4. Наочність на уроках ім
Наочність –
є джерелом підвищення мотивації навчання учнів;
активізує увагу учнів, збагачує і розширює їх чуттєвий досвід, розвиває спостережливість, сприяє семантизації.
Засоби наочності активізують велику кількість аналізаторів, завдяки чому формування поняття відбувається легше і швидше. Жоден з видів наочності не є домінуючим, бо спрямовані на пожвавлення уроку, прищеплення інтересу до навчальної діяльності. Використовувати наочність потрібно цілеспрямовано, не навантажуючи учнів великою кількістю. Вибір наочності має визначатись характером навчального завдання на відповідному етапі навчання, метою та умовами навчання.
Мовна наочність та її засоби
Зразки мовлення, оформлені з дидактичною метою.
Фонограми — мовний матеріал, оформлений з дидактичною метою, який використовується за допомогою технічних засобів.
Методика роботи зі зразками мовлення
Введення і початкове закріплення зразків мовлення.
Опрацювання зразка мовлення та його варіантів (тренувальні вправи). На цьому етапі використовуються: підстановочні таблиці з малюнками, епідіаскоп, фланелеграф.
Вживання зразків мовлення у зв'язному висловлюванні.
Натуральна наочність та її засоби
Обстановка класної кімнати, частин кімнати.
Назви предметів класного вжитку.
Об'єкти, які видно з вікна класу.
Предмети хатнього вжитку.
Частини тіла тощо.
Зображальна наочність та її засоби
1Малюнки.
Малюнок на дошці.
Малюнок-схема.
Малюнки, що зображають послідовні дії.
Підстановочні таблиці в малюнках.
2.Картини.
Картини й усі деталі до неї роблять на цупкому папері.
Картину не слід переобтяжувати надмірною кількістю деталей, вона повинна бути не складною для сприймання дітей і відповідати їх інтересам.
2.3.Зображення на картині мають відповідати естетичним вимогам ібути чіткими та виразними.
2.4.Мінімальний розмір картини повинен бути не менше 110x75 см.Методика роботи з картинами: використання картин при проведенні
вправ, пов'язаних зі сприйманням мови на слух; використання картин для розвитку навички говоріння; використання картин для розвитку усного мовлення, сприймання його та говоріння з настановою на повторення та узагальнення опрацьованого матеріалу з теми.
Плакати.
Фланелеграф.
Плани й карти.
Роздатковий дидактичний матеріал (лото і т. ін.).
Епідіаскоп.
Діафільми.
Кінофільми.
Таблиця 1. Види, форми й призначення наочності у процесі формування навичок техніки читання (алфавітний період навчання).
-
№
Вид наочності
Форма наочності
Призначення наочності
ЗОВНІШНЯ ІЛЮСТРАТИВНА НАОЧНІСТЬ
1
Картинна
Фотографії, малюнки
Виробити уявлення про реальний світ з метою семантизації навчального матеріалу
2
Картинно-динамічна
Діафільми, німі фільми
3
Об'ємна
Муляжі, макети, різноманітні фігури
4
Звукова
Аудіозапис
Відтворити зразкові звукові образи для формування навичок правильної та виразної вимови під час говоріння й читання
5
Відеозвукова
Відеозапис
Відтворити зразкові візуальні образи поведінки та звукові образи для формування згаданих навичок
ЗОВНІШНЯ МІШАНА НАОЧНІСТЬ
6
Схематично-модельна
Схеми, діаграми, транскрипція, ПЧ
(див. нижче)
ЗОВНІШНЯ ГРАФІЧНА НАОЧНІСТЬ
7
Піктографічна
Мішана форма наочності, яка складається з ілюстративної та графічної частин
Подати реальну дійсність в умовно-узагальненому символічному вигляді для формування навичок встановлення графемно-фонемних відповідностей і коректного використання правил читання. Глибше й переконливіше розкрити сутність складного теоретичного питання
8
Зображально-графічна
ВНУТРІШНЯ НАОЧНІСТЬ
9
Опосередкована
Уява (образи предметів і явищ, створених зусиллями продуктивного уявлення)
Порівняти з тим, що вже відомо для формування нового уявлення
Прийоми роботи з картинками, предметами (ксерокс)