головного мозку, що залежить від ембріонального розвитку:

I – нюховий нерв (n. olfactorius) з thelencephalon (чутливий);

II – зоровий нерв (n. opticus) з diencephalon (чутливий);

III – окоруховий нерв (n. oculomotorius) з mesencephalon (змішаний: руховий, парасимпатический);

IV – блоковий нерв (n. trochlearis) з metencephalon (руховий);

V – трійчастий нерв (n. trigeminis) з metencephalon (змішаний: чутливий, руховий);

VI – відвідний нерв (n. abducens) з metencephalon (руховий);

VII – лицевий нерв (n. facialis) з metencephalon (змішаний: чутливий, руховий, парасимпатический);

VIII – переддверно-улітковий нерв (n. vestibulocochlearis) з metencephalon (чутливий);

IX – мовно-глотковий нерв (n. glossopharyngeus) з myelencephalon (змішаний: чутливий, руховий, парасимпатический);

X – блукаючий нерв (n. vagus) із myelencephalon (змішаний: чутливий, руховий, парасимпатический);

XI – додатковий нерв (n. accessorius) з myelencephalon (руховий);

XII – під’язиковий нерв (n. hypoglossus) з myelencephalon (руховий).

Чутливі, рухові, симпатичні і парасимпатичні волокна черепних нервів володіють специфічними функціями, незважаючи на анатомічне об’єднання в змішані черепні нерви. Кожен черепної нерв має особливості філогенетичного походження і ембріонального розвитку, які викладаються нижче.

3.М язи заднього відділу гомілки (згиначі).

Триголовий м яз-має три головки-дві поверхневі та одну глибоку і складається з двох м язів-литкового і камбалоподібного.

Литковий м яз містить згадані дві поверхневі головки,починаються вони від відповідних відростків стегнової кістки.

Камболоподібний-широкий м яз,розміщенний під литковим м язом і є глибокою головкою триголового м яза гомілки.Починається від головки малої гомілки і від задньої поверхні великої гомілки.На середині гомілки обидва м язи(усі три головки) з єднуються і переходять у загальний дуже міцний п ятковий,або ахіллів,сухожилок.

Прикріплюється до горба п яткоої кістки.

Функції:згинає стопу і ногу в колінному суглобі,під час стояння сприяє підніманню тіла навшпиньки.

Підошовний м яз-рудиментарний і непостійний м яз,починається від латеррального виростка стегнової кістки,прямує донизу між литковим і камбалоподібним м язами,переходить у довгий сухожилок.

З єднується переважно з ахілловим сухожилком.

Функції:бере участь у згинанні ноги в колінному суглобі і згинанні стопи.

Задні глибокі м язи гомілки:

Підколінний-плоский і короткий м яз,розміщенний в підколінній ямці,починається від латерального виростка стегнової кістки,прямує донизу і медіально.

Прикріплюється до задньої поверхні великогомілкової кістки.

Функції:буру участь у згинанні ноги у колінному суглобі.

Задній великогомілковий м яз-розміщенний під триголовим м язом гомілки,займає серединне положення у задній гомілковій ділянці,починається від задньої поверхні великої і малої гомілкових кісток та міжкісткової перетинки.

Прикріплюється до човникоподібної,клиноподібної та основ II-V плеснових кісток.

Функції:згинає,супінує і приводить стопу.

Довгий згинач пальців- розміщений медіально від заднього великогомілкового м яза,починається від заднньої поверхні велиогомілкової кістки,переходить у міцний сухожилок,який на стопі ділиться на чотири гілки.

Прикріплюється до дистальнох фаланг II-V пальців.

Функції:згинає палеці,згинає та супінує стопу.

Довгий згинач великого пальця-розміщений збоку і дещо позаду заднього великогомілкового м яза,починається від задньої поверхні нижньої частини малогомілкової кістки та міжкісткової перетинки.

Прикріплюється до дистальної фаланги великого пальця.

Функції:згинає великий палець,згинає та супінує стопу.