
- •1.Характеристика технологічного процесу виробництва бджолиної отрути
- •Характеристика бджіл української породи
- •Нормативно-технiчна документація
- •2. Органолептичнi та фiзико-хiмiчнi показники бджолиної отрути
- •1.2 Розмноження бджіл
- •1.3 Розведення бджіл
- •3. Календар цвiтiння медоносних рослин
- •4.Медовий баланс Голосіївської навчально-дослідної пасіки
- •1.5 Утримання бджіл
- •1.6 Використання бджіл
- •2.Первинна обробка та переробка продукції бджільництва
- •3.Економічна ефективність
- •5. Економiчна ефективнiсть комплексного використання бджолиних сімей
- •4.Охорона праці
- •Висновки і пропозиції Виходячи iз проведеної роботи та узагальнення лiтературних джерел можна зробити наступнi висновки:
- •Список джерел літератури
1.6 Використання бджіл
Використання бджіл в певній мірі залежить від потужності медоносної бази. Перебуваючи на одному місці, пасіка в рідких випадках буває забезпечена медозбором в повному обсязі. У більшості ж випадків угіддя, доступні льоту бджіл з тієї або іншої пасіки, дають взятки протягом порівняно короткого періоду. Для цього використовують один з основних прийомів бджільництва-кочівлю. Приступаючи до організації кочівлі, потрібно заздалегідь вибрати місце для розміщення пасічного точка та підготовити сім’ї до перевезення. Для того щоб уникнути обривів стільників з вулика видаляють важкі рамки, зайняті медом більше чим наполовину, і рамки зі свіжим нектаром. У багатокорпусних вуликах з низькою рамкою обриви стільників бувають рідко; проте перед перевезенням бджіл треба зняти з них корпуси, заповнені медом та натомість поставити корпус з порожніми стільниками. Щоб рамки не розгойдувалися в під час руху, між ними вставляють роздільники. Зручніше, коли верхні частини бічних планок розширені (роздільник Гофмана) – це звільняє бджоляра від дуже трудомісткої роботи з виготовлення й застосування тимчасових роздільників. Між рамками вставляють дерев'яні бруски товщиною 12 х 15 мм і довжиною 100 мм. Між останньою рамкою й стінкою вулика по краях всувають клини такої товщини, щоб вони входили можливо тугіше. Клини стискають рамки, і вони стають зовсім нерухомими.
Догляд за бджолиними сім’ями складний, оскільки вони живуть у вуликах, де створюють необхідні умови для розмноження, переробки і складання корму і захищаються від дії негативних факторів. Велике значення у підвищенні продуктивності праці має впровадження прогресивної технології, яка грунтується на використанні необхідного пасічницького інвентаря і засобів механізації різних виробничих процесів. Особливо зростає роль механізації в умовах інтенсифікації бджільництва і переведення галузі на промислову основу. Передові пасічники, крім поширеного інвентаря, використовують пристрої та обладнання, виготовлені в місцевих майстернях.
У бджільництво на сучасному етапі його розвитку впроваджено цілу систему машин і обладнання, а саме:
1) навантажувально-розвантажувальні транспортні засоби - крани, контейнери для вуликів, автомобілі з причепами-платформами і автопавільйони Для перевезення й утримання на них бджолиних сімей;
2) машини й обладнання для виготовлення кормів для бджіл і переробки продукції бджільництва - пристрої до електрифікованої медогонки для перемішування цукрового сиропу; автоцистерни для перевезення сиропу на пасічні точки з центральної садиби, парові воскотопки, відстійники, агрегати для відкачування меду;
3)обладнання і пристрої для ветеринарно-санітарної обробки бджіл і пасічницького інвентаря - термокамери з касетами, автоклави, електрифіковані щітки-диски;
4)обладнання для комплексної електрифікації і механізації виробничих процесів на пасічницьких фермах - електрифіковані медогонки, електро-навощувачі вуликових рамок, електрифіковані столярні верстати.
В сучасному бджідьництві вулики з бджолами перевозять автомобілями, а навантажують і розвантажують їх за допомогою різних пристроїв. Механізовано також процеси завантаження зимівників підземного типу, перетоплення воскової сировини (за допомогою парових воскотопок, центрифуг, гідравлічних воскопресів), свердління отворів у бічних планках вуликових рамок та електронавощування їх.
Впроваджуються у виробництво високопродуктивні радіальні медогонки з електродвигунами, віброножі, ножі й рубанки з паровим підігрівом для розпечатування стільників. Широко використовують платформи для перевезення й утримання бджолиних сімей на кочовому і стаціонарному пасічних точках.
Застосування таких засобів транспортування вуликів з бджолами дає змогу повніше використовувати продуктивні взятки в радіусі 100 км і більше від центральної пасічної садиби.
Ефективне впровадження електро-навощування вуликових рамок штучною вощиною. За допомогою електро-навощувача один бджоляр навощує за день понад 1000 рамок.
Цукровий сироп у годівниці вуликів роздають з автотранспортної цистерни за допомогою двох шлангів, обладнаних дозаторами (цистерну в разі потреби провозять між рядами вуликів). Це дає змогу здійснити підгодівлю бджіл в оптимальні строки при мінімальних затратах ручної праці.
Перспективним засобом у бджільництві є чищення внутрішніх стінок вуликів щітками, що обертаються від валів електродвигунів.
Дедалі ширше використовуються пристрої і різні хімічні речовини для видалення з верхнього медового корпусу або магазинної надставки бджіл перед відкачуванням меду із стільників, зокрема репеленти.
З переведенням бджільництва на промислову основу і в зв'язку з інтенсифікацією галузі передбачається глибока спеціалізація робіт на пасіці. Більшість з них виконуватиметься у виробничих корпусах або майстернях. Племінна робота провадитиметься на селекційно-племінних станціях та їхніх опорних пунктах. Репродукція племінного матеріалу планується в таких розмірах, щоб пасічники не виводили маток, а одержували їх з бджолорозплідників.
Розвивається пакетне бджільництво з використанням цих бджіл для підвищення медозборів і повнішого запилення сільськогосподарських культур.
З переведенням бджільництва на промислову основу відбуватиметься дальша механізація виробничих процесів. Дедалі більшого застосування набуватимуть разові пасічницькі роботи, для виконання яких потрібні більш досконалі машини та пристрої[2].